Зледені́ння (гляціал) — процес значного збільшення площі льодовиків, пов'язаний зі зміною клімату під час льодовикового періоду. Чергуються з періодами потепління — інтергляціалами.
Загальна характеристика Заледеніння характерні для антропогенного періоду. Тоді вони впливали на пересування тварин, а з ними народів північної частини світу, що були мисливцями. В археології датування культурного шару визначається належністю до стадії, або міжстадії зледеніння. Під час одного зі зледенінь (Рісс, відомого на території колишнього СРСР як Дніпровське зледеніння), південна межа льодовика проходила територією України, а його язик спускався до нижнього Дніпра. Південніше від льодовика спостерігався перигляціальний клімат, для якого характерні різкі перепади температур, сухість та сильні вітри. В цих умовах сформувалися степові біоценози із характерною плейстоценовою мегафауною (мамути, мастодонти, печерні леви тощо).
Інтерстадіали Міжстадії льодовика називаються інтерстадіалами і важливі для пов'язування кліматичних умов з відповідним археологічним культурним статусом. Під час інтерстадіалів кліматичні умови були подібними до теперішніх, іноді було на декілька °C тепліше, порівняно зі сьогоденням. Перехід від зледеніння до інтерстадіалу як правило був різким (середня температура підвищувалась на 10 і більше °C за декілька століть і навіть десятиліть). Перехід від інтерстадіалів до зледенінь, ймовірно, був більш поступовим.
Причини регулярного та періодичного чергування зледенінь та інтерстадіалів достеменно невідомі. Найчастіше це пов'язують зі змінами режиму надходження сонячної радіації на різні ділянки земної поверхні через періодичні коливання параметрів земної орбіти (цикли Міланковича).
Перелік зледенінь
Відомі такі зледеніння:
Зворотнийгляціальнийперелік Назва вАльпах Назва вПівнічній Америці Назва вПівнічній Європі Назва вБританії Інтергляціал/Зледеніння Час(тис.років) Морськийперіод Епоха Фландрійський інтергляціал сьогодення – 12 MIS1 Голоцен1-е Вюрм Вісконсин Weichselабо Вісла Devensian зледеніння 15 – 70 MIS2-4& 5a-d Плейстоцен Рісс-Вюрм Sangamon Eemian Ipswichian інтергяціал 110 – 130 MIS5e2-е Рісс Illinoian Saale Wolstonian або Gipping зледеніння 125 – 200 MIS6 Міндель-Рісс Yarmouth Holstein Hoxnian інтергляціал 200 – 425 MIS73-6-е Міндель Kansan Elster Anglian зледеніння 240 – 455 Гюнц-Міндель Aftonian Cromerian інтергляціали 455 – 620 7-е Гюнц Nebraskan Menapian Beestonian зледеніння 620 – 680
Інші періоди Плейстоцену Назва Інтергляціал/Зледеніння Період(тис.років) Морськийперіод Епоха Вааліан інтергляціал 470 – 540 Плейстоцен Донау ІІ зледеніння 540 – 550 Тігліан інтергляціал 550 – 585 Донау І зледеніння 585 – 600 Пастоніан інтергляціал 600 – 800 MIS63 Допастоніан зледеніння 800 – 1300 Брамертоніан інтергляціал 1300 – 1550
Центри зледеніння
Район найбільшого скупчення і найбільшої потужності льоду, звідки починається його розтікання. Зазвичай центр зледеніння пов'язаний з піднесеними, частіше гірськими регіонами. Так, центром зледеніння феноскандинавського льодовикового щита були Скандинавські гори. На території північної Швеції льодовик сягав потужності близько 2-2,5 км. Звідси він поширювався по Руській рівнині на кілька тисяч кілометрів до району міста Верхньодніпровськ (Україна). Під час плейстоценових льодовикових епох на всіх континентах існувало багато центрів зледеніння, наприклад, у Європі — Альпійський, Піренейський, Кавказький, Уральський; в Азії — Таймирський, Путоранський, Верхоянський тощо.
Див. також Інтергляціал — міжльодовиковий період Інтерстадіал — потепління Стадіал — похолодання Льодовикова ера Багаторічна мерзлота
Примітки
Джерела
Геологический словарь / под ред. К. Н. Паффенгольц, М.: Недра, 1973. Pazynych V. The potential energy of the ice caps as an additional energy source for accelerate the deglaciation and global Пазинич В. І як би ми жили без Дніпровського льодовика?
Посилання Дніпровське зледеніння //ЕСУ Примітки