Доісторична доба Роки Події 300 тис.р.до н. е. Датування палеолітичних стоянок людини на Дністрі (Сокіл), Дніпрі (Круглик біля Запоріжжя), Сіверському Донці (Ізюм) 300—30 тис. р. до н. е. (Мустьє) на території України: понад 80 стоянок 250—170 (100) тис.р. до н. е. Дніпровське (максимальне) зледеніння: крижаний панцир по Дніпру просунувся до порогів. 75—10 тис. р. до н. е. Останнє зледеніння у Європі: льодовик просунувся до Полісся 35—9 тис.р. до н. е. Верхній палеоліт на території України; Міграції первісних мисливців з заходу і півдня. Найгустіше населення — на Дністрі, біля Дніпрових порогів і у південному Криму. На території Дніпропетровщини відомо декілька стоянок палеолітичних мисливців в районі порогів: Мерзла балка, Ворон, Ненаситець, Осокорівка. У північній частині регіону була поширена Стрілецька археологічна культура (36(32) — 30(23) тис. р. до н. е.) 9—6 тис. р. до н. е. Мезоліт на території України. На території Дніпропетровщини відоми пам'ятки Кукрецької (Дніпровська підгрупа, головним чином вздовж Дніпра) і Донецької археологічних культур, а також Василівський могильник 6—4 тис. до.н. е. Неоліт на території України. Лівобережна частина Дніпропетровської області входила в межі розповсюдження Дніпро-Донецької культурної спільноти; досліджені пам'ятки Києво-черкаської (північна частина області), Сурської і Азово-Дніпровської (вздовж Дніпра), Веревкінської (на Пооріллі) культур. 4—3 тис. до н. е. Енеоліт на території України. Трипільська поширюється на Центральну Україну; на території області досліджені багато пам'ятки Середньостогівської, Скелянської, Нижньомихайлівської, Репінської культур, культури ямково-гребінцевої кераміки на Пооріллі, пам'ятки Новоданилівського типу та Животилівсько-вовчанської групи (на Присамар‘ї) 3—1 тис. до н. е. Під час перехіду до Бронзова доба на території області спочатку розповсюдились племена ямної культурної спільноти (нижньодніпровський варіант), відомі пам'ятки типу Пивихи та репінської культури. Пізніше на південь області розселились племена кримської Кемі-обінської культури. XX ст. до н. е. Бронзова доба. Місце племен ямної культури зайняли племена катакомбної культурної спільності, зокрема, інгульської культури (XX — XVII ст. до н. е.) XVII — XV ст. до н. е. Період «середньої бронзи» на території України. У Степовій Україні відомі пам'ятки Зрубної культури (XVI — XII ст. до н. е.) і культури багатопружкової кераміки (XVII — XV ст. до н. е.) XV — XIII ст. до н. е. Період «пізньої бронзи» на території України. У Степовій Україні відомі пам'ятки Зрубної культури (XVI — XII ст. до н. е.) — у східній частині і Сабатинівської культури (XVII — XV ст. до н. е.) — головним чином у південно-західній частині і Нижньому Подніпров‘ї XII — X ст. до н. е. Період «фінальної бронзи» на території України. На території області відомі пам'ятки Білозерської (XIII — X ст. до н. е.) — головним чином, вздовж Дніпра, і Бондарихінської культури (XII — VIII ст. до н. е.) — на Пооріллі (в Україні пам'ятки культури розповсюджені на Слобожанщині). Х — VII ст. до н. е. На території України розпочинається доба заліза; в області відомі пам'ятки праслов'янської Чорноліської лісостепової культури (на Посамар‘ї) і степової кімерійської культури (курганні поховання в центральній та південній частині)

Антична доба Роки Події VII — III ст. до н. е. Після вигнання кімерійців у VII ст. до н.е. степи зайняли скіфські племена, які прийшли зі сходу. Добре відомі їх величні курганні поховання, особливо на півдні Дніпропетровщини (ймовірно, царські), серед яких Товста могила, Чортомлик, Олександропіль. Навпроти Нікополя на березі Дніпра досліджувалось Кам'янське городище, яке, можливо, було столицею царських скіфів. III — І ст. до н. е. Степи зайняті сарматськими племенами (зокрема, відомі язиги, роксолани), рештки скіфського населення закріпились у Криму і у Нижньому Подніпров'ї. І — III ст. н. е. Сармати у степах України. У середині ІІ ст. зі сходу пройшли аорси та алани; останні змусили рештки скіфського населення з Подніпров'я відійти на захід. У той же час північний захід України поступово заселяють племена пшеворської та вельбарської культур, які пов'язують з давніми германцями-готами. III — IV — ст. н. е. Черняхівська культура поширилась Україною. Ця культура — ймовірно, різноетнічний племінний союз у Правобережній Україні, на Полтавщині, у Молдові та східній Румунії на чолі з германцями-готами. На Дніпропетровщині черняхівці зайняли правобережжя, у східній частині області кочували алани. В Україні відомі сотні черняхівських неукріплених поселень — і лише 3 укріплених городища: у пониззі Південного Бугу, Інгульця і біля села Башмачка Солонянського району Дніпропетровської області. За припущенням деяких дослідників саме Башмацьке городище — це і є легендарна столиця Готської держави Ойум — Археймар, або Данпарстад. 375-376 Зі сходу в українські степи вторгаються орди гунів. Готи і алани розгромлені і втікають на захід, під захист Римської імперії. Початок «Великого переселення народів».

Раннє середньовіччя. Давні слов'яни і Давня Русь Роки ПодіїV ст. На Полтавщині і в прилеглих регіонах сформувалася слов'янська Пеньківська культура (V–VII ст.), яку ототожнюють з племенами антів. В подальшому анти розселились на Поділля, Слобожанщину, в Молдову. На Дніпропетровщині відомі їх поселення вздовж Дніпра та Орілі. У степах мешкали кочовики.VI ст. 561-562 рр. — українськими степами зі сходу на Дунай пройшли загони аварів на чолі з Бояном; з цього часу почалась доба слов'янських вторгнень і переселень на Балкани, в межі Візантійської імперії. Слідом за аварами йшли тюрки і станом на 581 р. вони приєднали до Тюркського каганату Приазов'я, Таврію, Кубань.VII ст. Південно-східна Україна і Кубань під владою тюркських булгарських племен, які відокремились від Тюркського каганату. Близько 668 р. булгари зазнали поразки від хозарів і розселилися на Волгу, Дунай та в інші боки.VIII ст. Східні райони області перебувають під впливом Салтівської (хозарської) культури. бл.830 З Сіверського Дінця, з хозарських земель, форсуючи Дніпро, на Прут переселяються племена угрів, які в подальшому (896 р.) починають захоплення Паннонії, де засновують власну державу — Угорщину. Територія Східної і Центральної України підконтрольна Хозарському каганату. 870 Вірогідна дата заснування візантійськими ченцями на теперішньому Монастирському острові у Дніпропетровську християнського монастиря. Х — XI ст Дніпром пролягав шлях дружин київських князів на Візантію, Таврію, Кавказ. Через пороги шлях був ускладнений і тут човни витягували на сушу і волокли вздовж берега. Також по Дніпру пролягав торговельний шлях «з варяг у греки» між Балтійським і Чорноморським регіонами. 915 Перша згадка про печенігів в степах у «Повісті минулих літ» 957 по дорозі в Царгород (Константинополь, нині — Стамбул) у монастирі на острові зупинялася велика київська княгиня Ольга 972 Невеликий загін Великого князя Київського Святослава, який повертався з війни з візантійцями на Балканах, зазнав підступного нападу підкуплених печенігів біля Дніпрових порогів. Святослав загинув, а печенізький хан Куря зробив з черепа Святослава чашу. 988 на Монастирському острові зупинявся з дружиною, йдучи «воювати» Корсунь (Херсонес), великий київський князь Володимир Святославович (960–1015) 1054 Перша згадка в давньоруському літописі про половців в степах України 1055 Кипчацька орда на чолі з ханом Блушем вперше підійшла до південно-східних кордонів Русі 1227 27 травня — Битва на Калці (сучасна Донеччина) між монголами і половецько-руськими загонами. Частина руських князів з своїми загонами спустилась Дніпром до порогів, а далі на схід рушила суходолом; вціліли після розгрому князі втікали тим же шляхом 1239–1241 Монголо-татарська навала на Південно-руські землі: зокрема, зруйнувано монастир, заснований візантійськими ченцями — місіонерами на Монастирському о-ві, поселення на Ігреньському острові (Огрінь, або ймовірно місто уличів Пересічень) і на о. Кодачек. Степова Україна опинилась під владою кочових татарських орд. 1242 Після невдалого походу східну Європу 1241—1242 рр. татарські орди на чолі з Батиєм повернулись на Нижню Волгу, яку хан зробив центром своєї новоствореної держави — Золотої Орди. Монгольський улус охоплював степи від Дністра на заході до Ками, Сирдар'ї та Іртиша на сході, тобто всю сучасну степову Україну.

Велике князівство Литовське, Руське і Жемайтійське Роки Події 1362 Битва на Синіх Водах (Центральна Україна) між литовсько-руським військом Великого князя Литовського Ольгерда Гедиміновича та ордами монголо-татарських ханів: Хачибея, Кутлубуга і Дмитра. Унаслідок перемоги Ольгерда землі Центральної України, зокрема, Київщина, Поділля і Лівобережжя від Десни до Самари відійшли до Великого князівства Литовського. 1392 Землі між Нижнім Дніпром і Дністром відійшли під контроль Великого князівства Литовського 1433 Утворення Великої Орди в Північному Причорномор'ї і Нижньому Поволжі. 1448 Московська православна церква відокремлюється від Київської Митрополії Константинопольського Патріархату й залишається невизнаною Константинопольським Патріархатом до 1589 року. 1449 На частині території Золотої Орди утворюється Кримське ханство, яке охоплює землі нинішньої Південної України до Великого Лугу і р. Кінські Води з Кубанню.

Козацькі часи Роки Події 1492 1 серпня — Перша письмова згадка про Запорозьких козаків: скарга кримсько-татарського хана Менґлі I Гірея до великого князя Литовського Олександра I щодо походу загону черкаських козаків у Дніпровський лиман під проводом черкаського намісника князя Богдана Глинського. 1524 Датування існування козацького міста Самарь на р. Самарі (тепер — у межах м.Дніпропетровська) 1558Перші згадки, пов'язані з іменем Дмитра Вишневецького, про поселення на місці сучасного с.Єлизаветівка Петриківського району 1558 ймовірна дата заснування Запорізької Січі на острові Томаківка на Великому Лузі (або 1564). Зруйнована татарами у 1593 р.1564 Перша згадка про козацькі хутори на місці сучасного с. Таромського1569 Люблінська польсько-литовська унія про об'єднання двох держав: серед іншого, нинішні українські землі з Подніпров'ям (Київське воєводство) від Великого князівства Литовського відійшли до складу польських володінь.1576 Перша письмова згадка про козацьке містечко Самарь у пониззі Самари. у 26 верстах вище міста, на великому острові, між річкоми Самара і її рукавом річкою Самарчик була використана «дубова товща» (віковий ліс) для будівництва першої козацької церкви чудотворця Миколая (ієромонаха Київського монастиря) 1593 Руйнування татарами Запорозької Січі на о. Томаківка; спорудження Січі на о. Базавлук на Великому Лузі (Базавлуцька Січ: 1593–1630, або 1638) 1594 Перша згадка про переправу через Дніпро на Микитиному Розі (тепер м.Нікополь) 1594–1596 Антипольське повстання під проводом Северина Наливайка і запорізьких ватажків Григорія Лободи і Матвія Шаули 1598 Перша згадка про Кам'янську переправу через Дніпро (тепер — ж/м Фрунзенський у Дніпропетровську) 1600 Перша згадка про Богородицькі хутори (тепер — м.Підгородне) 1602 При церкві чудотворця Миколая на Самарі утворено Самарсько-Миколаєвський-Пустинний монастир.

Виникнення с.Царичанка 1602 1628 Вірогідна дата заснування Запорозької Січі на Микитиному Розі біля сучасного м.Нікополь (або 1638/1639 р.) 1635 Квітень-липень — за проектами і під керівництвом французького інженера Гійома Ле-Вассера де Боплана сотні вибранців зі шляхетських маєтків і полонених татар та інших будували над Кодацьким порогом, на правому піднесеному березі Дніпра фортецю Кодак, здатну вмістити тисячу і більше осіб.

3 (за ін даними — 12) серпня фортецю Кодак в нічний штурм захопили низові запорізькі козаки під проводом гетьмана нереєстрового козацтва Івана Сулими, які повертались з походу проти Туреччини; гарнізон фортеці з двох драгунських сотень німців — жолніров під командуванням капітана Жана Маріона винищено.