Мушкетик Леся Георгіївна (25 вересня 1955, Київ) — українська фольклористка, доктор філологічних наук, провідна наукова співробітниця Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. Член-кореспондент Національної академії наук України . Член іноземної колегії Угорської академії наук.

Відповідальна редакторка щорічника «Слов'янський світ»Слов'янський світ , член редколегії часопису «Народна творчість та етнологія»Народна творчість та етнологія , «Міфологія і фольклор», «Компаративні дослідження слов'янських мов і літератур», «Матеріали до української етнології»Матеріали до української етнології , «Науковий вісник УжНУ. Філологія» та ін.

У 2013—2018 роках була головою Національної асоціації україністів.

Член Міжнародного угрознавчого товариства (Будапешт), Угорського етнографічного товариства (іноземне членство).

Перекладачка. Член Національної спілки письменників України та Спілки письменників Угорщини.

Життєпис Народилася 25 вересня 1955 р. у м. Києві в родині письменника Юрія (Георгія) Мушкетика. У 1977 р. закінчила філологічний факультет Київського державного університету  ім. Тараса Шевченка.

З 1978 року працює в Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. Нині провідний науковий співробітник відділу української та зарубіжної фольклористики.

1988 року захистила дисертацію кандидата філологічних наук, 2010 р. — доктора філологічних наук.

Працювала за сумісництвом у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, доцентом та завідувачем кафедри.

У 1994–1997 роках викладала українську мову в Дебреценському університеті ім. Лайоша Кошута та Ніредьгазькому інституті (Угорщина).

Наукова діяльність У доробку Лесі Мушкетик близько 400 наукових праць, зокрема монографій, статей та розвідок із проблем української та зарубіжної фольклористики, славістики, угрознавства, перекладознавства (науковий та художній переклад).

Монографії Славістична фольклористика в Угорщині (кінець XIX-ХХ ст.) (1992) Переклад з угорської на українську мову: теоретичні узагальнення і практичний досвід (2006) Людина в народній казці Українських Карпат: на матеріалі оповідальної традиції українців та угорців (2010) Фольклор українсько-угорського порубіжжя (2013) Славістичні студії в Угорщині: історія та сучасний стан (2014) Персонажі української народної казки (2014) Сучасна угорська етнологія (2017) Моральний канон української традиційної культури: за фольклорними джерелами (2022)

Розділи в  колективних монографіях Угорська література в Україні. Художні та наукові картини світу XX ст.: до 110-ї річниці М. Рильського. Київ, 2006. Угорські національні герої у народній прозі Закарпаття. Україна – Угорщина: спільне минуле та сьогодення.  Київ, 2006 (укр. та угор. мовами) Українсько-угорські взаємовпливи: на матеріалах усної народної прози Закарпаття. Українське порубіжжя: історія, етнокультурний розвиток, проблеми ідентифікації. Київ, 2011 Славістична фольклористика Угорщини кінця XX — початку XXI ст. Мистецтво та фольклор слов'ян у європейському контексті. Київ, 2012 Угорська фольклористика та етнографія кінця XIX — початку XXI ст. Сучасна  фольклористика європейських країн. Київ, 2013 Сучасна фольклорна культура українців Угорщини. Фольклорні пограниччя європейських країн у контексті сучасних трансформацій та глобалізаційних викликів. До XIII міжнародного з'їзду славістів (Париж 2023). Київ, 2021 Ґендерний етос традиційного українського суспільства у фольклористичних працях Володимира Гнатюка. Володимир Гнатюк у європейському науковому просторі. Тернопіль, 2021 Події та діячі угорської історії в західноукраїнських наративах. Сучасні аспекти дослідження міжетнічних зв’язків у фольклорі. Київ, 2019 До питання «націоналізації» образів угорських історичних героїв в українській народній прозі Закарпаття. Угорсько-українське пограниччя: етнополітичні, мовні та релігійні критерії самоідентифікації населення. Львів, 2020 Сучасна фольклорна культура українців Угорщини. Фольклорні пограниччя європейських країн у контексті сучасних трансформацій та глобалізаційних викликів. Київ, 2021 Питання мови та освіти у середовищі нацменшин Угорщини. Мова і війна. Динаміка мовної системи і мовна політика. Київ, 2024

Словники, енциклопедії Magyar-ukrán szótár. Угорсько-український словник, 2005. — Т. I. A-Ly. — 916 с.;  Т. 2. M-Zs. — 717 с. (співукладач). Енциклопедичний словник «Художня культура західних і південних слов'ян (ХІХ–ХХ ст.)» (2006) (авторка статей). Українська славістична фольклористика (XIX – початок XXI століття). Енциклопедичний словник [голов. ред. Г. Скрипник] ; НАН України, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського. Київ, 2019  (авторка статей). Фольклористика. Українська фольклористична енциклопедія  [голов. ред. Г. Скрипник] Київ, 2019 (авторка статей). Енциклопедія Сучасної України (авторка статей). Велика Українська Енциклопедія (авторка статей).

Збірники Ukrán folklór — Український фольклор. Тексти (1994).     Під одним небом: Фольклор етносів України, (1997) (співавтор). Ritkaszép magyar népmesék -Угорські народні казки рідкісної краси (2003) (пер., уклад., вступ. ст.). Угорські казки (2010) (пер.,уклад.  вступ. ст.). Народна творчість та етнографія: угорський спецвипуск (2006, № 4) (пер.,уклад.  вступ. ст.).

Перекладацька робота

Монографії Андраш Гьорьомбеї. Історія угорської літератури (1998). 

Ласло Коша. Чиї ви сини: Огляд угорської етнографії (2003).

Сучасна зарубіжна етнологія: Угорська етнологія (2011, Т.2).

Художня література Ева Яніковскі. Я і мій дитячий садок (1987). Алфред Лукс. Нічна «коректура» (1988).  Тібор Залан. Котидзьобик Хі-Ба (1991).  Ержебет Галгоці. Церква святого Христофора (1990). Ендре Фейеш. Добривечір, літо, добривечір, кохання (1990). Вілмош Чаплар. Грошей, та чим більше (1994). Дежьо Костолані. Нерон, кривавий поет (1995). Іштван Еркень. Тоти (2010). Тібор Дері. Любий бо п-е-ер (2011). Статті в ж. «Народна творчість та етнографія», оповідання в ж. «Всесвіт», збірці «На крилах Жовтня» та ін.

Нагороди Грамота Дебреценського університету ім. Лайоша Кошута за заслуги у викладанні української мови (1997 р.). Персональна відзнака Форуму видавців 2013 р. та премія «Благовіст» Національної  спілки письменників України за монографію «Фольклор українсько-угорського порубіжжя».

Родина Чоловік Лесі Мушкетик Плачинда Володимир Сергійович — український науковець і дипломат, син письменника Сергія Плачинди.

Примітки

Посилання Udvari I. Musketik Leszja, ukrán folklorista, forditó // Világirodalmi Lexikon. — 1996. — Т.19. — P. 819. «Леся Мушкетик: біобібліографічний покажчик» (2025)