Януш Кишка (, ; 1586 — 13 січня 1654, містечко Кривичі, нині Білорусь) — військовий і державний діячЛитовский государственный исторический архив. Фонд 1280 — «Радзивиллы, князья». Именной указатель . Великого князівства Литовського і Речі Посполитої з роду Кишок, староста парнавський (1610), полоцький воєвода (1621—1654), польний гетьман литовський (1635—1646), великий гетьман литовський (1646—1654).
Біографія
Походив зі старовинного литовськогоМ. Грушевський стверджував, що Кишки «до свого походження неясні (у всякім разї не Русини, судячи по іменах)» → Грушевський М. Історія Україна-Руси. — Т. V. — С. 30. роду Кишок, вперше згадується з Підляшшя. Батько — генеральний староста жмудський Станіслав III Кишка (1549—1619), мати — Єлизавета (Ельжбета) Сапега (її батько — київський каштелян Павло Сапега 1580). Брати — жмудський єпископ Станіслав Кишка (1584—1626), воєвода мстиславський та каштелян троцький Микола Кишка (1588—1644), воєвода мстиславський та вітебський Кшиштоф Кишка (пом. 1646).
Під час навчання у Віленському університеті перейшов з кальвінізму в католицтво. У 1604 брав участь у поході литовських військ гетьмана Яна Кароля Ходкевича в Лівонію. У 1605 під час війни зі Швецією брав участь у Кірхгольмскій битві, в 1609 — у Балтакменській і Парнавській битвах, після чого король Сигізмунд III Ваза призначив його старостою парнавським.
Брав участь у московсько-польській війні 1605—1618 років, у взятті литовськими військами Смоленська 1611 року і в поході Ходкевича на Москву. 1615 року, одночасно з рейдом Лісовського здійснив рейд до Стародуба. З 1621 року служив полоцьким воєводою.
21 квітня 1620 року разом з дружиною записав фундуш для будівництва римо-католицького костелу в містечку Соли Ошмянського повіту.
1624 року виїхав разом зі старостою оршанським Олександром Теодатом Сапігою і Станіславом Рудоміною навчатися в Падуанському університеті. У місті 4 березня 1625 року зустрівся з королевичем Владиславом, який мав подорож за кордон: Кишка супроводжував Вазу до Венеції. Навчання завершив Януш у 1626 році.
З 1635 року польний гетьман литовський (незважаючи на погане здоров'яWasilewski T. Kiszka Janusz h. Dąmbrowa (ok. 1586—1654)… — S. 509.), з 17 квітня 1646 великий гетьман литовський. Брав участь у придушенні козацьких повстань.
Помер 13 січня 1654 року в містечку Кривичі, нині смт, Мядельський район, Мінська область, Білорусь (тоді Ошмянський повіт, Віленське воєводство).
Сім'я Дружина — Христина Друцька-Соколинська, дітей не мав.Nelė Asadauskienė. Kiškų giminė LDK XV a. pab.-XVI a. (Genealoginis tyrimas) Vilnius, 2003 Тесть — полоцький воєвода Михайло Соколинський.
Примітки
Джерела Грушевський М. Історія Україна-Руси. — Т. V. — С. 30—35. Wasilewski T. Kiszka Janusz h. Dąmbrowa (ok. 1586—1654) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1966—1967. — T. XII/4, zeszyt …. — S. 508—510.
Посилання Jan Kiszka z Ciechanowca h. Dąbrowa (ID: 10.169.140) .