colspan="2" style="text-align: center; font-size:120%;background:#eee;" Верховна рада УкраїниІ скликання 15 травня 1990 — 22 квітня 1994 року

Верховна Рада Української РСР/України XII скликання, нині відома як Верховна Рада України I скликання, діяла в Українській РСР та Україні з 1990 до 1994 року. Це був перший склад парламенту УРСР, що був обраний на альтернативній основі, у результаті чого до нього пройшли сили опозиційні до правлячої комуністичної партії, а також які сповідували Незалежність України. 16 липня 1990 року це скликання ухвалило Декларацію про державний суверенітет України, а 24 серпня 1991 року — Акт проголошення незалежності України.

Перше засідання цього скликання відбулося 15 травня 1990 року, а останнє — 22 квітня 1994 року. Наступне (2-ге) скликання почало роботу 11 травня 1994 року.

На відміну від попередніх скликань, які зазвичай збиралися лише двічі на рік на кілька днів, це скликання почало вперше працювати як парламент класичної демократії — на постійній основі, перша сесія тривала понад два місяці. Внаслідок цього, у парламенті почали формуватися аналітичні та експертні структури, необхідні для її роботи. Роботу парламенту вперше почали транслювати у прямому ефірі по радіо та телебаченню.

У перші ж дні роботи нової Верховної Ради була створена парламентська більшість, до якої входили представники Комуністичної партії («Група 239») на чолі з Олександром Морозом, та опозиція (так звана «Народна Рада»), очолювана Ігорем Юхновським. А наприкінці повноважень парламенту з'явилися і політичні групи, які стали прообразами майбутніх парламентських фракцій. Окрім того, діяли регіональні групи депутатів, об'єднаних за професійною, галузевою ознакою, виникли групи по співробітництву з іноземними державами.

Найменування До 2000 року нумерація скликань Верховної Ради України продовжувала нумерацію скликань Верховної Ради УРСР, тому скликання обрані у 1990, 1994 та 1998 роках називалися відповідно 12-м, 13-м та 14-м скликаннями Верховної Ради.

1 лютого 2000 року Верховна Рада ухвалила закон «Про визначення порядку обчислення скликань Верховної Ради України», яким змінила нумерацію своїх скликань, почавши відлік зі скликання, яке проголосило незалежність України. Так Верховна Рада УРСР та України 12-го скликання стала вважатися Верховною Радою України 1-го скликання, а 13-те та 14-те скликання відповідно стали 2-м та 3-м.

Хронологія роботи

березень 1990 року — В Українській РСР відбулися вибори до Верховної Ради та місцевих рад народних депутатів. Це були перші вибори в УРСР, що проходили за новим демократичним законодавством, що передбачало обовʼязкову альтернативність та вільну конкуренцію кандидатів, а також відсутність системи «фільтруючих» зборів громадян для затвердження кандидатів.Гавриш С. Б. Верховна Рада України //

1-ша сесія (травень—серпень 1990)

Травень

15 травня: О 10-й годині ранку у місті Києві розпочала роботу перша сесія новообраної Верховної Ради УРСР 12-го скликання. Верховна Рада обрала Президію та Секретаріат першої сесії, а також Мандатну та Лічильну комісії. 17 травня — Верховна Рада формально визнала повноваження 449 своїх депутатів, обраних у березні—квітні 1990 року, повноваження ще одного депутата (обраного 20 травня) були визнані 8 червня. 22 травня — Верховна Рада прийняла Тимчасовий регламент засідань 12-го скликання. 23 травня — Верховна Рада прийняла порядок денний першої сесії, до якого зокрема включила питання Декларації про державний суверенітет, прийняття Закону про економічну самостійність УРСР та Закону про народне голосування (референдум), про зміну редакції шостої та сьомої статей Конституції (відповідно про керівну роль КПРС і про участь профспілок та ВЛКСМ в управлінні державними справами), Звернення до Верховних Рад і з'їздів народних депутатів Радянських Соціалістичних Республік щодо укладення нового Союзного договору, про утворення Конституційної комісії Верховної Ради, та про розробку законів України про землю, власність, оренду і оподаткування. 29 травня — Верховна Рада взяла до відома та висловила зауваження до доповіді діючого Голови Ради Міністрів УРСР Віталія Масола щодо політичного, соціально-економічного та екологічного становища України.

Червень

4 червня — Головою Верховної Ради був обраний Володимир Івашко. 6 червня — Першим заступником Голови був обраний Іван Плющ. 7 червня — Заступником Голови був обраний Володимир Гриньов. 8 червня — Народний депутат Ігор Юхновський від блоку демократичних сил оголосив про утворення парламентської опозиції під назвою «Народна Рада». 11 червня — Верховна Рада змінила порядок обчислення часу на території України, встановивши використання другого часового поясу (московський час мінус одна година). 12 червня — У Верховній Раді було утворено 23 постійні комісії, зокрема Комісію з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин. 13 червня: Верховна Рада узяла до відома заяву Ради Міністрів УРСР про складення своїх повноважень перед Верховною Радою та доручила їй продовжувати виконувати свої обовʼязки до утворення нової Ради Міністрів. Народний депутат Володимир Філенко оголосив про утворення депутатської групи «Демократична платформа КПУ» у складі 38 депутатів і про її входження до офіційної опозиції Народна Рада. 28 червня: Верховна Рада перепризначила Віталія Масола Головою Ради Міністрів УРСР. Верховна Рада обрала голів та членів своїх постійних комісій. У Верховній Раді почалося обговорення різних проєктів Декларації про державний суверенітет. Перший секретар ЦК Компартії України Станіслав Гуренко заявив про намір 239 депутатів утворити нову групу під девізом «За Радянську суверенну Україну», також відому як «Група 239».

Липень—серпень

6 липня — У Верховній Раді постало питання щодо відсутності значної частини народних депутатів УРСР, включно із Головою Верховної Ради Володимиром Івашком, які у цей час брали участь у роботі 28-го зʼїзду КПРС у Москві. Зокрема, Народна рада проголосила заяву, у якій вказала на неможливість через це прийняття рішень щодо вимог шахтарів та запропонувала відкликати усіх депутатів зі зʼїзду для участі у роботі Верховної Ради. Верховна Рада згодом підтримала пропозицію щодо відізвання усіх відсутніх депутатів незалежно від того, де вони знаходяться. 9 липня — На засіданні Верховної Ради було зачитано заяву Станіслава Гуренка та Леоніда Кравчука від імені депутатів — делегатів зʼїзду КПРС, у якій вони наголошували на важливості партійного зʼїзду, просили Верховну Раду переглянути своє рішення про відкликання народних депутатів, делегатів зʼїзду і підтримали пропозиції продовжити розгляд питання щодо Декларації про суверенітет у комісіях, щоб прийняти її на початку наступного тижня. 11 липня — На засіданні Верховної Ради було зачитано заяву Володимира Івашка, який висловив незгоду з аргументацією щодо рішення про відкликання депутатів, звинуватив «антикомуністичні» сили у парламенті у веденні політичної гри, а представників ЦК КПУ у парламенті у пасивності, та оголосив про свою відставку з посади Голови Верховної Ради з 9 липня 1990 року. 16 липня — Верховна Рада 355-ма голосами прийняла Декларацію про державний суверенітет України, якою утверджувалось здійснення українським народом його права на самовизначення, декларувався принцип розподілу державної влади у Республіці на законодавчу, виконавчу і судову, та якою за Верховною Радою закріплювався особливий представницький статус: ніхто, крім неї, не може виступати від імені всього українського народу. Верховна Рада проголосила 16 липня державним святом — «Днем проголошення незалежності України». 18 липня — Верховна Рада задовольнила заяву Володимира Івашка і припинила його повноваження як Голови Верховної Ради з 9 липня. Після цього почалося висунення кандидатів на посаду нового Голови Верховної Ради — спочатку було запропоновано 27 кандидатів. 23 липня — Головою Верховної Ради був обраний Леонід Кравчук. 3 серпня — Верховна Рада прийняла Закон «Про економічну самостійність Української РСР».

2-га сесія (жовтень—грудень 1990)

23 жовтня — На вимогу студентських протестів відомих як «революція на граніті», Голова Ради Міністрів УРСР Віталій Масол подав у відставку, а Верховна Рада задовольнила його заяву та призначила заступника Голови Ради Міністрів Вітольда Фокіна виконуючим обовʼязки Голови. 24 жовтня — Верховна Рада внесла зміни до Конституції УРСР у звʼязку з прийняттям Декларації про державний суверенітет, якими зокрема виключила статтю про керівну роль Комуністичної партії Радянського Союзу та ввела поняття Конституційного Суду УРСР. 14 листопада — Верховна Рада призначила Вітольда Фокіна Головою Ради Міністрів УРСР.

1991

12 лютого — Верховна Рада прийняла Закон «Про відновлення Кримської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки», згідно статті 1 якого Кримська АРСР проголошувалась у межах території Кримської області у складі Української РСР. 18 квітня — Верховна Рада утворила Кабінет Міністрів УРСР, що мав замінити Раду Міністрів УРСР, заснувала посаду Премʼєр-міністра Української РСР, призначила на неї діючого Голову Ради Міністрів Вітольда Фокіна і доручила йому надати пропозиції про персональний склад Кабінету Міністрів. 13 травня — Верховна Рада затвердила перелік із 22 міністерств в УРСР, і також включила Голову Комітету державної безпеки УРСР до складу Кабінету Міністрів. 21 травня: Верховна Рада внесла зміни до Конституції УРСР, якими остаточно визначила Кабінет Міністрів найвищим органом державного управління Української РСР. Верховна Рада призначила кількох членів Кабінету Міністрів. 5–6 червня — Верховна Рада призначила на посади низку інших міністрів. 19 червня — Верховна Рада внесла чергові зміни до Конституції, якими зокрема було додано розділ про Кримську АРСР. 27 червня — Верховна Рада доручила своїм постійним комісіям розглянути представлений Президентом СРСР Михайлом Горбачовим проєкт Договору про Союз Суверенних Держав щодо його відповідності положенням і принципам Декларації про державний суверенітет та Закону «Про економічну самостійність Української РСР». 5 липня — Верховна Рада прийняла Закон про заснування поста Президента Української РСР і внесла відповідні зміни до Конституції УРСР. 1 серпня — Президент США Джордж Буш-старший виголосив у Верховній Раді промову, що пізніше отримала назву «Котлета по-київськи» (), у якій він зокрема підтримав Президента СРСР Михайла Горбачова та процес оновлення союзного договору, а також закликав Україну уникнути «суїцидального націоналізму». 24 серпня: Верховна Рада прийняла Акт проголошення незалежності України, якою проголосила на території УРСР утворення самостійної держави України, таким чином фактично виводячи Україну зі складу Радянського Союзу. Також Верховна Рада УРСР перетворювалася на єдиний законодавчий орган незалежної держави — Верховну Раду України. Одразу ж було призначено і проведення всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 року на підтвердження Акта проголошення незалежності. Верховна Рада підпорядкувала собі всі військові формування, дислоковані на території України та утворила Міністерство оборони України. Верховна Рада наділила Голову Верховної Ради додатковими поноваженнями до обрання Президента України, зокрема правом зупиняти постанови і розпорядження Кабінету Міністрів та інших актів виконавчої влади у разі їх невідповідності Конституції України. Верховна Рада прийняла рішення про департизацію усіх державних органів та установ. 3 вересня — Верховна Рада призначила Міністром оборони Костянтина Морозова. 4 вересня — Верховна Рада звільнила Прокурора УРСР Михайла Потебенька та призначила Генеральним прокурором України Віктора Шишкіна. 12 вересня — Верховна Рада ухвалила закон «Про правонаступництво України». 17 вересня — Верховна Рада внесла зміни до Конституції України, якими скрізь змінено вживання слів «Українська РСР» на «Україна».