Олександра Копач (з дому: Яворська; 26 лютого 1913, Городенка — 12 липня 1998, Торонто) — українська письменниця, літературознавиця, доктор філософії (1967). Членкиня Об'єднання українських письменників «Слово», Асоціації славістів Канади, дійсна членкиня Наукового Товариства ім. Шевченка (з 1975).
З біографії Народилася 26 лютого в м. Городенці (Галичина). Закінчила філософський факультет Ягеллонського університету (1937, Краків), була слухачем лекцій Б. Лепкого. Прибула до Канади у 1948 р., здобула диплом докторки філософії (славістика) в Оттавському університеті (1967). Заснувала в Торонто курси українознавства ім. Г. Сковороди (1951) і працювала на цих курсах 28 років. Започаткувала журнал «Промінь». Очолювала Комітет українознавства в Управі НТШ Канади (1976–1998). Була одружена з Романом Копачем (від 1942). Померла 1998 р. в Торонто, похована на цвинтарі св. Володимира в Оквіллі.
Творчість Автор книжок «Неповторні дні» (1960), «Наталена Королева» (1962), «Хрестоматія нової української літератури» (1970), «Мовостиль Ольги Кобилянської» (1972), «Нові обрії стародавньої України» (1980, 1994), «Богатирі стародавньої України» (1982), «Багатирі» (1984), «Хлопчик з казки» (1986), «Мініятюри» (1988) та інших.
Нагороди Нагороджена Шевченківською медаллю Конґресу Українців Канади.
Примітки
Література Мацько В. Концепція осяяння людини і світу: теорія платонізму в художніх творах П. Крата, Х. Якимчука, О. Копач // Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка: літературознавство, мовознавство, фольклористика [відп. ред. Г. Ф. Семенюк]. — К.: ВПЦ «Київський університет», 2008. — Вип. 19. — С. 10-14. Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.