— мова з багатовіковою історією і світовою літературною спадщиною. Більшість науковців вважають, що японська мова відноситься до алтайської мовної сім'ї. Є фактично державною мовою Японії (але не офіційною, оскільки офіційної мови в Японії немає). Японська мова — це аглютинативна та ізольована мова, що поєднує в собі два види писемності: кану (хіраґана і катакана) і кандзі (китайські ієрогліфи). Така незвичайна система писемності склалась історично, завдяки активному проникненню китайської культури на Японські о-ви близько VI с. Існує ціле мистецтво з написання ієрогліфів — сьодо (з яп. 書道, 書 — письмо; 道 — суфікс, що позначає майстерність; дорога, шлях) . На даний момент нараховується близько 130 млн носіїв. Японська мова займає 9 місце за кількістю носіїв.
Синтаксис Просте речення має такий порядок: SOV (підмет — додаток — присудок)
Речення зі складеним іменниковим присудком завжди поєднуються з дієсловом-зв'язкою desu. Наприклад:
Watashi-wa kitsune desu — Я — лисичка
Питальні речення завершуються часткою ka. Наприклад:
Nani-o tabemashita ka? — Що ти з'їв?
Іменник Не має категорії роду, але є слабо виражена категорія числа і широко розвинена відмінкова система.
Зазвичай множину позначає теж саме слово, що й однину. Або ж слово часто подвоюється. Щоб не писати ієрогліф знову використовується знак 々 (odoriji)
Для утворення множини займенників слід додати суфікс — tachi
watashi — я, watashitachi — ми
Як і корейська, японська має розвинену систему відмінкових закінчень
Транскрипція Назва Питання wa Називний (основний) Хто? Що? ga Називний (додатковий) Хто? Що? o Знахідний Кого? Що? no Родовий Чий? Кого? Чого? ni Давальний Кому? Чому? Де? (при дієсловах стану) Куди? Чому? e Напрямку Куди? de Орудний Ким? Чим? kara Вихідний Звідки? З якого часу? З якого місця? made Межевий Докуди? До якого часу? До якого місця? to Спільний З ким? З чим?
Деякі іменники (і інші частини мови) можуть мати перед словом частку o-, вона виражає почесть і повагу до предмета.
o-kane — гроші, o-sushi — суші
Прикметник Є дві основні групи прикметників — ті, що закінчуються на -«і», і ті, що закінчуються на всі інші склади (прикметники на «na»). Відповідно предикативні і напівпредикативні
Предикативні прикметники відмінюються, а напівпредикативні не змінюють свою форму, форму змінює тільки допоміжне дієслово desu.
Відмінювання предикативних прикметників показано в наступній таблиці
Час Стверджувальна форма Заперечна форма Теперішньо-майбутній i kunai Минулий katta kunakatta
Kino: wa atsukatta desu — Вчора було спекотно.
Ashita wa samukunai desu — Завтра не буде холодно.
Утворення іменників від прикметників Для утворення іменників від прикметників слід замінити -i на -sa:
O: kii (великий) → O: kisa (величина)
Прислівник Прислівник може утворюватися від предикативного прикметника шляхом заміни закінчення -i на -ku
Дієслово Наявні дві групи відмінювання і 2 неправильних дієслова (suru — робити і kuru — приходити). Також особливі форми має дієслово iku. Дієслово має тільки теперішньо-майбутній і минулий часи.
До другої групи належать дієслова, які мають закінчення -eru, iru в інфінітиві, всі інші належать до першої групи.
Відсутнє відмінювання за особами і числами. Дієслово має 5 основ, а також te — форму і похідну від неї форму минулого часу.
Формально інфінітивом вважають 3-ю основу, яка закінчується на -u
1-a основа 2-a основа 3-я основа 4-a основа 5-a основа I Група a i u e o: II Група - - u e yo:
Ввічливі форми утворюються від 2-ї основи, і мають наступні закінчення:
Час Стверджувальна форма Заперечна форма Запрошувальна форма Теперішньо-майбутній masu masen mashyo: Минулий mashita masen deshita -
Дієслово-зв'язка desu Desu — це скорочена форма від de aru, де de — орудний відмінок, а aru — бути (ввічлива форма — arimasu). В розмовній мові використовується дещо інша форма — da
Дієприслівник одночасності Утворюється від другої основи дієслова. Має закінчення -nagara.
yomu (читати; перша група) → yominagara (читаючи)
Shinbun-o yominagara, asagohan-o tabemasu — Читаючи газету, снідаю.
Суфікси -nikui і -yasui Існують спеціальні суфікси, що виражають легкість, або важкість дії. Суфікс -nikui приєднується до другої основи, і перетворює дієслово на прикметник зі значенням «важкий для чого-небудь»
yomu (читати; перша група) → yominikui (той, який читається важко)
Суфікс -yasui теж приєднується до другої основи, і виражає легкість дії
yomu (читати; перша група) → yomiyasui (той, який читається легко)
Форма на -emasu Дієслова першої групи відмінювання (всі, що не закінчуються на -eru, iru) мають особливу форму вираження можливості дії. Для утворення цієї форми слід замінити закінчення третьої основи -u на -eru. Відповідно утворені форми відмінюються по-другому відмінюванню.
hanasu (говорити) → hanaseru (могти говорити)
Значення основ дієслова
Te-форма Te-форма (герундій) — це особлива форма дієслова в японській мові, що зазвичай слугує для вираження додаткової дії в реченні.
• Щоб утворити te-форму для дієслів другої відміни слід замінити закінчення -ru на -te
Дієслова першої відміни діляться на групи за якими утворюють te-форму. Наступна таблиця показує правила змінення закінчення в дієслові для утворення te-форми в дієсловах першої відміни.
Закінчення в інфінітиві закінчення te-форми Інфінітив te-форма -u, tsu, ru -tte toru (брати) totte -bu, nu, mu -nde asobu (гратися) asonde -ku -ite kaku (писати) kaite -gu -ide nugu (роздягатися) nuide -su shite hanasu (говорити) hanashite
Дієслова iku, suru, kuru мають відповідно форми itte, shite, kite
Дозвіл і заборона Для того, щоб спитати дозвіл використовують конструкцію «te-форма + mo ii desu ka»
Haitte mo ii desu ka? — Чи можу я ввійти?
Для того, щоб виразити ввічливу заборону використовують конструкцію «te-форма + wa ikemasen»
Tabete wa ikemasen — Ви не повинні їсти
Форма минулого часу Від te-форми може утворюватися одна із форм минулого часу шляхом відкидання від te-форми закінчення -e і приєднанням закінчення -a
asonde → asonda (грався; гралися)
Форма на tari Для позначення кількох самостійних і рівних дій у реченні використовують так звану tari форму. Вона утворюється від форми минулого часу на te додаванням суфікса -ri. Після перерахування всіх дієслів з формою на tari потрібно поставити дієслово suru в відповідній формі. Наприклад
Hon-o yondari, sushi-o tabetari shimashita — Читав книгу, з'їв суші
Наказовий спосіб Наказовий спосіб може виражати як ввічливе прохання, так і грубий наказ, все залежить від вибраного способу утворення наказового способу.
Наказовий спосіб в японській можуть утворювати:
• te-форма. Для підкреслення ввічливості слід використати слово kudasai. Виражає ввічливе прохання, наказ.
Matte kudasai — Зачекайте, будь-ласка
• Суфікс -nasai, що приєднується до другої основи. Просте прохання, наказ.
O-yasumi-nasai — На добраніч (досл. відпочинь, поспи)
• Четверта основа. Виражає грубий наказ.
Tabere — Їж!
Пасивний стан дієслова
До першої основи (форма на -a) слід додати суфікси -reru для дієслів першої групи, або ж -rareru для дієслів другої групи. Утворені форми відмінюються по відмінюванню другої групи.
Watashi-wa tomodachi-kara nōtopasokon-o okuraremashita. — Мені другом був подарований ноутбук.
Anata no hōmupēji wa yomarenai! — Головна сторінка вашого сайту не читається! (не може бути прочитана)
yomarenai — це запечерна форма пасивного стану дієслова yomu
Вираження бажання Для вираження бажання використовують суфікс -tai і прикметник hoshii. Закінчення -tai приєднується до другої основи. Також існує конструкція -tai to omou, що виражає намір мовця здійснити якусь дію. Сама ж конструкція -to omou передає значення «я думаю, що…». Зазвичай -tai використовується по відношенню самого себе, а hoshii по відношенню третьої особи, хоча звичайно в розмовній мові «hoshii» використовується і по відношенню до себе. Слід зазначити, що -tai утворює з дієслова прикметник, а hoshii є прикметником, тому відповідно вони вимагають вживання дієслова desu. Крім того, існує маловживана форма -tagaru, що приєднується до третьої основи і поєднується тільки з 2-ю і 3-ю особами.
Watashi wa nihonjin no tomodachi ga hoshii desu — Хочу мати друга-японця.
Watashi wa cha-o nomitai desu — Я хочу випити чаю.
Заперечення Заперечення виражається додаванням до першої основи дієслова суфікса -nai.
Також є ввічлива форма на masu — masen.
Сполучникова форма заперечення — naide. Використовується, коли потрібно заперечити одне з дієслів, яке супроводжується іншим.
Asagohan-o tabenaide gakko:-e ikimasu — Йду в школу, не поївши.
Можливість виконання дії Для передачі модальної конструкції «Я можу/не можу щось зробити» використовують зворот -koto ga dekiru (ввічливий варіант — koto ga dekimasu). На відміну від форми на -eru конструкція -koto ga dekiru вживається зі всіма дієсловами.
Watashi wa nihongo o hanasu koto ga dekimasu (можна сказати простіше — Watashi wa nihongo o hanashimasu) — Я можу говорити по-японськи
Буває, трапляється Якщо мовець хоче сказати, що якась дія не є регулярною, але може траплятися, то він використає конструкцію -koto ga arimasu, що має значення «відбуватися, траплятися». Дієслово повинно бути в формі третьої основи, тобто в формі інфінітива.
Sashimi-o resutoran-de taberu koto ga arimasu — Буває їм сасімі в ресторані
Hanami-o mita koto ga arimasu ka? — Ти бачив цвітіння сакури? (досл. Бувало так, що бачив цвітіння сакури?)
Намір Передається або конструкцією -tai to omou, або -tsumori. Остання поєднується з інфінітивом і дієсловом-зв'язкою desu.
Watashi wa Tokyo-e iku tsumori desu — Я думаю, що поїду в Токіо
Заперечна форма утворюється заміною -u на -nai
Watashi wa sokoku-e kaeranai tsumori desu — Я не маю наміру повертатися на батьківщину
Бути повинним, мусити щось робити Виражається конструкцією «перша основа + -nakereba narimasen»
Anata-wa hon-o kawanakereba narimasen — Ти повинен купити книгу
Заперечна форма має конструкцію «перша основа + nakure mo ii desu»
Ashita gakko:-e ikanakute mo ii desu — Завтра можна не йти в школу.
Умова • eba, підходить до дієслів і першої і другої відмін. Наявна також форма -kereba, що використовується для прикметників на «i». Слід зазначити, що вона приєднується і до часток, що перетворюють дієслово в прикметник, наприклад, закінчення -tai хотіти буде мати вигляд -takereba якщо ти хочеш…
• Також умову можна передати конструкцією «Умова + nara, результат». Nara досить часто вживається з іменниками або напівпредикативними прикметниками.
• За допомогою умовно-часового сполучника to. На українську мову перекладається зворотом «Коли + умова, то + результат»
Suki: no do: gu nara ii omise shitte imasu yo — Щодо лижного спорядження, то я знаю один добрий магазин. (Якщо мова йде про лижне спорядження..)
Issho ni nara, ikimasu — Якщо разом, то піду
Стан Дію, яка продовжується вже певний час можна виразити через конструкцію -te imasu (Відповідність The Present Continuous Tense в англійському)
Watashitachi-wa nihongo-o benkyo: shite imasu — Ми вивчаємо японську мову
Вирішувати Дієслово «вирішувати» передається конструкцією -ni suru
Kono apa: to ni shimasu — Я візьму цю квартиру
Також є ідентична конструкція тільки з допоміжним дієсловом koto (koto ni suru), яка використовується для дієслів. Оскільки частка koto утворює з дієслова іменник, то зрозуміло, що дієслово повинно стояти в початковій формі.
Rainen Tokyo-e ryōko suru koto ni shita — Я вирішив, що в наступному році я поїду в Токіо на екскурсію
Числівник Існує дві системи числення: японська і китайська, вони використовуються незалежно одна від одної, в зовсім різних сферах життя.
+ 12345678910 Споконвічно японські hitotsu futatsu mittsu yottsu itsutsu muttsu nanatsu yattsu kokonotsu tō Китайські ichi ni san yon ∕ shi go roku shichi ∕nana hachi kyū ∕ ku jū Ієрогліфічний відповідник 一 二 三 四 五 六 七 八 九 十+