Оста́пенко Петро́ Пили́пович (, с. Лозовики (нині Попільнянський район Житомирська область Україна) — 4 серпня 2010) — український радянський скульптор, член Спілки художників УРСР (1976), заслужений художник УРСР (1976)Остапенко Петро Пилипович // Сайт . .
Біографія У 1947—1952 роках навчався в Юхима Білостоцького та Еліуса Фрідмана. Працював у галузі станкової і монументальної пластики.
Твори
Портрети Максима Рильського (бронза, 1956) Карла Брюллова (мармур, 1961) Олександра Шліхтера (мідь, 1970)
Меморіальні дошки Максимові Рильському на будинку № 14 по вулиці Богдана Хмельницького в Києві (граніт; горельєф; 1965) Олександру Мурашку в Києві на будинку № 14 по Малій Житомирській вулиці (у співавторстві з Павлом Кальницьким, 1966, втрачено) Зої Гайдай на будинку № 20 по вулиці Євгена Чикаленка в Києві (граніт; барельєф; у співавторстві з Павлом Кальницьким, архітектор Яків Ковбаса, 1970)
Пам'ятники Карлу Марксу та Фрідріху Енгельсу в Петрозаводську (у співавторстві з Юхимом Білостоцьким та Еліусом Фрідманом, 1960). Дмитру Менделєєву (погруддя) на станції метро «» у Києві (оргскло, 1960). Тарасові Шевченку в м. Звенигородці Черкаської області (штучний камінь, граніт, у співавторстві з Павлом Кальницьким, архітектор Юрій Кисличенко, 1964). Василеві Чапаєву в м. Лубнах (чавун, граніт, у співавторстві з Павлом Кальницким, архітектор Юрій Кисличенко, 1966). Проєкт пам'ятника Іванові Франку в Івано-Франківську (архітектор Олег Стукалов, не пізніше 1987).Пушик С. Пам'ятник Каменяреві для Івано-Франківська // Жовтень. — 1987. — № 7 (513). — С. 112.. Максимові Рильському в Голосіївському парку в Києві (архітектор Олег Стукалов, 2003). надгробок Лідії Герасимчук на Байковому кладовищі в Києві (бронза, граніт, 1960). надгробок Зої Гайдай на Байковому кладовищі в Києві (граніт, архітектор Валентина Шевченко, 1967). надгробок Максимові Рильському на Байковому кладовищі в Києві (бронза, граніт, у співавторстві з Павлом Кальницьким, 1969).
Зображення
Примітки
Посилання
Туровская Леся. Когда камни плачут. // Сайт Киевского горкома КПУ. — 2010. — 13 августа.
Джерела Остапенко Петро Пилипович // Остапенко Петро Пилипович //