Казидуб Михайло Васильович

Казиду́б Миха́йло Васи́льович (  — , Полтава) — український поет, журналіст, прозаїк. Член Національної спілки письменників України.

Біографія Народився в селі Вереміївка Градизького районуІснував у 1923—1962 роках. 30 грудня 1962 року території розформованих Великокринківського і Градизького району було віднесено до Глобинського району Полтавської області (тепер належить до Чорнобаївського району Черкаської області) де й закінчив середню школу (1959). Протягом кількох років іще залишається у рідному селі, де працює будівельником, трактористом. Працює культмасовиком місцевого клубу.

1944 році загинув батько в Угорщині.

Перший друкований вірш про матір з'явився в Градизьку, коли був учнем 8 класу.

Згодом Михайло подався в Полтаву та тут і прижився. Спершу скінчив режисерські курси при Полтавському обласному музично-драматичному театрі імені М. В. Гоголя.

1962 рік — вступає на агропедагогічний факультет Полтавського сільськогосподарського інституту. Але вченим агрономом не став — переважив потяг до художнього слова, поезії.

1963 році з'являються його перші публікації у газетах «Зоря Полтавщини», «Ленінська зміна», часописі «Прапор».

З початку 1960 років ім'я М. Казидуба як поета стає все відомішим, він друкується в Харкові, Києві і Полтаві, а в 1966 році видавництво «Прапор» випускає першу збірку «Екзамен».

Михайло Казидуб мав свій літературний псевдонім. Спочатку ним був підпис М. Вереміяка, пізніше — М. Вереміївський, і, нарешті М. Чебрецький. Проте псевдоніми він використовував не часто, та й то лише в молодості.

1964 рік одружується з дівчиною, з якою навчався у школі та в інституті — Оксаною Миргородською. У 1965 році у них народжується син Сергій. Шлюб розпався на початку 1980 року.

З кінця 1960-х років Михайло Казидуб працював журналістом, потім — після прийому в 1971 році до Спілки письменників України — при Полтавській письменницькій філії як директор Клубу літераторів і заступник відповідального секретаря.

1969 року починає працювати в ДАІ УВС Полтавського обвиконкому, слідкував за порядком на дорогах.

1976 року знайомиться на засіданні літстудії (яку він тоді очолював) при обласній організації Спілки письменників України з Вірою Кулик — студенткою інженерно-будівельного інституту, яка писала вірші, і стає її творчим наставником. Саме їй судилося стати другою дружиною. Ось як вона розповідає про цей період життя:

У 1979—1981 роках закінчив Вищі літературні курси Літературного інституту імені М. Горького в Москві.

З 1983 по 1990 рік працює директором Полтавського клубу письменників. Отримує посаду заступника редактора газети «Трудова Полтава». Далі — оглядач із питань культури, літератури, мистецтва і науки в газеті «Край», пізніше — «Полтавщина».

1992 рік обіймає посаду головного редактора радіо обласної державної телекомпанії «Лтава», на якій працював до кінця життя.

Михайло Казидуб переживає дві тяжкі операції: одну в 1992 році, а другу в 1995.

Помер від невиліковної хвороби 1 травня 1998 року, похований у Полтаві.

Творчий доробок Михайло Казидуб — автор багатьох репортажів, нарисів, статей, рецензій у пресі. На його вірші композитори написали десятки пісень, переважно ліричних, які виконуються і хорами, і професійними та аматорськими співаками.

Автор книжок поезій: «Екзамен»Читати вірші зі збірки тут (1966); «Кроки» (1970); «Багаття на вітрах» (1973); «Джерело» (1977); «Промені літа» (1982); «Світ-світлиця» (1986); «Дощі серед пустелі» (1992); «Восмилисники» (1992); «Любов веде крізь хуртовини» (1993); «10 поем» (1996)Казидуб Михайло Васильович. 10 поем / Михайло Васильович Казидуб. — Полтава: «Полтава», 1996. — 90 с.. "Любив. Люблю. Любитиму" (1996); "Все - моє. Крім ненависті!"(1996); "Начальник ПСО" (1996); "Я родом з веремії" (1996); "Полудневі автографи" (1997); книжки для дітей "Журавлик у дитячому садку" (1997); "Під журавлиними хрестами" (2000).

Автор понад 50-ти пісень, написаних у співавторстві з В. Тиликом, О. Білашем, В. Гурмаженком, Г. Непорадою, О. Чухраєм. Написав прозовий сатиричний роман «Начальник ПСО» (1996).

Нагороди Лауреат обласної премії імені Петра АртеменкаПисьменники Черкащини — лауреати інших премій(1982); Лауреат обласної щорічної премії імені Панаса Мирного (м. Полтава) 2001 року — за 16 поетичних, прозових і публіцистичних книг (посмертно).

Примітки

Джерела

Віценя Л. "Цвіт опадав не в'янучи" : [вечір-спогад про журналістів газети "Комсомолець Полтавщини"] / Л. Віценя // Зоря Полтавщини. – 2013. – 12 лют. – С. 3. Вражаюча сміливість Михайла Казидуба // Край. – 2013. – № 112 (серп.). – С. 16-17. Дяченко А.Залишив нам багато пісень : [поет Михайло Казидуб] / А. Дяченко // Дяченко А. Якщо ти людина...: до літ. портретів деяких полтавських поетів і прозаїків другої половини XX ст. – 2000. – С. 32-37. Казидуб А. Він родом з Веремії... : [Михайло Казидуб] / А. Казидуб // Слов'янський збірник. – Полтава, 2006. – Вип. 5. – С. 291-297. Михайло Казидуб (до 50-річчя поета) : рекомендаційний бібліографічний список літератури / скл. Л. Картальова. – Полтава, 1992. – 2 с. Михайло Казидуб : [біографія, поезії] // Калинове гроно: Антологія поезії полтавських літераторів ХХ ст. – Полтава, 2000. – С. 278-284. Михайло Казидуб : [коротка біографія. Вірші ] // Плуг: літературно-історичний альманах. Ч. 2. – К., 2003. – С. 36-39. "Ні в творчості, ні в любові я тиші не визнаю..." (до 70-річчя від дня народження поета Михайла Казидуба) : біобібліографічне досьє / уклад. Л. І. Картальова. – Полтава, 2012. – 20 с. Ротач П. П. Казидуб Михайло Васильович (29.11.1942, с. Вереміївка (нині затоплене) Градизького р-ну - 01.05.1998) - поет. Обл. літ. премія ім. П. Мирного (2001, посм.) / П. П. Ротач // Енциклопедія Сучасної України. – К., 2011. – Т. 11. – С. 689.

Посилання «Полтавщина літературна» Черкаська обласна організація НСПУ. Порайонний список: Чорнобаївський район