Боженна Сірко, або Беатріс Індра, до шлюбу Совтек (, 1909 — 1988) — українська та чеська письменниця, громадська діячка. Псевдоніми — Б. Сібо, Іванна Сірко. Членкиня Об'єднання українських письменників «Слово».
З біографії
Народилась 15 грудня 1909 року у містечку , тепер околиця міста Чеські Будейовиці, Чехія. Одружилася з лікарем Олександром (Іваном) Сірком, переїхала з ним на Закарпаття. У роки Другої світової війни перебувала у Словаччині й Чехії, працювала в лікарні та бюрах Міжнародної Організації Втікачів (ІРО). У 1948 році прибула до Австралії.
У 1950 році — переїхала до Нової Гвінеї, де була медсестрою. На тему життя тубільців під псевдом Б. Сібо видала збірку оповідань «Літяючі самоцвіти» та роман «Голос крови». У 1967 р. повернулася до Мельбурна, де очолювала Пластприят, належала до Літературного-мистецького клюбу ім. В. Симоненка і до Об'єднання українських письменників «Слово». Друкувалася в альманасі «Новий обрій», чеському журналі «Глас дома» (Рим). Померла 8 серпня 1988 р. у Мельбурні.
Творчість
Писала чеською та українською мовами.
Окремі публікації Сібо Б. Літаючі самоцвіти . — Мельбурн: Видавництво «Ластівка», 1957. — 63 с. Сібо Б. Оповідання // Рідні голоси з далекого континенту: Твори сучасних українських письменників Австралії / Упоряд. та передм. А. Г. Михайленка. — : Веселка, 1993. — С. 59-89. Сірко І. Голос крові . Мельбурн-Аделаїда: Ластівка, 1961
Примітки
Література
Павлишин М. Сірко Божена // Енциклопедія української діаспори: У 7 т. — К.: ІНТЕЛ, 1995. — Т. 4 (Австралія — Азія — Африка). — С. 177. Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.