Апа́льков Олекса́ндр Володи́мирович ( , село Старовірівка, Нововодолазький район, Харківська область) — український письменник, перекладач, видавець. Член Спілки журналістів України.

Життєпис Народився в селі Старовірівка, Нововодолазького району, Харківської області.

Закінчив Липковатівський радгосп-технікум, Харківський державний інститут культури (1987).

Після служби у війську працював у радгоспі, робітником на заводі.

З 1987 року мешкає у Каневі.

Літературна діяльність Публікується з 1987 року в періодичних виданнях України, Росії, Німеччини, США (часописи «Радуга», «Київська Русь», «Літературний Чернігів», «Свобода», «Дніпро» та ін.), антологіях та альманахах.

Пише українською та російською мовами, перекладає з німецької. Працює в жанрі прозових оповідань, есеїстики, художнього перекладу.

Герой прози Апалькова — переважно наш сучасник, який шукає себе в непростих реаліях хаотичного життя, деградує й підноситься, знаходить чи не знаходить духовну опору, розчаровується або утверджується в ідеалах чи вірі. Для ряду творів властивий іронічний (сатиричний) підтекст.

Написав і видав першу на території ФРН книжку вибраних творів Т. Г. Шевченка в перекладах українських культуртрегерів початку XX століття (1994)Ausgewählte gedichte / Taras Schewtschenko ; (biogr. skizze A. Apalkow). Viersen: Julian-Verlag, 1994. 110 s.: il. — Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського.

У 1995 році започаткував видавництво для молодих авторів та редагує міжнародний літературно-мистецький журнал «Склянка Часу*ZeitGlas» (виходить трьома мовами — українська, російська, німецька). Поряд із журналом видає літературний щоквартальний альманах «Скіфія».

Деякі твори

«Два рассказа» (1998) «Нравы города Ка» (1998) «Не Боварі» (1999) «Deutsche Texte» (2000) «Львов — Луганск — Бис» (2003) «Разложи танец» (2004) «Нотатки про дружбу» (2005) «Sitten der Stadt Ka» (2005) «Кизиловы пропилеи» (2007) «Гришатин грех» (2007) «Колючі дерева» (2012) «Нравы города Ка спустя 10 лет» (2014) «Право на дорогу» (2016, друге видання 2017) «Вечно» (2017) «Маша и Наташа» (2017) «Иродиада и зеркало революции» (2018) «Прогулка, свадьба и любовь» (2020) «Irodiada und der Spiegel der Revolution» (2020) «Дружба ± Фройндшафт» (2020) «Как издавать журнал и зачем писать книги» (2021) «Снятие» (2022) «Brief an einem deutschen Freund» (2023) «Зрозумілою і доступною мовою» (2024) «Останній тлумач» (2025) «Голос її вітру» (2026)

Літературні премії 2018 — літературна премія імені Олекси КобцяВизначено переможців літературного конкурсу імені Олекси Кобця; 2022 — Міжнародна літературно-мистецька премія імені Миколи Сингаївського.

Примітки

Посилання Журнал «Новая литература» Сайт издательства «Союз писателей» Олександр Апальков Якщо чесно (Олександр Апальков) — ТРК «Ільдана» «Склянка часу...» відміряє таланти, роки та кілометри... — Голос України

Новини та новинки видавництв: Склянка Часу*Zeitgla