Кусто́с (від (охорона), (охоронець)) у релігії: у древньому християнстві — охоронець Христового хреста (С. crucis), хоронитель святих мощей (С. martyrum), наглядач за гробницями святих (С. sepulcrorum); у католицькій, англіканській церквах — почесний титул каноніка капітулу, який завідує маєтком капітулу, або керівник групи монастирів (бернардинських або францисканських).
Джерела Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона. — С.-Пб.: Брокгауз-Ефрон. 1890—1907.