Євре́йський календа́р () — традиційний календар євреїв, що належить до місячно-сонячних, тобто кількість календарних днів його місяців визначається згідно з синодичним періодом обертання Місяця, що дорівнює 29 дням 12 годинам 44 хвилинам і 2,8 секунди, тоді як тривалість року враховує період повного обертання Землі навколо Сонця. Він визначає дати єврейських свят та інших ритуалів, таких як йорцайт, а також час публічного читання Тори. В Ізраїлі його використовують у релігійних цілях, він визначає терміни сільськогосподарських робіт та є офіційним календарем для державних свят поряд із григоріанським календарем.

Місяці та Рош га-Шана починаються у день молодика, завдяки чому кожна дата припадає на одну й ту саму фазу Місяця. Песах, Сукот — у день повного місяця.

Рік Рахунок років у єврейському літочисленні ведеться від створення світу. Початок літочислення відповідає 7 жовтня (1-го тішрея) 3761 до н. е. Григоріанський рік Єврейський рік -3761 0—1 1 3761—3762 33 3791—3792 1600 5360—5361 2000 5760—5761 2025 5785—5786

Місяць Ізраїльський народ вів відлік часу за місяцем, і кожний молодий місяць був початком нового календарного місяця. Тому тривалість одних місяців була 29 днів, інших — 30 днів, а в році було 12 місяців:

Нісан, давній Авів — 30 днів; Іяр (Зіф) — 29 днів; Сиван — 30 днів Таммуз — 29 днів; Ав — 30 днів; Елул — 29 днів; Тішрей, або Єфанім — 30 днів; Хешван, місяць дощів; також Мархешван (Бул) — 29 або 30 днів; Кіслев — 29 або 30 днів; Тевет — 29 днів; Шват — 30 днів; Адар — 29 днів.

Через те, що рік за місяцем відставав від року за сонцем на 11 днів, євреї кожного третього року додавали 13-й місяць (у 30 днів) і називали його Ве-адар, Адар-II або Адар-додатковий.

В юдаїзмі календар відіграє вкрай важливу роль, визначаючи часові границі постів і свят. Кожний ритуальний період розраховується аж до хвилини. Порушення цих границь веде до опоганення законів Тори, покаранням за недотримання яких у часи існування Єрусалимського Храму була смерть.

Місяць єврейського календаря за тривалістю дорівнює 29-30 дням. Високосний рік має на один місяць більше — 13 місяців.

Новий рік починається у вересні.

Сучасний єврейський календар починається з місяця Тішрі.

Тиждень Тижневий цикл () складається із семи днів, що відповідає кількості днів створення світу. Назви днів тижня — прості номери від одного до шести. Сьомий день називається «Шабат», що означає «відпочинок». Згідно з біблійною традицією, шабат — це святковий день, призначений для відпочинку.

Дні тижня: Йом Рішон (, Yom Rischon «Перший день», відповідає неділі) Йом Шені (, Yom Sheni, «Другий день», понеділок) Йом Шліші (, Yom Shelishi, «Третій день», вівторок) Йом Ревіі (, Yom Reviʻi, «Четвертий день», середа) Йом Хаміші (, Yom Chamishi, «П'ятий день», четвер) Йом Шіші (, Yom Shishi, «Шостий день», п'ятниця) Йом Шабат (, Szabat, «Відпочинок», субота)

Доба Доба (вечір-ранок-день-надвечір'я) у єврейському календарі починається увечері. Обґрунтування знаходиться у Книзі Буття: «.. І був вечір і був ранок — день перший.» . З історії творення виходить також і те, що кожен день також має і надвечір'я ( — Erev).

У світі прийнято ділити добу на 24 рівні частини — години. У кожній годині 60 хвилин, а кожна хвилина має 60 секунд. Тому кожна година абсолютно дорівнює будь-якій іншій годині. Денний час влітку може бути довшим, ніж вночі, а взимку — навпаки.

Єврейський календар влаштований інакше. У ньому теж доба триває 24 години, але години не є рівними. Вони діляться на дві групи: денні і нічні. День завжди триває 12 годин, стільки ж триває ніч. І виявляється, що в довге літо денна година може тривати 72 хвилини, тоді як взимку година може бути всього 48 хвилин.

Поділ доби на години в єврейському календарі буває двох видів: шаот зманійот «тимчасові години» і шаот шавот «постійні години». Шаот зманійот становить 1/12 світлового дня (від сходу до заходу сонця) і 1/12 ночі. Шаот Шавот — 1/24 дня.

Години діляться на хелеки, кожен з яких становить 1/1080 години. Також виокремлюється хвилина (на івриті — дака́), 1/60 години, хелек, дорівнює 1/18 хвилини (тобто 1 хелек дорівнює 31/3 секунди) і регаїм (1/76 хелека, що дорівнює 44 мілісекундам). Шаот шавот та їх похідні використовуються для астрономічних і календарних розрахунків.

Свята і пости Рош га-Шана (1 та 2 тішрею) — «голова року» — єврейський Новий рік, день, з якого починається суд над всім творінням. Цього дня євреї сурмлять у шофар. Йом Кіпур — День Спокути. Цього дня Вс-вишній остаточно вирішує долю людини на майбутній рік. Цього дня вирок підписується. Піст на день Йом Кіпур — найсуворіший і найважливіший піст. Цього дня Усевишній простив єврейському народу гріх золотого тельця і з того часу цей день став Днем Спокути. Йом Кипур називають також «суботою субот». Цього дня діють 5 заборон — на їжу і питво (протягом 25 годин), умивання, умащення шкіри, носіння шкіряного взуття і подружню близькість. Сукот — означає «курені». У куренях жили предки єврейського народу по виходу з Єгипту. Сказано в Торі: «у куренях живете сімох днів; кожен житель країни в Ізраїлі повинен жити в курені, щоб знали покоління ваші, що в куренях оселив Я синів Ізраїлю, коли вивів їх із Країни Єгипетської» (Ваїкра 23:42,43). Тому протягом усього свята Сукот варто жити в курені, як у будинку: їсти, пити, вивчати Тору, відпочивати, приймати гостей тощо Ханука Шавуот Пурим Песах — як і більшість інших єврейських свят, Песах символізує прямий зв'язок між Всевишнім і єврейським народом. Присвячено свято виходу євреїв із Єгипту, де вони були в рабстві. Лаг ба-Омер Піст 9 Ава Ту бі-Шват Гошана Раба Піст Естер Піст 17 тамуза Сліхот Сфірат га-Омер Шміні Ацерет Сімхат Тора Піст 10 тевета

Оскільки свято Песах відзначається 15-го нісанаWhat Is Passover?. First day of Passover. , який вважається місяцем весни, то для гармонізації місячного року з сонячним роком у єврейському календарі прийнятий цикл з (малий цикл), в якому є високосними роками. Числа високосних років у 19-річному циклі: 3,6, 8, 11, 14, 17,19. Єврейський рік Новоюліанські роки Номер року в циклі Високосний Правильний, достатній або недостатній Новоюліанська дата 1-го тішрея День тижня 5772 2011—2012 15 Ні Правильний 29 вересня 2011 четвер 5773 2012—2013 16 Ні Недостатній 17 вересня 2012 понеділок 5774 2013—2014 17 Так Достатній 5 вересня 2013 четвер 5775 2014—2015 18 Ні Правильний 25 вересня 2014 четвер 5776 2015—2016 19 Так Достатній 14 вересня 2015 понеділок 5777 2016—2017 1 Ні Недостатній 3 жовтня 2016 понеділок 5778 2017—2018 2 Ні Правильний 21 вересня 2017 четвер 5779 2018—2019 3 Так Достатній 10 вересня 2018 понеділок 5780 2019—2020 4 Ні Достатній 30 вересня 2019 понеділок 5781 2020—2021 5 Ні Недостатній 19 вересня 2020 субота57822021—20226ТакПравильний7 вересня 2021вівторок57832022—20237НіДостатній26 вересня 2022понеділок57842023—20248ТакНедостатній16 вересня 2023субота57852024—20259НіДостатній3 октября 2024четвер57862025—202610НіПравильний23 вересня 2025вівторок57872026—202711ТакДостатній12 вересня 2026субота57882027—202812НіДостатній2 жовтня 2027субота57892028—202913НіПравильний21 вересня 2028четвер57902029—203014ТакНедостатній10 вересня 2029понеділок

Походження

За своїм походженням теперішній календар є найпізнішою версією юдейського календаря і не використовувався у Храмі за часів Христа. У своєму Додатку 3 до Історії єврейського народу за часів Ісуса Христа (History of the Jewish People in the Age of Jesus Christ (Vol. 1, р. 587)) Шурер стверджує, що єврейські імена мають ассирійсько-вавилонське походження; їх аккадіанськими еквівалентами є: ни-са-ан-ну, а-а-ру, сф-ма-ну, ду-у-зу і т. д., звертаючись при цьому до роботи Лендсбургера (Materialen zum Sumerischen Lexicon V (1957), с. 25-26 і далі за текстом): "Найдавнішим послідовним юдейським списком усіх місяців є Мегіллат Тааніт. Він складений в I — на початку II сторіччя н. е. і був процитований в Мішні, складеній близько II сторіччя.

З пізніших авторів заслуговує на увагу лише маловідомий християнин Йосиф, який у своєму Гипомнестікумі (PG cvi, col. 33) має: Нісан, Еяр, Еїоуан, Тамоуз, «Аб, ‘Елоул, ‘Осрі (читайте Тісрі), Марсабан, Часелей, Тебет, Еабат, ‘Адар [Nesan, Eiar, Eiouan, Thamouz, „Ab, ‘Eloul, ‘Osri (read Thisri), Marsaban, Chaseleu, Tebeth, Eabath, ‘Adar]“.

Після наведення назв єврейських місяців, Шурер каже: „Єврейські місяці завжди були тим, що і місяці всіх цивілізованих народів, а саме — вони вимірювалися місячними циклами. Оскільки астрономічна тривалість місяця є 29 дні, 12 годин, 44′, 3″, місяці, що складаються з 29 днів, повинні регулярно чергуватися з місяцями, що складаються з 30 днів. Але 12 місячних місяців становлять тільки 354 дні, 8 годин, 48′ 38″, тоді як сонячний рік охоплює 365 днів, 5 годин, 48′ 48″. Різниця між місячним роком, що складається з 12 місяців і сумою днів сонячного року, таким чином, становить 10 днів 21 годин. Щоб компенсувати цю різницю кожний третій рік і іноді — кожний другий треба додавати ще один місяць. Цього закону дотримувалися на самому початку, тобто 3 рази в кожні 8 років додавалося по одному місяцю (в цей період різниця становила 87 днів). 4-річні Грецькі ігри також будувалася на цьому 8-річному циклі (‘октаетерісі'), 4-річний цикл отримувався простим розділенням 8-річного“.

Використання

В Аушвіці Під час ув'язнення в Аушвіці, євреї докладали всіх зусиль, щоб зберегти єврейські традиції в таборах, незважаючи на величезну небезпеку, пов'язану з цим. Єврейський календар — традиція, що мала велике значення для єврейських обрядів і ритуалів, — був особливо небезпечним, оскільки в таборах не дозволялося мати жодних засобів вимірювання часу, таких як годинники та календарі. Ведення єврейського календаря серед в'язнів було рідкістю, і на сьогодні відомо лише про два календарі, виготовлені в Аушвіці, обидва з яких створили жінки. До цього в єврейському суспільстві традиційно вважалося, що створення єврейського календаря — це справа чоловіків.

У сучасному Ізраїлі Перші сіоністські піонери були вражені тим, що календар, який євреї зберігали протягом багатьох століть у віддалених діаспорах у рамках релігійних обрядів, був пов'язаний із кліматичними умовами історичної батьківщини: основні єврейські свята, такі як Сукот, Песах і Шавуот, збігаються з ключовими етапами сільськогосподарського року в цій країні, такими як посів і збір врожаю. Відповідно, на початку XX століття єврейський календар було переосмислено як сільськогосподарський, а не релігійний календар.

Після створення Держави Ізраїль єврейський календар став одним із офіційних календарів Ізраїлю, поряд із григоріанським календарем. Свята та пам'ятні дати, що не походять з попередньої єврейської традиції, мали встановлюватися відповідно до дати за єврейським календарем. Наприклад, День незалежності Ізраїлю припадає на 5 іяра, День возз'єднання Єрусалима — на 28 іяра, Йом ха-Алія — на 10 нісана, а День пам'яті жертв Голокосту — на 27 нісана.

Єврейський календар досі широко визнається і використовується в таких громадських закладах, як банки (де його використання на чеках та інших документах є законним),חוק השימוש בתאריך העברי, תשנ»ח-1998צ'ק עם תאריך עברי?! а також у заголовках газет.; ; ; ; ; ;

Єврейський Новий рік (Рош га-Шана) — це дводенне державне свято в Ізраїлі. Однак, починаючи з 1980-х років, дедалі більше світських ізраїльтян святкують Новий рік за григоріанським календарем (зазвичай відомий як «Сільвестрова ніч» — ) у ніч з 31 грудня на 1 січня. Видатні рабини неодноразово різко засуджували цю практику, але це не мало помітного впливу на світських святкувальників.

Настінні календарі, які зазвичай використовуються в Ізраїлі, є гібридними. Більшість із них організовані за григоріанським, а не єврейським календарем, але починаються з вересня — місяця, на який зазвичай припадає єврейський Новий рік, — і містять єврейську дату, надруковану дрібним шрифтом.

Див. також

Давньоєврейська астрономія Юліанський календар Мусульманський календар

Примітки

Література

Посилання