Кримськотата́рська мо́ва () або Кри́мська моваОзенбашлы Э., Умеров М. Русско-крымский учебный словарь. Симферополь: Оригинал-М, 2008. ISBN 978-966-8933-27-1Мы — крымцы! / Составители Нури Абдулла, Иззет Изедин. — Симферополь, Крымучпедгиз, 2006. 520 с. На крымском и русском языках. ISBN 966-354-118-0Э. Озенбашлы Поговорим по-крымски. Разговорник. Симферополь: Доля, 2004. ISBN 966-8584-69-4 () — тюркська мова, рідна мова кримських татар. Належить до кипчацько-половецької групи. Аглютинативна мова з елементами аналітизму. Поширена переважно в Криму та в районах компактного проживання кримських татар — Туреччині, Узбекистані та континентальній Україні.

У письмі паралельно використовують латинку та кирилицю, до 1920-х років використовували арабське письмо. Мова сформувалася у XIV—XVII на основі кипчацьких мов у Криму. Була однією з офіційних мов Кримського ханства. За часів СРСР втратила багатьох носіїв внаслідок депортації та русифікації кримських татар.

Багаторічна заборона на вивчення кримськотатарської мови та цілеспрямований лінгвоцид призвели до того, що ЮНЕСКО зарахувало її до числа мов, що знаходяться під серйозною загрозою зникнення (seriously endangered // sérieusement en danger).

Назви Кримськотатарська мова (Qırımtatar tili, Къырымтатар тили) — сучасна наукова та кримськотатарська назва. Кримська мова (Qırım tili, Къырым тили) — кримськотатарська історичнаДив., наприклад, кримськотатарський поет та письменник XIII століття Махмуд Киримли в післямові до поеми «Юсуф і Зулейха» написав про те, що він написав поему кримською мовою і переклав на турецьку: та сучасна назва. Татарська мова — архаїчна українська назва та просторічна сучасна назва.

Класифікація

Ностратичні мови (гіпотеза) Алтайські мови (гіпотеза) Тюркські мови Власне тюркські мови Огузькі мови (Південнозахідні тюркські мови) Огузькі ka-діалекти узбережний діалект кримськотатарської Кипчацькі мови (Північнозахідні тюркські мови) Кипчацько-ногайські мови (Ногайсько-кипчацькі; Ногайські мови) степовий діалект кримськотатарської Кипчацько-половецькі мови (Половецько-кипчацькі; Половецькі мови) Вірмено-кипчацька мова † Караїмська мова Карачаєво-балкарська мова Кримськотатарська мова (літературна; середній діалект кримськотатарської) Кримчацька мова Кумицька мова Мамлюцько-кипчацька мова † Половецька мова † Урумська мова

† — мертва мова

Діалекти

Діалекти кримської мови: Середній. Найпоширеніший діалект, що ним розмовляють ті, хто до депортації 1944 року мешкав у гірській та (північно-)передгірній частині Криму. Є проміжним між двома іншими та має як огузькі, так і кипчацькі риси. Саме на ньому базується літературна кримськотатарська мова. Південний або узбережний. Діалект колишніх мешканців південного узбережжя Криму належить до огузької підгрупи і є дуже близьким до турецької мови. Цей діалект містить велику кількість грецьких та італійських запозичень через те, що більшість кримських татар південного узбережжя є нащадками тюркізованих та ісламізованих греків і генуезців. Степовий або північний. Діалект кримських татар-степовиків належить до кипчацько-половецької підгрупи тюркських мов. Найближчі до нього мови — карачаєво-балкарська, кумицька та ногайська.

Історія Розрізняють три історичні етапи розвитку кримськотатарської мовиМеметов И. Периодизация истории развития крымскотатарского литературного языка: період давньої мови (eski qırımtatar tili) XIII—XV ст. період середньої мови (orta qırımtatar tili) XV — пер. чверть XX ст. період нової мови (yañı qırımtatar tili) з пер. чверті XX ст. і донині.

Три кримськотатарські діалекти сформувалися в основному в період Середньовіччя на основі кипчацьких і огузьких говірок тюркомовного населення Криму. Сильні відмінності між діалектами пояснюються тим, що процес етногенезу кримських татар — дуже складний, і в ньому брали участь як тюркські, так і нетюркські народи. Водночас офіційними письмовими мовами Кримського ханства були чагатайська й османська турецька мови. До XIX століття літературною мовою кримських татар був тюркі́ Криму (кримський тюркі).

Найдавніші пам'ятки кримськотатарської мови належать до XVII ст. («про похід Іслям Ґерая на Польщу» Джан-Мухаммеда, 1648—1649 рр.)Не беручи до уваги ханських ярликів, мову яких важко однозначно вважати кримськотатарською, а також досі не знайденого твору Абу-Хайяна, про який згадує Мухаммед Саліх (пор. П. М. Меліоранський, «Араб филолог о турецком языке» (СПб., 1900, стр. X, сноска 1)). і XVIII ст. («Ассеб-ус-сейяр» (Сім планет) Сеїда Мухаммеда РізиМ. А. Казем-бек. Ассеб о-ссейяр, или семь планет… Казань, 1832.. «Ель-мугіт-уль-бурхані» (Океан доказів))Чотиритомний рукопис великого формату, автором якого є Абдул Лютфулла Ільхак. 1735 року хан Селямет II Ґерай подарував рукопис Бахчисарайській духовній академії «Зенджирли». і видають на собі впливи османської літературної мови тих часів.

У пізніші часи письмово-літературна мова кримських татар не була однорідною. Мова частини літератури (преси, публіцистики, навчальної літератури) й надалі лишалася під впливом турецької (пор. мова газети «Терджиман», яку видавав пантюркізт Ісмаїл Гаспринський). Інша частина була одноріднішою, але й вона підпадала під зовнішній вплив (пор. мова газети «Ватан хадімі» (Слуга Батьківщини), яку видавала група Абдурешида Медієва, опозиційна щодо діяльності Гаспринського). При цьому мова Гаспринського, на відміну від сучасної, базувалася на південнобережному, огузькому діалекті.

Неоднорідність кримської літературної мови збереглася аж до 1920-х. 1928 року в Криму пройшла лінгвістична конференція, яка ухвалила рішення про створення нової літературної мови на основі середнього діалекту (бо саме цей діалект має найбільше носіїв і є однаково зрозумілим для носіїв двох інших). Саме цю, другу літературну мову, кодифікація якої почалася в 1920-ті роки, використовують загалом і досі.

1944 року радянська влада депортувала кримських татар до Узбекистану. Згодом там почали виходити кримськотатарські періодичні видання. Існувала також самвидавна література кримськотатарською мовою, зокрема великий масив спогадів про війну та переселення. Також виходила література на еміграції (переважно в Туреччині).

З 1990-х років кримськотатарські видання знову виникають у Криму, а пізніше було засновано телевізійний канал ATR, який веде частину передач кримськотатарською мовою. Було знято низку фільмів кримськотатарською мовою.

З червня 2024 року в Google-перекладачі з'явилася кримськотатарська мова, яка стала доступною для перекладуКримськотатарська мова з'явилася у Google-перекладачі. 13.09.2024, 17:27.

Поширення

Кількість носіїв

Загальна чисельність людей, що розмовляють кримськотатарською мовою, на теренах колишнього СРСР становить приблизно 350 тис. осіб, з яких майже 250 тис. — в Криму. Надійні дані про чисельність носіїв мови в Туреччині відсутні через офіційну політику турецького уряду, що не визнає мов національних меншин. За різними оцінками, кількість кримських татар, що живуть у Туреччині, і їхніх нащадків складає від 50—150 тис. до 4—6 млн. Більш реалістичними є цифри між 150 тис. до 1 млн.

Серед мов України кримськотатарська посідає четверте місце за чисельністю носіїв після української, російської та румунської. Найвищий відсоток носіїв мови у сільських районах Криму — Білогірському (28,9 %), Кіровському (24,0 %), Совєтському (21,2 %), Джанкойському (20,4 %), Бахчисарайському (20,1 %). Окрім Криму, мова поширена на півдні Херсонської області.

Статус Згідно з Конституцією АР Крим, кримськотатарській мові забезпечено захист. Де-факто мова має офіційний статус на території Криму. Кожен громадянин має право у відповідь на свій запит отримати урядові документи кримською мовою (паспорт, свідоцтво про народження тощо). Мову використовують на офіційних табличках (при чому спорадично використовують або кириличну, або латинську графіку). До депортації 1944 року кримськотатарська мала офіційний статус у Кримській АРСР.

В Україні кримськотатарська є однією з мов середньої освіти. Станом на 2011 рік у Криму діяло 15 шкіл і 1 дошкільний навчальний заклад із кримськотатарською мовою.

У січні 2023 року в Україні було створено Національну комісію з питань кримськотатарської мови, що має її захищати.

Вплив на українську мову Українська мова має близько 4000 тюркізмів, серед них є кримськотатарські. Половиною з них українці послуговуються щоденно: гарбуз, килим, кишмиш, отара, туман, тютюн, штани, карий тощо. Решта — це історизми, що описують речі чи явища, яких вже немає в сучасному побуті.

У списку нижче наведено приклади українських слів, які можуть бути ідентифіковані як запозичення з кримської мови. Більшість слів подаються згідно з працею «Тюркська лексична скиба українського словника» Гриця Халимоненка​Халимоненко Г. Історико-етимологічний словник тюркізмів // Праці у п'яти томах. — Київ : Талком, 2020. — Т. 1 : Тюркська лексична скиба українського словника : монографія. — С. 86—577. — ISBN 978-617-7832-53-8 (т. 1).. Інші джерела вказані в примітках.

Лексика Лексика кримськотатарської мови, у своїй основі кипчацька, містить значну кількість елементів південно-західних мов, завдяки чому в мові виникло чимало синонімів. Окрім того, потужними були впливи булгаро-хозарських та давньоогузьких говорів, а пізніше — турецької та ногайської мов.

Крім того, кримськотатарські говори зазнали впливу багатьох місцевих нетюркських мов: готської, грецької, аланської, єврейської, італійської, вірменської, монгольської, калмицької, давньоукраїнської, а згодом української, російської, румунської, грузинської, черкеської та циганської. Під впливом місцевої грецької мови в Криму сформувалася особлива урумська мова (мова тюркомовних греків урумів, яких 1778 року було депортовано до Надазов'я і які живуть там дотепер у 30 заснованих ними селах та в місті Маріуполі).

Кількість арабських і перських запозичень, що потрапили до мови ще в епоху Золотої Орди, було суттєво скорочено в радянський період. На їхнє місце влилися слова західноєвропейського та російського походження (переважно технічні терміни).

Корпус кримськотатарської мови У жовтні 2022 року Міністерство реінтеграції тимчасово окупованих територій України оголосило про початок збору друкованих та онлайн-джерел кримськотатарською для майбутнього Національного корпусу кримськотатарської мови (НККМ) — у межах реалізації Стратегії розвитку кримськотатарської мови на 2022—2032 рокиВ Україні створять Національний корпус кримськотатарської мови. Яка мета проєкту? — Громадське. Станом на 24 січня 2023 року до каталогу внесено понад 40 тис. друкованих сторінок (359 матеріалів понад 100 авторів), серед яких число газети «Терджиман» 1883 року. Проєкт реалізується за підтримки Мінреінтеграції, швейцарсько-української Програми EGAP Фонду Східна Європа, та Київського університету. 29 листопада 2023 року проєкт було презентованоРозвиток і діджиталізація: створили кримськотатарський лінгвістичний корпус — Українська правда.

Засоби масової інформації ЗМІ кримськотатарською мовою, що були/є активними після повернення кримських татар із депортації: ATR Радіо Свобода (Qırım Aqiqat) Къырым Мейдан Къырым Алеми Avdet Янъы Дюнья Йылдыз

Література

Одним із перших літературних творів Криму була поема «Юсуф і Зулейха» Махмуда Киримли, написана в XIII ст. Середньовічна кримськотатарська література була представлена передовсім поезією. Це був період палацової літератури, тобто її авторами були хани та аристократи.

Ключовою постаттю кінця ХІХ — початку XX ст. був Ісмаїл Гаспринський, який працював над формуванням нової літературної мови та заклав основи оповідання та роману в кримськотатарській літературі. У XX столітті Ешреф Шем'ї-заде докладав зусиль до створення новітньої кримськотатарської поезії.