Кривинська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Острозького повіту Волинської губернії Російської імперії. Волосний центр — село Кривин.
Історія Кривинська волость існувала у XIX — до 1923 року XX століття. До кінця 1920 року волость входила до складу Острозького повіту.
18 березня 1921 року, після підписання мирної угоди («Ризький мир») між РРФСР і УСРР, з одного боку, та Польщею — з другого, був прокладений новий державний кордон, який поділив Волинську губернію на дві частини — до Польщі відійшли 6 повітів губернії, а також 5 волостей Острозького повіту, інші дев'ять волостей, у тому числі переважна частина Кривинської, за винятком невеликої частини із селом Вельбівно, відійшли до Заславського повіту УСРР.
Село Вільбівне, "відрізане" кордоном, увійшло до складу ґміни Хорів. Після приєднання 1939 року західноукраїнських земель залишилося у складі Рівненської області.
7 березня 1923 року замість повітів і волостей був запроваджений поділ губерній на округи та райони. Волость увійшла до складу Славутського району, Шепетівської округи.Постанова ВУЦВК від 7.03.1923 року «Про адміністраційно-територіяльний поділ Волині» (Збірник узаконень України за 1923 р., № 18-19, ст. 306)
Зараз територія колишньої волості знаходиться в межах Славутського району, Хмельницької області і Острозького району, Рівненської області.
Адміністративний устрій
Дані на 1885 рік Станом на 1885 рік волость складалася з 9 поселень і 8 сільських громад. Населення — 6967 осіб (3536 чоловічої статі та 3431 — жіночої), 719 дворових господарств.
+Земля волостіПлоща, десятинУ тому числі орної, дес. Сільських громад 5720 3345 Приватної власності 7517 2091 Казенної власності — — Іншої власності 194 60 Загалом 13431 5499+
Основні поселення волості: Кривин — колишнє власницьке село за 14 верст від повітового міста Острог, населення — 2011 осіб, 219 дворів, православна церква, костел, 3 постоялих двори, 4 крамниць (лавок), за 1-у версту залізнична станція. Коломлі — колишнє власницьке село на річці Горинь, 760 осіб, 104 двори, православна церква, школа, постоялий двір. Комарівка — колишнє власницьке село на річці Горинь, 442 особи, 49 дворів, постоялий двір, водяний млин, цегельний і винокурний заводи. Крупець — колишнє власницьке село на річці Горинь, 920 осіб, 128 дворів, православна церква, постоялий двір, 2 водяних млини. Поляни — колишнє власницьке село на річці Горинь, 654 особи, 67 дворів, постоялий двір, 2 водяних млини, паперова фабрика. Стригани — колишнє власницьке село на річці Горинь, 158 осіб, 28 дворів, постоялий двір, 2 водяних млини, лісопильний завод.
Дані на 1906 рік Станом на 1906 рік волость налічувала 27 поселень: в тому числі 4 села, 10 селищ, 11 хуторів. Населення становило — 12614 осіб. Поселення налічували — 2037 дворових господарств.
+Поселення волості№з/пНасваСтатусЧисло дворівЧисло жителів 1Кривинсело, волосне правління 429 2482 2 Вельбівно село 259 1382 3 Нитішин село 256 1608 4 Шуньки село 116 741 5 Баранне селище 87 614 6 Коломле селище 188 1045 7 Комарівка селище 122 751 8 Полянь селище 150 920 9 Репище селище 68 453 10 Сільце селище 46 448 11 Салов'є селище 123 766 12 Стригани селище 61 304 13 Хинцинщина селище 14 58 14 Хоровиця селище 31 300 15 Будки хутір 12 82 16 Германа хутір 1 9 17 Глубочек хутір 4 58 18 Голошевщина хутір 16 143 19 Клепачі хутір 2 10 20 Лобне хутір 2 18 21 Маленюков хутір 4 19 22 Піщанка хутір 5 21 23 Степанівка хутір 1 56 24 Сухе-Озеро хутір 1 8 25 Шляхова хутір 33 250 26 Кривин з/станція 4 34 27 Кар'єр з/дорога 2 34
Посилання
Джерела [стор. 190–191, 231–232]