Бойків Володимир Васильович (5 лютого 1955, Львів, Українська РСР — 19 лютого 2014, Київ, Україна) — активіст Євромайдану, Герой України.

Життєпис Володимир Бойків народився і виріс у Львові, закінчив Львівську політехніку. Працював будівельником, згодом став керівником будівельної фірми.

Володимир мав два захоплення — політику і футбол. Був безпартійним. У :2000 році сім'я Володимира переїхала до Києва.

На Майдані 18 лютого 2014 року пан Володимир вирушив на Майдан. Незадовго до цього він переніс інсульт і дружина Наталя просила його лишитись удома. На що Володимир уже телефоном відповів: «Наталко, я тут біля водометів, біля вулиці Грушевського, я тут повинен бут» Після цього зв'язок обірвався. Дружина шукала Володимира лікарнями й моргами. Через помилку тіло Володимира в одному з моргів їй не показали, тому пошуки тривали доти, доки активісти інтернет-спільноти «Євромайдан SOS» не виклали в мережі фото невпізнаних тіл. Знайомі зателефонували Наталі й повідомили звістку.

У Володимира Бойківа залишився старий батько і троє синів — дорослі Андрій, Олександр та Захар 2001 року народження.

Володимир Бойків отримав три вогнепальні поранення, одне з них — у голову.

Похований Володимир Бойків на Алеї Героїв Личаківського цвинтаря у Львові.

Батько Батько Володимира Василь Петрович Бойків (помер у 2016 у віці 90 років) — боєць дивізії «Галичина».

У 1943 зголосився до дивізії «Галичина». Вишкіл проходив у Гайделяґері та Нойгаммері. У січні 1944 р. у складі почесної сотні брав участь у похороні віце-губернатора Отто Бауера у Львові. Василь Бойків був учасником бойової групи Баєрсдорфа.

Зі званням старшого стрільця (Oberschütze) служив писарем у 12 сотні 29 полку. Василь Бойків воював під Бродами, де важкопораненим потрапив до полону. За освітою архітектор, пан Василь був головним конструктором при будівництві дивізійного цвинтаря у селі Червоне (Ляцьке).

Останні роки, після кількох інсультів, пан Василь не виходив з хати.

Нагороди Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (21 листопада 2014, посмертно) — за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності; Медаль «За жертовність і любов до України» (УПЦ КП, червень 2015) (посмертно)Патріарх Філарет нагородив почесними медалями родичів героїв Небесної сотні // ТСН, 5 липня 2015.

Див. також Список загиблих учасників Євромайдану

Примітки

Посилання Після сутичок на Майдані зникли 50 людей

Джерела Бойків Володимир Васильович