Олександр з Ритвян Зборовський гербу Ястшембець (, 1579/1582 — 1636) — польський шляхтич, військовик та урядник Речі Посполитої, меценат.
Життєпис Син відомого баніти Самійла Зборовського і його дружини Зофії Йордан. Полковник Його Королівської МилостіNiesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolnosci… — T. 4. — S. 718..
У Золочеві за його сприяння було збудовано між 1592 та 1598 роками парафіяльний костелЗолочів // «Галицька брама». — 2007. — № 1—2 (145—146) (січень—лютий). — С. 25.. Каспер Несецький назвав його дідичем дослівно у родовому відмінку; називний, певне, Микулинці, де було збудовано Микулинецький замок за сприяння Анни Йордан, а Зборовські були потім власниками.
Долучився у Львівській землі до походу на Москву Дмитра І Самозванця, після вбивства якого пристав до війська Лжедмитрія II. Влітку 1608 року за наказом гетьмана Романа Ружинського перехопив конвой з Мариною Мнішек, яку стрільці депортували до Речі Посполитої, і привіз її до табору Лжедмитрія II. Після розгрому московським військом загонів останнього, Зборовський долучився зі своїм 1,5 тисячним полком 1610 р. до польського війська польного гетьмана коронного Станіслава Жолкевського, що йшло на Москву. Його полк становив авангард польського війська при подальшому переході, у битві під Клушином знаходився в центрі польського війська.
На початку січня 1614 був парламентарем під час конфлікту між З. Гольською та Івано-Юрієм Радзивілом як знайомий першої для мирного врегулювання конфлікту щодо прав на БучачŁoziński W. Prawem i lewem. Obyczaje na Czerwonej Rusi w pierwszej połowie XVII wieku. — Lwów : nakładem księgarni H. Altenberga, 1904. — T. 2. — S. 83. .
Після московських походів проживав під Львовом, де на своїх землях Краківського передмістя заклав 1634 року церкву Різдва Богородиці. У заповіті відписав ґрунт і землю під монастир взутих кармелітів Св. Мартина зі шпиталем для 12 відставних вояків-шляхтичів.
Був похований в домініканському костелі Божого Тіла, якому надав за життя срібні предмети. Поховати себе наказав загорнутим в білий килим там, де приготував місце, без пишнот, труниŁoziński W. Życie polskie w dawnych wiekach (1907). — Lwów: Altenberg — Gubrynowicz & syn, 1921 (IV edycja). — S. 206. .
Родина Біля 1622 р. одружився з АнноюBodniak S. Fredro Jan h. Bończa (†ok. 1591) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1948. — t. VII/2, zeszyt 32. — S. 118—119. Магдаленою Фредро (†1636/1640), донькою перемиського каштеляна Яна Фредра. У шлюбі народились: Анна — дружина равського воєводи Александра КорицінськогоZborowscy (01) (за іншими даними, померла дівчиною 1620 року); Констанція — дружина львівського каштеляна Рафала Гроховського; Адам Александер — єзуїт, на якому вигасла гілка роду Зборовських; значну частину спадку батьків передав на потреби РКЦ.
Примітки
Література Зубрицький Д. Хроніка міста Львова. — Л. : Центр Європи, 2004. Качор І., Качор Л. Львів крізь віки. — Л. : Центр Європи, 2004. — ISBN 966-7022-44-7. Крип'якевич І. Історичні проходи по Львову. — Л. : Каменяр, 1991. — ISBN 5-7745-0316-X. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — 820 s. — S. 718.
Посилання Zborowscy (01) Станіслав Жолкевський. Початок і успіх Московської війни в Царствування Її високості Сигізмунда III … Генеалогія роду Зборовських (, не працює)