В'ячесла́в, Вячесла́в Тарас Шевченко. Єретик, стор. 155 у: Тарас Шевченко. Кобзар. К., видавництво Глорія, 2014Вячеслав Чорновіл. Твори: У 10-и томах. – Упорядкувала Валентина Чорновіл. – К.: Смолоскип, 2002 – 2015.Іменний покажчик: Вячеслав Володимирович, Вячеслав Гориславич, Вячеслав Прокшинич, Вячеслав Ярославич, Костянтин Вячеславич, Борис Вячеславич, ...<ref name=kyivlit>Київський літопис, Роки 1149 — 1151. Вячеслав же [Володимирович], це почувши, послав [посла] до Юрія; І Юрій прибув до брата Вячеслава в Пересопницю // Літопис руський / Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця; Відп. ред. О. В. Мишанич. — К.: Дніпро, 1989. — XVI+591 с.</ref> — українське чоловіче ім'я. Походить від и приде Дюрги къ брату Вѧчеславу в Пересопницю // Іпатіївський літопис Пришедъ Изѧславъ сѣде Къıєвѣ Ст҃ославъ Черниговѣ Всеволодъ Переӕславли Игорь Володимери Вѧчеславъ Смолиньскѣ // Лаврентіївський літопис (вельмиславний, найславніший). У XIV-XVI ст. серед українців були імена стор. 42 у: Грамоти XIV ст. / Упорядкування, вступна стаття, коментарі і словники-покажчики М. М. Пещак. — К., 1974. — 256 с.Демчук 1988, с. 36, стор. 2 у: Жерела до історії України-Руси. Описи королївщин в землях Руських XVI віку. Том 1. Люстрації земель Галицької й Перемиської. 1895Демчук 1988, с. 37, 39, 41. Латинізована форма — Венцеслав (). Чесько-словацький аналог — Вацлав. Зменшувальна форма — Славко, Слава. Жіноча форма — В'ячеслава. Найвідоміший носій — святий В'ячеслав I, князь і покровитель Чехії.

Варіанти Серед громадян польського походження зустрічаються імена Вацлав, Вінцеслав, Венцеслав. Їх можна зустріти і серед українців у віддалених сільських місцевостях (переважно на Заході України)

Відповідності В інших народів імені відповідають імена:

, Вацлаў

кат. Venceslau лит. Wenceslaus мак. Венцеслав

хорв. Vjenceslav

Відомі носії

В'ячеслав Володимирович (1083—1154) — руський князь, син Володимира Мономаха та Гіти Вессекської. Великий князь київський, смоленський, пересопницький. В'ячеслав Добринін (1946—2024) — російський композитор, естрадний співак. Народний артист Росії. В'ячеслав Кириленко (нар. 1968) — український політик, лідер партії «За Україну!». В'ячеслав Прокопович (1881—1942) — політичний і громадський діяч, педагог, публіцист і історик. В'ячеслав Чорновіл (1937—1999) — літературний критик, публіцист, діяч руху опору проти русифікації та національної дискримінації українського народу. Герой України. Кандидат у президенти України на виборах 1991 року. В'ячеслав Узелков (1979—2024) — український боксер. В'ячеслав Срезневський (1849—1937) — російський та радянський філолог-славіст. Третій з восьми дітей філолога-славіста Ізмаїла Срезневського. В'ячеслав Олексенко (1945—2018) — український актор. В'ячеслав Криштофович (1947—2025) — радянський та український кінорежисер та сценарист. В'ячеслав Сумський (1934—2007) — український актор. Народний артист УРСР (1981). Батько акторок Наталі та Ольги Сумських. В'ячеслав Брюховецький (нар. 1947) — український літературознавець, педагог та громадський діяч. Почесний президент Національного університету ''Києво-Могилянська академія''. В'ячеслав Шаповалов (нар. 1969) — заступник міністра оборони України з 17 листопада 2021 року по 24 січня 2023 року. В'ячеслав Кебіч (1936—2020) — білоруський політик. Голова уряду Білорусі з 7 квітня 1990 року по 21 липня 1994 року. Кандидат у президенти Білорусі на виборах 1994 року. В'ячеслав Кондратьєв (1920—1993) — радянський письменник. В'ячеслав Невинний (1934—2009) — радянський та російський актор театру та кіно. Народний артист СРСР (1986). В'ячеслав Тихонов (1928—2009) — радянський та російський актор театру та кіно. В'ячеслав Баранов (1958—2012) — радянський та російський кіноактор, майстер дубляжу та закадрового озвучування, режисер дубляжу. В'ячеслав Шалевич (1934—2016) — радянський та російський актор театру та кіно, театральний режисер. Народний артист РРФСР (1979). Лауреат Державної премії Російської Федерації (1995). В'ячеслав Котьоночкін (1927—2000) — радянський режисер-мультиплікатор, художник та художник-мультиплікатор. В'ячеслав Назарук (1941—2023) — радянський та російський художник-мультиплікатор. В'ячеслав Грішечкін (1962—2023) — російський актор театру та кіно. Заслужений артист Російської Федерації (1994). В'ячеслав Бутусов (нар. 1961) — радянський та російський рок-музикант, колишній лідер гурту Наутилус Помпилиус. В'ячеслав Овчинников (1936—2019) — радянський та російський композитор. В'ячеслав Фетісов (нар. 1958) — радянський та російський хокеїст. В'ячеслав Манучаров (нар. 1981) — російський актор театру та кіно. В'ячеслав Володін (нар. 1964) — російський державний та політичний діяч. Голова Державної думи Федеральних зборів Російської Федерації з 5 жовтня 2016 року. В'ячеслав Гладков (нар. 1969) — російський державний діяч. Губернатор Бєлгородської області з 27 вересня 2021 по 13 травня 2026 року (в. о. з 18 листопада 2020 року). В'ячеслав Іванов (1866—1949) — російський поет-символіст, філософ, перекладач, драматург, літературний критик, доктор філологічних наук. В'ячеслав Іванов (1929—2017) — радянський, російський та американський мовознавець. Син письменника та драматурга Всеволода В'ячеславовича Іванова. В'ячеслав Молотов (справжнє прізвище Скрябін; 1890—1986) — радянський партійний та державний діяч. В'ячеслав Мальцев (нар. 1964) — російський опозиційний політик, журналіст і громадський діяч. В'ячеслав Іваньков (найбільш відомий під кличкою ''Япончик''; 1940—2009) — російський кримінальний авторитет. В'ячеслав Зайцев (при народженні Кокурін; 1938—2023) — радянський та російський художник-модельєр. В'ячеслав Богуслаєв (нар. 1938) — український підприємець та політик. Російський колаборант. В'ячеслав Солдатенко (літературний псевдонім Слава Се''; 1969—2021) — латвійський російськомовний письменник. В'ячеслав Машнов (більш відомий як Гнойний та Слава КПСС; нар. 1990) — російський репер. В'ячеслав Кравцов (нар. 1987) — український баскетболіст.

Населені пункти  — хутір у Мілютинському районі Ростовської області Росії.

Примітки

Бібліографія Демчук, М. О. Слов'янські автохтонні особові власні імена в побуті українців XIV-XVII ст. — Львів-Київ: Наукова думка, 1988. — 172 с.

Посилання