Костянтин Костянтинович Продан (, село Рибалки, тепер Царичанський район, Дніпропетровська область — , місто Київ) — український радянський партійний діяч. Член ЦК КПУ в 1976—1990 р. Депутат Верховної Ради УРСР 9—11-го скликань. Народний депутат України 1-го скликання.

Життєпис Народився в родині робітника. Батько, Костянтин Якович, працював шофером машинно-тракторної станції, мати, Меланія Пилипівна, була колгоспницею. У 1949 році закінчив Могилівську середню школу Дніпропетровської області.

У 1949—1954 роках — студент Дніпропетровського інституту інженерів залізничного транспорту імені Калініна, інженер з експлуатації залізниць.

У 1954—1955 роках — диспетчер залізничного цеху Дніпропетровського трубопрокатного заводу імені Леніна. У 1955—1957 роках — викладач Дніпропетровського технікуму залізничного транспорту.

Член КПРС з 1957 року.

У 1957—1958 роках — 2-й секретар Красногвардійського районного комітету ЛКСМУ міста Дніпропетровська. У 1958—1960 роках — заступник завідувача відділу Дніпропетровського обласного комітету ЛКСМУ.

У 1960—1963 роках — інструктор Дніпропетровського обласного комітету КПУ.

У 1963—1965 роках — помічник 1-го секретаря Дніпропетровського обласного комітету КПУ Володимира Васильовича Щербицького. У 1965—1972 роках — помічник Голови Ради Міністрів УРСР Володимира Щербицького. У 1972—1984 роках — помічник 1-го секретаря ЦК КПУ Володимира Щербицького.

У 1984—1991 роках — керуючий справами ЦК КПУ, член ліквідаційної комісії в 1991 році.

Народний депутат України 12 скликання з березня 1990 (1-й тур) до квітня 1994, Царичанський виборчій округ № 106, Дніпропетровська область. Член Комісії з питань соціальної політики та праці.

З липня 1994 року — президент Українського кредитного фонду. З 1995 по 2000 рік — радник Президента України Леоніда Кучми. З 2000 по 2006 рік — радник керівника Державного управління справами Президента України.

З 2006 року — на пенсії в Києві.

Родина Дружина, Емілія Дмитрівна, працювала викладачем вищої школи. Сини Сергій та Олександр.

Нагороди орден Жовтневої Революції три ордени Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани» орден Дружби народів медалі Почесна грамота Президії Верховної Ради Української РСР (11.01.1980) Державний службовець 4-го рангу

Примітки

Джерело Довідка