Руму́нська мо́ва (Або limba romînă, відповідно до правопису, який використовують у Молдові. , або românește, букв. «румунською»; застаріла українська назва волоська)http://www.derev.org.ua/biblio/articles/slob_bukov.htm — східнороманська мова, якою розмовляють приблизно 22–26 мільйонів людей як рідною мовою, переважно в Румунії та Молдові, і ще 4 млн людей як другою мовою.The Latin Union reports 28 million speakers for Romanian, out of whom 24 million are native speakers of the language: Latin Union — The odyssey of languages: ro , es , fr , it , pt ; see also Ethnologue report for Romanian За іншою оцінкою, у світі налічується близько 34 млн людей, які розмовляють румунською, з яких 30 млн говорять нею як рідною.Petit Futé: Roumanie. Editions/Ausgabe 2004—2005, , S. 37. Це офіційна та національна мова Румунії, а також одна з офіційних мов Європейського Союзу, Автономного краю Воєводини (Сербія) та на горі Атос (Греція).

Румунська мова є частиною східнороманської підгрупи романських мов, лінгвістичної групи, яка виникла з кількох діалектів народної латинської мови, що відокремилися від західнороманських мов у період з V по VIII століття.«Istoria limbii române» («Історія румунської мови»), II, Academia Română, Bucharest, 1969 Щоб виділити її в межах східнороманських мов, у порівняльному мовознавстві її називають дакорумунською мовою на відміну від найближчих родичів — арумунської, меглено-румунської та істрорумунської.

Численні іммігранти, які розмовляють румунською мовою, живуть у багатьох інших регіонах і країнах по всьому світу, з великим населенням в Італії, Ізраїлі, Іспанії, Росії, Німеччині, Канаді, Сербії, Сполученому Королівстві, Сполучених Штатах та Україні.

Історія Перші писемні пам'ятки румунської мови (листування, ділові папери, релігійні тексти) належать до початку XVI ст. Формування літературної мови почалося у XVII ст. історичними хроніками. Спочатку для запису румунських текстів використовувалася кирилиця, а 1860 року було здійснено перехід на латинку.

Праісторія

Східнороманські мови, як і всі інші гілки романських мов, походять від народної латини, яку було занесено на територію Дакії під час романізації в перші століття від Різдва ХристовогоMatley, Ian (1970). Romania; a Profile. Praeger. p. 85.Giurescu, Constantin C. (1972). The Making of the Romanian People and Language. Bucharest: Meridiane Publishing House. pp. 43, 98–101, 141.. Римська імперія покинула Дакію у 271-275 роках, залишивши її готам.Eutropius; Justin, Cornelius Nepos (1886) Eutropius, Abridgment of Roman History. London: George Bell and Sons.Watkins, Thayer. The Economic History of the Western Roman Empire . Багато століть ці землі належали до Болгарського царства і офіційною мовою тут була болгарська. У 10 столітті зародилася проторумунська мова, а землі, на яких вона була поширена, потрапили під вплив Візантії. Загалом же історія східнороманських мов між 3 і 10 століттями є невідомою через повний занепад міст античної Дакороманії й перехід східнороманського населення взагалі до напівкочового способу життя, його мова має переважно усний характер, а писемних пам'яток мовою того часу майже не залишилося. Це є причиною суперечок, чи проторумунська виникла серед романізованого населення покинутої римлянами Дакії, чи серед латиномовного населення на південь від Дунаю.

У Середньовіччі румунська зазнала помітного впливу слов'янських мовGraham Mallinson, «Rumanian», in «The Romance Languages», Taylor & Francis, 1997, p. 413 та частково грецької мови. Румунська залишалася усною протягом середньовіччя і лише на початку 16 століття з'явилися перші тексти цією мовою.

Рання історія

Перше письмове свідчення про існування проторумунської мови — фраза «», яку промовив один з солдатів візантійської армії під час битви візантійців з аварами біля підніжжя Гемських (нині — Балканських) гір 587 року. Феофілакт Сімокатта (570—640) розповідає у своїй «Всесвітній історії», що під час нічного маршу візантійської армії на чолі з Коментіолусом, один із солдатів зауважив, що може впасти мішок з провізією, який був нав'ючений на мула. Бажаючи попередити товариша, він прокричав до нього «рідною мовою» «torna, torna!»(тобто, «переверни, переверни!» [мішок на мулові]). Інші воїни розтлумачили цей вигук як сигнал тривоги «повертай, повертай!» і почали гучним криком передавати один одному. Візантійська армія запанікувала й повернула назад.

Якщо казати об'єктивно, то науковці поки що не мають єдину думку щодо природи цієї знаменитої фрази. Історик Костянтин Йосиф Їречек вважає цей вираз за військову команду латиною. Інші історики вважають ці слова першою згадкою про проторумунську мову.

Найдавнішим письмовим свідченням сучасної румунської мови є кириличний лист жупана Някшу (1521). Втім, протягом ранньомодерної доби мову рідко використовували письмово.

Мірон Костін у своїй праці De neamul moldovenilor (1687) записав, що молдовани, волохи та румуни, що мешкають в Угорському королівстві, мають однакове походження, при цьому наводячи такий аргумент: хоча мешканці Молдови й кличуть себе молдованами, свою мову називають румунською (românește), а не молдовською (moldovenește)Constantiniu, Florin, O istorie sinceră a poporului român, Univers Enciclopedic, Bucureşti, 1997, ISBN 973-9243-07-X, p. 175

Димитрій Кантемір у своїй праці Опис Молдови (Берлін, 1716) писав, що мешканці Молдови, Валахії та Трансильванії розмовляють тією самою мовою. При цьому він зауважив, що є певні відмінності у вимові та лексиціЗ Descriptio Moldaviae: «Valachiae et Transylvaniae incolis eadem est cum Moldavis lingua, pronunciatio tamen rudior, ut dziur, Vlachus proferet zur, jur, per z polonicum sive j gallicum; Dumnedzeu, Deus, val. Dumnezeu: akmu, nunc, val. akuma, aczela hic, val: ahela». Праця Кантеміра є одним із перших історичних досліджень румунської мови, у якій він записав, як і Грігоре Уреке перед ним, еволюцію мови від латини, а також запозичення з грецької, турецької та польської. Крім того, він припустив, що деякі слова повинні мати дакійські корені. Кантемір також зауважив, що попри домінування серед його сучасників думки про латинське походження румунської мови, деякі мовознавці вважають, що вона походить від італійської. А у своїй праці «» Кантемир стверджував, що дацька (волоська) та молдавська мови мають самоназви «румунська», у значенні «римська»De ce MOLDOVEANUL Dimitrie Cantemir spunea că e ROMÂN? , timpul.md, 19 мая 2012: Ми, молдавани, також називаємо себе римлянами, а мову нашу — не дацькою, не молдавською, а «румунською», отже, якщо хочемо запитати чужинця, чи знає нашу мову, ми не запитуємо: «Знаєш молдавську?», а запитуємо: «Знаєш румунську?», тобто (латинською): «Знаєш римську?»"

Нова історія Першу румунську граматику було опубліковано 1780 року у ВідніSamuil Micu, Gheorghe Șincai, Elementa linguae daco-romanae sive valachicae, Vienna, 1780.

Після анексії Бессарабії (1812) Росією «молдовська мова» стала офіційною у державних установах Бессарабії (разом із російською)Устав образования Бессарабской Области. У 1815—1820 можна було видавати книги та літургійні тексти румунською мовоюKing, Charles, The Moldovans, Hoover Press, 2000, ISBN 0-8179-9792-X, p. 21-22

Мовна ситуація в Бессарабії між 1812 та 1918 роками полягала в поступовому розвитку двомовності. Російська була офіційною мовою, а румунська — основною мовою населення. Російська влада активно проводила політику русифікації краю.

В середині 19 століття в Румунії було проведено реформу письма — замість кирилиці було прийнято латиницю.

Між 1905 та 1917 роками у Бессарабії загострився мовний конфлікт, що було пов'язано із пробудженням румунської національної свідомості. У 1905 та 1906 роках внаслідок революції бессарабські земства висловили прохання про повернення румунської мови до шкіл як «обов'язкової» та «свободу навчання рідною мовою». В цей же час почали з'являтися перші румуномовні газети та журнали: Basarabia (1906), Viaţa Basarabiei (1907), Moldovanul (1907), Luminătorul (1908), Cuvînt moldovenesc (1913), Glasul Basarabiei (1913).

1913 року синод дозволив «церквам у Бессарабії використовувати румунську мову».

Румунська стала офіційною мовою у Конституції 1923 року.

Перехід на латиницю Найдавніше відоме видання румунською мовою з використанням латинської абетки — «Кодекс Тодореску», що є «Книгою пісень» (збірка з 10 кальвіністських гімнів) 1570—1573 років. Румунська греко-католицька церква широко поширювала книги румунською мовою з латинською абеткою у XVIII столітті. У Трансільванії перехід на латинську абетку відбувся у XIX столітті. У Валахії та Молдові перехід від кирилиці до латиниці відбувся поступово, у середині XIX століття, через перехідну (цивільну) абетку, започатковану 1828 року, що включала як латинські так й кириличні літери. Остаточну заміну кирилиці на латиницю було здійснено у 1862 господарем Об'єднаного князівства Волощини та Молдови Александру Йоаном Кузою.

Історична граматика У порівнянні з західнороманськими мовами румунська зберегла сліди латинського відмінювання. Проте, якщо в латині було 6 відмінків, то в румунській їх 3 як об'єднані: називний-знахідний, родовий-давальний та кличний. Крім того, румунські іменники зберегли середній рід. Втім, румунське дієслово розвинулось у тому ж напрямку, що і в інших романських мовах, а саме — до зближення перфекту та футуруму. У порівнянні з іншими романськими мовами румунська суттєво спростила оригінальну латинську систему часівYves d'Hulst, Martine Coene, Larisa Avram, «Syncretic and analytic tenses in Romanian», in «Balkan Syntax ans Semantics», p. 366: «In its evolution, Romanian simplified the original Latin tense system in extreme ways», зокрема латинське правило послідовності часівYves d'Hulst et al., «Syncretic and analytic tenses in Romanian» // Balkan Syntax ans Semantics, p. 355: «general absence of consecutio temporum».

Поширеність

Статус

В Румунії Згідно з Конституцією Румунії 1991 року румунська є офіційною мовою РеспублікиКонституція Румунії .

Таким чином румунська є обов'язковою до використання в офіційних публікаціях державних структур, державній освіті та контрактах. Реклама та інші публічні повідомлення повинні містити переклад іншомовних слівLegea «Pruteanu»: 500/2004 — Закон про захист румунської мови тоді як торгові знаки та логотипи бажано мають бути написані румунською мовоюArt. 27 (3), Legea nr. 26/1990 privind Registrul Comerțului.

Інститут румунської мови (Institutul Limbii Române), заснований Міністерством освіти Румунії, пропагує румунську мову та підтримує людей, що прагнуть її вивчити, співпрацюючи для цього з Департаментом закордонних румунів Міністерства закордонних справМіністерство освіти Румунії .

+Географічна поширеність румунської мови Країна/РегіонМовці (%)Мовці (як рідна)Населеннякраїни/регіонуРумунія 91 % 19736517 21 698 181Молдова 1 76,4 % 2 588 355 3 388 071Іспанія 1,7 % 829 715Instituto Nacional de Estadística: Avance del Padrón Municipal a 1 de enero de 2010. Datos provisionales. . 46 661 950Італія 1,3 % 640 000 60 600 000Україна 2 0,8 % 327 703 48 457 000США 3 0,12 % 340 000 281 421 906Ізраїль 3,7 % 250 000 6 800 000Придністров'я(Східна Молдова)3 31,9 % 177 050 555 500Росія 4 0,12 % 169 698 145 537 200Канада 0,34 % 110 000 32 207 113Тимощина (Сербія) 5 8,2 % 58 221 712 050Воєводина (Сербія) 1,5 % 29 512 2 031 992Казахстан 4 0,1 % 20 054 14 953 126Угорщина 0,1 % 8 480 10 198 315 <small> Жирним виділено краї(ни), де мова має офіційний статус. 1 Дані стосуються лише територій на захід від Дністра (за винятком Бендер). 2 Найбільше поширена у Північній Буковині та Південній Бессарабії. 3 У самопроголошеній ПМР мову офіційно називають молдавською, а для запису використовують кирилицю. 4 Значна частина серед колись депортованих молдован. 5 Офіційно розділена на румунську та волоську.

У Республіці Молдова