Олекса́ндра Микола́ївна Пра́хова (13 травня 1950, Київ — 20 травня 2011, Київ, Україна) — українська художниця-графік. Представниця Нової української хвилі, працювала в стилі абстрактного неоекспресіонізму.

Життєвий шлях

1964 року вступила до Республіканської художньої школи ім. Т. Г. Шевченка, закінчила 1969. На першому курсі Київського художнього інституту знайомиться з Параджановим, шістдесятниками — художниками, артистами, поетами — Іваном Дзюбою, братами Іллєнками — Юрієм та Вадимом. 1975 року закінчила Київський державний художній інститут — вчителями були Василь Касіян та Василь Чебаник. Активно співпрацювала з видавництвами «Веселка», «Молодь», журналом «Барвінок». З 1983 — член Спілки художників СРСР. З 1980-х років відома як каліграф та майстриня кольорової літографії й шовкодруку. В 1979—87 роках працювала викладачем у дитячій студії «Океан», Нарва-Йиесуу, Естонія. 1995 року провела майстер-клас у Хейце, Угорщина, 1998 року — в Британській міжнародній школі, Київ (Нивки). В 1998—2004 роках є артдиректором галереї «Університет» при Київському державному університеті імені Тараса Шевченка, за цей час здійснила більше 70 арт-проєктів. Родина Київська родина Прахових: прадід Адріян Прахов — археолог, історик мистецтв, будівничий Володимирського собору у Києві; прабабуся Емілія Прахова — модель Михайла Врубеля до образу Матері Божої у Кирилівській церкві в Києві; дід Микола Прахов — художник, історик мистецтв; бабуся Анна Крюгер-Прахова — художник-анімаліст. батько — Микола Миколайович Прахов (1907, острів Капрі — 1971, Київ) — ботанік, мандрівник та фотограф, був доцентом Київського університету, досліджував флору Якутії й Тянь-Шаня, автор підручників по садівництву і квіткарству. мати — Бондаренко Ера Олександрівна (1927—2003, Київ) була агрономом, працювала в розарії Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка Зоя Чегусова. Присвята Саші Праховій. Післямова. Art Ukraine. 21.06.2011(на рос.) Чоловік — художник Гончаров Євген Максимович

син —художник Гончаров Микола Євгенович

Проєкти 1998—2004

1995 — Автор проєкту «Femina Lex Fati», ЦБХ, Київ.

1998 — «Дифракція тексту», куратор проєкту, галерея «Лавра», Київ.

1999—2000 — «Лист у небо.» Учасники: Мао Мао (Китай), Олександра Прахова, Андрій Блудов (Україна). Проєкт демонструвався на 3 Міжнародному фестивалі в Києві 6 червня 1999 та на 1 Міжнародному арт фестивалі у Магдебурзі, Німеччині, 16-24 вересня 2000.1 Міжнародний арт фестиваль, (Магдебург), (Німеччина), 16-24 вересня 2000. Каталог, ст.22

2003 — «Папір як мистецтво» (спільно з Іриною Остроменською), Київ.

2004 — «Тріумф жовтого зайця», персональна виставка творів Олени Голуб, галерея «Університет» Київського Національного університету ім. Т. Шевченка, Київ.Олег Смаль. Формалінові діти. Дзеркало тижня, 6 березня 2004.

2004 — «Таки Лімпопо», Київ, Україна.

Здобула гранти концерну «Міцубісі» — Японія, приз Центру сучасного мистецтва Сороса, почесну велику медаль Міжнародної виставки графіки «Імпреза» в Івано-Франківську.

Створила ілюстрації приблизно до 50 дитячих книжок та творів Миколи Трублаїні і Григора Тютюнника, серед яких «Ласочка» — 1986, «Лісова сторожка» — 1988, «Степова казка» — 1989.

Працювала і у станковому живописі.

Виставкова діяльність Брала участь у понад 60 міжнародних і національних виставках. З них: 2011 — «Живопис», Музей сучасного мистецтва, Київ, 2010 — «ArtVoyage», Український культурний центр, Москва; «Калейдоскопія», галерея «Мінус 4», Київ, Україна; «ArtVoyage», проєкт МСМУ, Національний музей Грузії, Тбілісі, Грузія, 2009 — «Свято», музей «Духовні скарби України», Київ, 2008 — Учасник проєкту «Мистецтво незалежної України, 100 імен», «Свята (Holydays)», галерея Гончарі, Київ; «Світ кольору очей жінки», Український дім, Київ, «Київська акварель», галерея Майстерня, ЦБХ, Київ, 2007 — «Свята (Holydays)», галерея Гончарі, Київ, ярмарок графічних мистецтв «Худграф», Москва, «Українська графіка», галерея Майстерня, ЦБХ, Київ, 2006 — «Аква Віта», галерея Печерськ, галерея Гончарі, Київ, «Я бачу тебе. Ти бачиш мене» (Київ — Краків), галерея Майстерня, ЦБХ, Київ, 2005 — Мистецьке «ТАК» помаранчевій революції, ЦБХ, Київ, «Солодке», галерея Акварель, Київ, 2004 — «Pillow Book», галерея Університет, галерея Майстерня, Київ, трієнале графіки «Міст інтеграції європейської культури», Московський музей сучасного мистецтва, Москва, 2003 — Міжнародний проєкт «Папір як мис-тецтво», Україна — Польща — Швейцарія, галерея Університет, галерея Майстерня, Київ, «НЮ», галерея «Гончарі», Київ, Україна; трієнале графіки «Міст інтеграції європейської культури», галерея «Лавра», Київ, третя всеукраїнська трієнале «Графіка 2003», ЦБХ, Київ, «Українська друкована графіка», Мангеттен-графік-центр (Manhattan Graphics Center), Нью-Йорк, 2002 — «Тіні незабутих предків», галерея Університет, галерея Гончарі, Київ, «Між небом та землею», галерея «Університет», Київ, «20 років українського мистецтва», ЦБХ, Москва, 2000 — Міжнародний арт фестиваль, Магдебург, (Німеччина) Міжнародний симпозіум друку в Інтернеті, Мангеттен-графік-центр, Нью-Йорк, 1995—1997 — «Femina Lex Fati», ЦБХ, Київ, «Big Letters», галерея L-Art, Київ, «Слідом за Малевичем», Суми, Калінінград, Познань, Цюрих; Симпозіум з шовкодруку, ЦБХ, Київ, Графічний американсько-український симпозіум, Київ-Хуст — Вашингтон, «День народження ляльки», галерея «L-Art», Київ, «Пори року», галерея «Акварель», Київ, «Художники з України», Х'юстон, Техас, США; «3 : 3», галерея «Irena», Київ, «Папір», Дім Миколи, Київ, Україна; Obscession, Київ, 1993 — Музей сучасного нонконформістського мистецтва у вигнанні, Монжерон, Париж, Франція; Мистецький табір в Хейці, Угорщина. 1992 — Студія Сєнєж, Москва, Росія; Єдність, Київ, Україна; «Листи», галерея Триптих, Київ, Україна; «Невідомі острови», НаУКМА, Київ, Україна, 1990, галерея Марс, Москва, Росія.

Її твори Зберігаються у колекціях Національного художнього музею України, Музею сучасного мистецтва України, МК України, Дирекції художніх виставок НСХУ, Музею сучасного мистецтва (Калінінград, Росія), Музею сучасного нонконформістського мистецтва у вигнанні (Париж, Франція), Музею Людвіга (Кельн, Німеччина), Музею жіночого мистецтва (National Museum of Women in the Arts, Вашингтон, США), галереях та корпоративних колекціях України, Росії, Франції, Німеччини, Японії, США; у приватних зібраннях України, Росії, Європи, США, Японії.

Увіковічнення пам'яті В Києві є Вулиця Сім'ї Прахових.

Див. також Українське образотворче мистецтво.

Примітки

Джерела Саша Прахова: [малюнки, графіка, живопис, літ.-мемор. матеріали присвяч. пам'яті художниці / упоряд., вступ. ст. М. Гончаров ; фото: С. Новіков, І. Сауткін]. — Київ: Такі справи, 2012. — 270 с. : іл., кольор. іл., портр., фот., кольор. фот. ; 27х21 см. — Текст укр., рос. — Підписи до репрод. укр. — 1 000 пр. — ISBN 978-966-7208-67-7

Посилання Прес-центр Саша Прахова Остання з великої династії (рос.) Присвята Саші Праховій (рос.)