Якуб Потоцький гербу Пилява (бл. 1554 — 26 січня 1613Skrzypecki T. H. Potok Złoty… — S. 229.) — польський шляхтич, військовик та урядник Речі Посполитої.

Життєпис

Народився в сім'ї королівського ротмістра Миколая Потоцького та його дружини Анни з Чермінських (1525–1579). 3-й син у родині, рідні брати: Ян (1551/1555—1611), Анджей (1553–1609), Стефан (1568–1631).

За епітафією, змолоду мав перебувати при дворі короля Стефана Баторія у Семигородді. Після його сходження на трон Королівства Польського став придворним. Брав участь в інфляндській війні 1579—1582 років у полку королівських дворян. У вересні 1580 р. з власним почтом брав участь у битвах під Великими Луками, під Торопцем (20 вересня). Політично, як і брати, був пов'язаний з Яном Замойським. У 1585 р. отримав від короля Чешибіси, конфісковані від Самуеля Зборовського. В січні 1588 брав участь у виправі проти архикнязя Максиміліяна ІІ Габсбурга, входив до складу групи під командуванням Алєксандера Конєцпольського, яка 21 січня випередила армію Замойського в марші на Вільковецьк. Брав участь у битві під Бичиною 24 січня. Правдоподібно, брав участь у битві з татарами під Баворовом у серпні 1589 р. На «пописі» шляхти під Бібркою в серпні 1590 його рота гусарів мала 150 коней, потім мала не більше 100. Посол сейму 1590—1591 років від Подільського воєводства. З братами Яном та Анджеєм брав участь в антикоролівському з'їзді шляхти у Єнджеюві у серпні 1592 р.

Брав участь у сходженні на молдавський трон Єремії Могили 1595 р., залишився там у полку брата при господарі, брав участь у битві під Сучавою зі Штефаном Разваном. Влітку 1596 р. повернувся, взяв участь на чолі своєї роти у придушенні повстання Северина Наливайка.Lipski A. Potocki Jakub h. Pilawa (ok. 1554—1613)… — S. 19.

Перед 1598 р. змінив обряд на католицький. У 1598 р. фундував будівництво костелу Успіння Пречистої Діви Марії та кляштору домініканців в Чешибісах (було закінчене сином Миколаєм-«ведмежою лабою»), назву містечка змінив на Єзуполь.Lipski A. Potocki Jakub h. Pilawa (ok. 1554—1613)… — S. 20.

До 1599 р. володів частиною ЗагайполяSkrzypecki T. H. Potok Złoty… — S. 243., ЄзуполемSkrzypecki T. H. Potok Złoty… — S. 20., де за його розпорядження та сприяння будували квадратний з 4-ма наріжними вежами замок, домініканський костел, кляштор;Skrzypecki T. H. Potok Złoty… — S. 27.

Разом з братами брав участь у молдавських походах 1595 p., наприкінці 1607 р. Під час рокошу Миколая Зебжидовського став на сторону короля Сиґізмунда III Вази. Брав участь в битві під Ґузовом 5 липня 1607 р., в якій були розбиті загони рокошанів-повстанців. Довгий час був придворним королів Сиґізмунда II Авґуста та Сиґізмунда III Вази. В 1609 р., після смерті брата Анджея, став каштеляном кам'янецьким.

У 1611 р. брав участь в облозі Смоленська, зокрема, вночі з 12 на 13 квітня врятував ікону Матері Божої. За звитяги перед Річчю Посполитою король надав посаду коменданта залоги в СмоленськуSkrzypecki T. H. Potok Złoty… — S. 29., пізніше брацлавського воєводи.

Помер 26 січня 1613 року в Смоленську (Якуб Пшонка стверджував, що з жалю за братом Стефаном, який потрапив у полон). Був похований у домініканському костелі Золотого Потоку. Справу виплати йому сум, які була винна скарбниця Речі Посполитої, розглядала у 1614 р. комісія бидгощська.Lipski A. Potocki Jakub h. Pilawa (ok. 1554—1613)… — S. 20—21.

Уряди (посади), маєтності Після смерти брата Яна в 1611 р. став старостою генеральним подільським. Був старостою білоцерківським, білокамінським (після капітуляції замку в Пайде 30 вересня), летичівським.Potoccy (01)

Крім родинного Потоку та Чешибісів, посідав Тисменицю з селами: Микитинці, Угорники, Підлужжя, Підпечери, Студенець, Клубівці. 1598 р. люблінський воєвода Марек Собєскі отримав «консенс» короля на відступлення Якубу Потоцькому королівщин Черніїв, Хом'яків, Хриплин, Перевозець, «саліни» Велеш(с)ниця.

Заснування міста Єзуполя За легендою, перед цим поселення називалося Чешибіси. Одного разу, згідно з народною легендою, під час наїзду татар польський шляхтич (Якуб Потоцький) утікав від них на своєму коні-румакові. Він переплив Дністер, але кінь ніяк не міг вскочити на стрімкий берег. Воєвода вигукнув: «Єзус-Марія!» — кінь виніс його на суходіл. На подяку Богові майбутній воєвода дав обітницю заснувати на обох берегах Дністра міста (теперішні Єзупіль та Маріямпіль). 1597 р. містечко перейменували (стараннями власника — Якуба Потоцького) на Єзупіль.

Сім'я Був одружений двічі. Перща дружина — Ядвіґа Прусіновська (сестра белзького воєводи Адама Прусіновського). Діти: Катажина — дружина Яна Улінського, кам'янецького каштеляна Миколай-«ведмежа лаба»

Друга дружина — Ядвіґа Тарновська ( після 1629), донька буського старости, радомського, сандомирського каштеляна Станіслава Тарновського ( 1618), шлюб уклали 19 жовтня 1603 року. Діти: Ян ( після 1620, потрапивши в ясирCzołowski A. Z przeszłości Jezupola i okolicy… — S. 67.) Станіслав (1600 — бл.1647) — полковник коронних військ Якуб (1608—1639/1650) — монах Домінік, провінціал-домініканець Руської провінції (1636).

Примітки

Джерела Czołowski A. Z przeszłości Jezupola i okolicy. — Lwów : drukarnia Wł. Łozińskiego, 1890. — 163 s. Lipski A. Potocki Jakub h. Pilawa (ok. 1554—1613) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1984. — T. XXVIII/1, zeszyt 116. — 178 s. — S. 18—21. Niesiecki K. Korona polska przy złotej wolności starożytnymi wszystkich katedr, prowincji i rycerstwa klejnotami… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1740. — Т. 3. — 938 s. — S. 697—699. Skrzypecki T. H. Potok Złoty na tle historii polskich kresów południowo-wschodnich. — Opole : Solpress, 2010. — 256 s. — ISBN 978-83-927244-4-5.

Посилання Jakub Potocki h. Pilawa (ID: dw.9761) .

ПопередникЯн Потоцький Воєвода брацлавський1611—1613 НаступникОлександр Заславський ПопередникЯн Потоцький Староста генеральний подільський1580—1582, 1611–1613 НаступникВалентій Александр Калиновський