Борис Васильович Варнеке (*3 (15) червня 1874 — †31 липня 1944) — історик театру, філолог, заслужений діяч науки Української РСР, доктор наук, професор.

Життєпис Б. В. Варнеке народився у Москві, у будинку бабки, прізвище якої успадкував (у метриці — Варнике), його батьки невідомі. В 1884 році з 8 років був змушений працювати дитячим статистом у театрі опереткової трупи Лентовського М. В., що на довгі роки визначило його любов до театру.

По закінченні 1-ї Московської гімназії вступив у Санкт-Петербурзький історико-філологічний інститут, який закінчив у 1898 році. Серед його вчителів — Соколова Ф. Ф. та Зелінський Т. Ф.

У 1898 році по закінченні університету був залишений для підготовки до професорського звання. Викладав класичні, німецьку й французьку мови в гімназіях (як казеннокоштний студент він повинен був відробити у відомстві Міністерства народної освіти не менш 6 років): 5-й Санкт-Петербурзькій гімназії, Царскосельській гімназії. В 1901—1904 роках працював приват-доцентом Санкт-Петербурзького університету.

В 1903 році у Санкт-Петербурзькому університеті захистив магістерську дисертацію «Нариси історії давньоримського театру», а 1906 році у Московському університеті — докторську дисертацію «Спостереження над давньоримською комедією. До історії типів».

З 1904 року був екстраординарним, а з 1906 року — ординарним професором Казанського університету на кафедрі класичної філології.

У 1910 році за пропозицією Ернста фон Штерна, що переїхав до Галле-Віттенберзького університету, був обраний ординарним професором Імператорського Новоросійського університету на кафедрі класичної філології. Під час роботи в університеті в літні канікули стажувався в університетах Геттінгена та Лейпцига (Німеччина), відвідав Малу Азію, де вивчав залишки давньогрецьких театрів у Мілеті, Прієнє та Ефесі. З березня 1911 року читав курс із римської історії на Одеських вищих жіночих курсах.

Активно працював і в Одеському товаристві історії і старожитностей, упродовж 6 років (1913—1919) завідував музеєм товариства (див. «Одеський археологічний музей»).

В 1902—1914 роках був консультантом при Імператорських театрах і викладав у приватній театральній школі О. Рахманової в Одесі. Його монографія «» перевидавалася три рази (1908—1910, 1913, 1939), а вийшла в 1940 р. «» була перевидана в 2003 р.

В 1920—1930-х роках, після закриття Імператорського Новоросійського університету, викладав в Одеському інституті народної освіти (ОІНО) (1920—1930 рр.), в Археологічному інституті (1921—1922), в Одеському театральному училищі, в Одеському технікумі кінематографі, в Одеському педагогічному інституті (1930—1937 рр.), а з 1937 року — в Одеському державному університеті, приймав екзамени з латинської мови в Одеському медичному інституті.

За радянської влади Б. Варнеке був завідувачем художньої ради одеських театрів (1919), головою художньої ради Одеського театру опери і балету (1934—1935), головою театральної секції при Одеському обласному пушкінському комітеті (1937). Володів грецькою, латинською, італійською, німецькою, іспанською мовами.

У роки Другої світової війни не зміг евакуюватися разом з Одеським університетом й залишився в окупованій Одесі. Єдиною можливістю прогодувати себе й дружину було читання лекцій у Румунському королівському університеті Трансністрії. При університеті був створений центр Антикомуністичної пропаганди, у лектори якого румунська влада записала багатьох викладачів університету, у тому числі і його. Ніякої активної діяльності він не проводив, але через місяць після звільнення Одеси 10 квітня 1944 р. був заарештований НКВС за обвинуваченням у буцімто «зраді Батьківщини» (ст. 54 п. 1а КК УРСР).

31 липня 1944 р. помер у Києві в лікарні при обласній Лук'янівській в'язниці.

29 листопада 1955 реабілітований «за недоведеністю пред'явленого обвинувачення».

Праці До 1941 року список його праць нараховував понад 150 публікацій, не рахуючи газетних і бібліографічних заміток.

История античного театра. — -Л., 1940; — Одесса, 2003. Античний театр. — Харків, 1929. Библиографический список научных трудов профессора Б. В. Варнеке. 1889—1924. — Одесса, 1925. Как играли древнеримские актёры // «Филологическое обозрение». — 1900. Очерки из истории древнеримского театра: Магистерская диссертация. — , 1903. Политическая роль античного театра //Филологические записки. —1904. — Вып.1; Наблюдения над древнеримской комедией. К истории типов: Диссертация. — Казань, 1905. Женский вопрос на афинской сцене. — Казань, 1905. Античные терракоты // Известия Общества археологии, истории и этнографии. — Т. XXII.— Вып. 4. — Казань, 1906. — С.231—248. Новейшая литература о мимах. — Казань, 1907. Новый сборник документов по истории аттического театра // Ученые записки Казанского университета. —1908. — № 1. — С.1—32. Новые комедии Менандра // Ученые записки Казанского университета. —1908. История русского театра: в 2-х томах. — Казань, 1908—1910 (2-е изд. — 1913). История русского театра XVII—XIX вв. — —Л., 1939. Новые домыслы о происхождении греческой комедии // Сборник статей, изданный Императорским Одесским обществом истории и древностей в честь почетного члена Э. Р. фон Штерна. — Одесса, 1912. — С. 284—328. Новые древности из Керчи // Записки Императорского Одесского общества истории и древностей. Т. XXXII. Одесса, 1915. — С.128—137. Актеры древней Греции. — Одесса, 1919. К истолкованию «драмы сатиров» // Доклады АН СССР. Серия В. — 1925. — Июль-декабрь. — С.67—69. Театр в греческих колониях северного побережья Черного моря // Известия Таврического общества истории, археологии и этнографии. — Симферополь, 1927. — Вып. 1 (58). — С. 28—29. Легенди про походження Скитів // Ювілейний збірник на пошану академика Михайла Сергієвича Грушевського з нагоди шістьдесятої річниці життя та сорокових роковин наукової діяльности. – Київ : Українська Академія Наук (№ 76), 1928. – Т. І. – С. 133-135. Пушкин о Горации.// Наукові записки Одеського державного педагогічного інституту. — Т. 1. Роботи кафедр літератури і мови. — Одеса, 1939. — С. 7—16. История античного театра, — М.—Л., 1940.

Нагороди

Звання "Заслужений діяча науки УРСР" ( січень 1941)

Література

Професори Одеського (Новоросійського) університету: Біографічний словник. — Т. 2: А — І. — 2-ге вид., доп. / Відп. ред. В. А. Сминтина. — Одеса: Астропринт, 2005. — С. 209 — 211. Одеське театрально-художнє училище. Особистості: Біографічний словник/В. М. Букач. — Одеса: КЦВ, 2025.— С. 6 — 7.

Джерела

Тункина И. В., Борис Васильевич Варнеке: Страницы биографии // Античный мир. Проблемы истории и культуры.К 65-летию со дня рождения проф. Э. Д. Фролова.: Сборник научных статей. / Под ред. И. Я. Фроянова. — : Изд-во СПбГУ, 1998. -С.441-452.

Алексеев М. П., Проф. Б. В. Варнеке (К 35-летию его литературной и научной деятельности) // Силуэты. — Одесса, 1924. — № 5 (43), — 3 декабря. Лавров А. В., Варнеке Борис Васильевич // Русские писатели, 1800—1917: Биографический словарь. — Т. 1. — , 1989. — С.390–391. Тункина И. В., Новые материалы к биографии проф. Б. В. Варнеке // Древнее Причерноземье. III. Чтения памяти проф. П. О. Карышковского: Тезисы докладов  — Одесса, 1996. — С.109–110. Никитюк Е. В., Историк античной культуры Б. В. Варнеке // VII Жебелевские чтения: Сборник статей конференции, посвященной 150-летию со дня рожд. акад. В. В. Латышева. — , 2005. — С.120–121. Снегина Т. Б., Историк русского театра Б. В. Варнеке: страницы биографии // Ученые записки Казанского университета. Сер. Гуманитарные науки. — Т. 150, кн. 6. — Казань, 2008. — С.27–32.

Посилання

Варнеке Борис Васильович/ Н. В. Кривець. // Варнеке Борис Васильович / І. В. Немченко. // Цифровой архив М. А. Выграненко Паньков Николай, Керченские терракоты и проблема «античного реализма»: книга М. М. Бахтина о Рабле и русская наука об античности конца XIX — первой половины XX в. // «НЛО». — 2006. — № 79. Варнеке Борис / О. Музичко // Наукове товариство імені Шевченка: енциклопедія [онлайн]. Київ, Львів: НТШ, Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2015. Доступно: https://encyclopedia.com.ua/entry-503

Примітки