Південна Хань () — держава, що правила частиною південною Китаю після падіння династії Тан. Ця династія керувалася імператорами з роду Лю. Правління цієї династії тривало 54 роки. Була повалена династією Сун у 971 році.

Історія Основу майбутньої держави заклав Лю Інь, який до 904 року став цзєдуши на півдні Китаю. Після повалення династії Тан у 907 році він став фактично незалежним, втім не оголосив про утворення самостійної держави. У 909 році прийняв титул вана Наньпіна. Лише у 917 році брат Лю Іня — Лю Янь оголосив себе імператором нової держави Велика Юе, яке було змінено у 918 році на Хань (або Велика Хань, в істориків відома як Південна Хань). Лю Янь оголосив себе нащадком старовинної династії Хань.

Держава південна Хань охоплювала території сучасних провінцій Гуандун, Гуансі, Хайнань, а також частину північного В'єтнаму. Південна Хань дотримувалася миру із північними сусідами — державами Чу та Мінь, водночас намагалася повністю підкорити Аннам, проте у 939 році зазнав рішучої поразки.

Наприкінці 940-х років держава стикнулася із протистоянням з боку Південної Тан, проте зуміла зберегти свою незалежність. Новою загрозою у 960-х стала династія Сун, що мала на меті об'єднання Китаю. Зрештою у 971 році ханська армія зазнала поразки й державу поглинула Сун.

Економіка Імператори Південної Хань значну увагу приділяли розвитку сільського господарства, при цьому в ньому були задіяні переважно вільні селяни або орендарі, раби займали не значну частину. разом з тим велику увагу приділяли морській та посередницькій торгівлі. Для цього розбудовували прибережні міста, розвивали торговельний флот, що торгували з країнами Південно-Східної Азії.

Імператори №рідім'яРоки життяРоки правлінняДевізПриміткиПосмертне храмове ім'я 1Лю劉Liu Янь巖Yan 889—942 917—941 Цяньхен (917—925)乾亨QiánhēngБайлун (925–928)白龍BáilóngДаю (928–941)大有Dàyǒu Засновник держави. Тянь-хуанда-ді天皇大帝Tiān Huáng Dà Dì 2 Бінь玢Bin до 920—943 941—943 Гуантянь光天Guāngtiān Син Яня. Шан-ді殤帝Shāng Dì 3 Шен晟Cheng 920—958 943—958 Інцянь (943)應乾YìngqiánЦяньхе (943–958)乾和Qiànhé Син Яня і брат Біня. 文武光明孝皇帝Wénwǔ Guāngmíng Xiào 4 Чан鋹Chang 942—980 958—971 Дабао大寶Dàbǎo Син Шена. —

Джерела Mote, F.W. (1999). Imperial China (900—1800). Harvard University Press. pp. 11, 15. ISBN 0-674-01212-7.