Катерина Михайлівна Куйбіда (Мандрик) (, с. Сукіль, нині Калуський район Івано-Франківської області — , м. Болехів Івано-Франківської області) — українська поетеса, громадсько-політична діячка, учасниця визвольних змагань, довголітня політична ув'язнена (провела 5 років у радянських таборах і 8 років на засланні), мати українського політика та науковця Василя Куйбіди.

Закінчила 4 класи школи. Член ОУН із 1944 року, зв'язкова УПА. Заарештована 25 жовтня 1950 року. Постановою особливої наради при МДБ СРСР від 17 березня 1951 року засуджена за статтями 54-1а та 54-11 Кримінального кодексу УРСР як «особливо небезпечна злочинниця» до 10 років виправно-трудових таборів. Покарання відбувала в таборах для особливо небезпечних злочинців в смт Абезь та місті Інта Комі АРСР. 9 травня 1956 року випущена на спецпоселення. В 1964 році повернулася в Україну і поселилася в місті Болехів Івано-Франківської області. Реабілітована 25 липня 1991 року. З 1993 року проживала у Львові. Була похована в гробівці на 67 полі Личаківського цвинтаря у Львові, 1 вересня 2013 року до неї було підпоховано її чоловіка — члена ОУН та воїна УПА Степана Олексійовича Куйбіду.

Громадська діяльність Була активним членом Народного Руху України, «Меморіалу», «Союзу українок», «Братства ОУН-УПА».

Творчість

Писала вірші, нариси, оповідки. Збирала фольклор. ЇЇ твори друкувалися в районних, обласних, загальноукраїнських газетах, журналах, альманах, зокрема в альманасі «Біль», часописі «Зона», загальноукраїнській газеті «Поклик сумління», Літературній Україні, журналі «Жовтень», «Буковинському журналі», «Антології краю. Долина, Болехів, околиці.», Антології бойківського краю «Поезії засвічена зоря», «Альманасі Станіславської землі» Наукового товариства ім. Шевченка. Її твори перекладено польською, болгарською та російською мовами. Композитори Іван Зажитько та Ярослав Музика поклали декілька її поезій на музику.

Збірки: «Ой летіли журавлі», Львів (2001), «Благослови вогнем», Львів (2007), «Благослови вогнем», 2-ге видання, доповнене, Львів (2010), «Терпка ти, доленько, на смак», Острог (2011), Поезія з-за ґрат.. Антологія. Київ, «Смолоскип»,2012, ст. 439—452 т.1 Ми Україну обороним. Львів (2012), т.2 Піснями скріплюємо волю (Із пісенної скарбниці Катерини Куйбіди) Львів (2012), т.3 Родовід вкраїнський вічний (статті, рецензії, спогади, присвяти, листи, виступи про Катерину Куйбіду) Львів (2012). Щоб промінь волі не погас: вірші українських поетів у перекладі російською мовою Марка Каганцова. Львів, ТзОВ НВФ"Українські технології",,2015, с.480-483 «Воля кличе нас до бою». Київ, «Смолоскип» (2017), «До зброї, браття». Київ, «Просвіта» (2017). Катерина Михайлівна Мандрик-Куйбіда. Не знищить нас жорстока доля - зведемо український дім. Український інтерес. 23.08.2020. https://uain.press/articles/kateryna-mandryk-kujbida-ne-znyshhyt-nas-zhorstoka-dolya-zvedemo-ukrayinskyj-dim-1323554 Ставай, Україно, до бою! Івано-Франківськ:Місто НВ, 2022. 264 с.

Збірка «Ой летіли журавлі» містить понад 170 пісень, записаних із голосу Катерини КуйбідиОй, летіли журавлі. Пісні з голосу Катерини Куйбіди / Упоряд., вступ. ст., передмова та приміт. Богдан Стельмах. — Львів: Літопис, 2001 . — 204 с. — ISBN 966-7007-58-2 ..

Вшанування пам'яті За рішенням Болехівської міської ради в Болехові 14 жовтня 2005 року Катерині Куйбіді встановлено пам'ятник.

Її ім'я Постановою Кабінету Міністрів України присвоєно Козаківській загальноосвітній школі I—III ступенів, де вона навчалася (Болехівської міської ради).

21 березня 2017 року під час засідання сесії Львівської обласної ради депутати затвердили Положення про обласну літературну премію імені Катерини Куйбіди. Її призначають у галузі національного державотворення за найкращий літературний твір на патріотичну тематику. У жовтні 2023 секретаріат Національної спілки письменників України надав літературній премії імені Катерини Мандрик-Куйбіди статусу всеукраїнської.

Примітки

Посилання

Катерина Мандрик-Куйбіда: Не знищить нас жорстока доля — Зведемо український дім . Мандрик-Куйбіда Катерина. Народжені вільними. Катерина Мандрик-Куйбіда  https://www.youtube.com/watch?v=grh28OV2qkg Катерина Мандрик-Куйбіда та Марія Савчин: презентація вибраних спогадів у Тюрмі на Лонцького https://www.youtube.com/watch?v=qFP3uzbFsX0 Катерина Мандрик-Куйбіда Ну що у мене є https://www.youtube.com/watch?v=lVMxN-LnSd4   Катерина Мандрик-Куйбіда. Прометей https://www.facebook.com/mamayi.khotiv/videos/559412644780647

Література Ярослав Гарасим. Поетична пам'ять народу [Рецензія на збірку народних пісень «Ой летіли журавлі…(Пісні з голосу Катерини Куйбіди / Записав і впорядкував Богдан Стельмах)» ] // За Вільну Україну. — 2002. — 27 берез. Микола Жулинський Яке велике щастя — вірити. Слово Просвіти. 2011.- 8-14 грудня Роман Лубківський. Зв'язковою України — навічно.- Терка ти, доленько, на смак. Острог.-2011 Павло Мовчан Замовляння часу.- Слово Просвіти. −2011.- 8-14 грудня Дмитро Павличко Провісниця свободи, Атена Пашко Ударю в тиші береги. Ратуша- 2007.- 25 травня Ярослав Поліщук. Послання з далеких світів. Терка ти, доленько, на смак. Острог.-2011 Тарас Салига «… Щоби воскресла Україна…» Літературна Україна, 2008.- 11 грудня Тарас Салига Пісні мерзли на засланні, мов бузькию Високий замок. −2002 — 25 червня Тарас Салига. Від УСС до УПА: народно-поетична візія національно-визвольних змагань Тарас Салига, «…Я повернусь у край, де солов'ї…». Доля поета героїчного покоління. День. 1.06.2012 https://day.kyiv.ua/uk/article/istoriya-i-ya/ya-povernus-u-kray-de-solovyi Людмила Скирда. Їх сила прокинеться в нас Богдан Стельмах. Мистецтво пам'яті Галина Стельмащук. Муза проти репресій Антоніна Цвід. Зв'язкова світів."Правду голосно с кажіть!". Львів-Харків, 2017 Андрій КОНДРАТЮК «Міра людських переживань» Кур'єр Кривбасу. № 274—275 Вересень — жовтень 2012 Марк Каганцов, Юлия Систер «Еврейские мотивы в поэзии народов разных стран»: предсказательница свободы — Екатерина Мандрик-Куйбида http://rehes.org/rus_iud/s_seminar87.html Ірина-Матещук-Грицина А ми лишилися людьми. Спогади. Львів. Сполом. 2011 Микола Василенко «Я КАМІНЬ ІЗ БОЖОЇ ПРАЩІ», Слово Просвіти, 07.06.2018, http://slovoprosvity.org/2018/06/07/ya-kamin-iz-bozhoji-praschi/ Антонія Цвід Зв'язкова світів; доповн. перевидання. Чернівці: Друк Арт, 2024, 160 с.