«Лексис…» () — перший друкований церковнослов'янсько-український словник Лаврентія Зизанія, що вийшов у світ у Вільні 1596 року. Словник відіграв значну роль у подальшому розвитку східнослов'янської лексикографії.
Загальна характеристика У словниковому реєстрі зафіксовано церковнослов'янську лексику, подану з перекладом староукраїнською літературною мовою. Саме тому цю працю вважають одним із перших кроків до систематизації та нормування лексичного складу обох мов.
Джерелом праці Зизанія був рукописний «Лексис сь толкованієм словенских слов просто»Лексисъ съ толкованіемъ словенскихъ словъ просто // Лексис Лаврентія Зизанія. Синоніма славеноросская. Пам'ятки української мови / Наукове видання. — Упорядник текстів пам'яток і автор вступних статей Німчук В. В. — Київ: Наукова думка, 1964. — С. 177—202. (середина — 2-га половина XVI століття), глоси з українських книг, конфесійні тексти, зокрема Біблія, твори Арістотеля. Реєстрові слова розміщено в алфавітному порядку, який часто порушується, особливо внаслідок прагнення лексикографа опрацьовувати поряд слова одного кореня. Окремо вміщено омоніми, омографи. Однозначні реєстрові слова перекладаються одним чи кількома українськими словами, багатозначні — кількома. Безеквівалентні слова тлумачаться. Пояснення окремих вокабул мають енциклопедичний характер. 3изаній уперше застосував пояснення слова шляхом розкриття його етимології.
Реєстр словника організований за диференційним принципом (тобто подаються тільки ті церковнослов'янські слова, що відмінні від українських формою чи значенням), налічує 1061 вокабулу. Розмежування між реєстровим словом і перекладом здійснюється комою, однак цей технічний засіб є недостатньо виразним, оскільки кому часто вжито і в самій перекладній частині. Багатозначні вокабули та лексеми зі значеннєвими відтінками Лаврентій Зизаній передає кількома відповідниками, інколи уточнюючи значення за допомогою слів-індикаторів на кшталт «и тыж», «албо», «или», «и» та інших.
У низці випадків подано розгорнуте тлумачення через пояснення етимології реєстрового слова та зіставлення слов'янських лексем із грецькими й латинськими. Також у цьому лексиконі вперше здійснено акцентуаційне оформлення слівТараненко О. О. Лексикографія: Староукраїнська лексикографія // .
Зизаній першим в історії українського й східнослов'янського мовознавства розробив та застосував більшість основних лексикографічних методів упорядкування словника. Його «Лексис…» був зразком й основою «Лексикона» Памва Беринди, російських азбуковників тощоНімчук В. В. Зиза́ній (родове прізвище Кукі́ль Тустано́вський) Лаврентій // Києво-Могилянська академія в іменах XVII—XVIII ст.: енциклопедичне видання / упоряд. З. І. Хижняк; ред. В. С. Брюховецький. — Київ: Видавничий дім «КМ академія», 2001. — С. 225—226. — 736 с. — ISBN 966-518-132-7.
Приклади
Приклади українських слів у «Лексисі» Зизанія: Церковнослов'янська «Проста руська» Сучасна українська Зображення Благодать ласка ласка Враждую́ ворогую́ ворогую Глаголю мо́влю кажу, говорю, мовлю Жи́тница стодо́ла, клꙋ́нѧ стодола, клуня Заємлю҄ позыча́ю позичаю Мє́сть по́мста помста Мрак мо́рокъ морок Кощꙋнство жартъ жарт Недꙋг хоро́ба хвороба Трꙋд пра̑ца праця Юроди́вый дурный дурний
Згадки в художній літературі Словник згадано в третій дії комедії Миколи Куліша «Мина Мазайло» (1929).
Примітки
Джерела Ботвинник М. Лаврентий Зизаний. — М., 1973. Лаврентій Зизаній. Лексис. — Вільно. 1596 Із українських словників XVI—XVII в.: Із словника Лаврентія «Лексис… 1596 р.» // Сімович В. Хрестоматія з пам'ятників староукраїнської мови (старого й середнього періоду до кінця XVIII стол.). — Прага: «Сіяч», 1932. — С. 300—301.
Посилання Лексис Лаврентія Зизанія онлайн Грінченко Борис. Огляд української лексикографії // ЗНТШ, 1905, т. 66. — С. 1—2. Москаленко А. А. «Лексисъ, сирѣчь реченїя, въкратъцѣ собраны и изъ словенскаго языка на просты рускій діѧлектъ истолкованы» Л. Зизанія // Нарис історії української лексикографії. — К., 1961. — С. 14—16. Горецький П. Й. «Лексис. Сирѣчъ реченїя, въкратъцѣ собраны…» Лаврентія Зизанія // Історія української лексикографії. — К., 1963. — С. 14—19. Німчук В. В. Зизаній (Зизаній-Тустановський) Лаврентій Іванович // — С. 204.