Львівський (земський) повіт () — історична адміністративно-територіальна одиниця, яка продовжила існування і у складі Польщі. Адміністративний центр — м. Львів.

Зміни адміністративного поділу Включений до складу Львівського воєводства після утворення воєводства 3 грудня 1920 року на окупованих поляками землях ЗУНР.

Адміністративним органом, що управляв Львівським повітом було Львівське староство, яке знаходилось у Львові по вул. 3 травня (сучасна вул.Січових Стрільців) в будинку №8.

Керівником Львівського староства станом на 1926 рік був воєводський радник Зигмунт Желеський (radca Wojew. Żeleski Zygmunt).

1 лютого 1922 р. розпорядженням Ради Міністрів село Рокитне вилучене з Грудецького повіту і включене до Львівського.

Розпорядженням Ради Міністрів 11 квітня 1930 р. з повіту вилучено і приєднано до міста Львів того ж воєводства: села Замарстинів, Клепарів, Голоско Мале, Знесіння, Сигнівка, Кульпарків, присілок Левандівка села Білогорща, частини земель сіл Козельники і Кривчиці.Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 11 kwietnia 1930 r. o rozszerzeniu granic miasta Lwowa w województwie lwowskiem.

1 квітня 1933 р. ліквідовано гміну Вайнберґен Львівського повіту і воєводства, а її територію приєднано до міста Винники того ж повіту і воєводства.Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 18 marca 1933 r. o zmianie granic miasta Winnik w powiecie i województwie lwowskiem.

1 серпня 1934 року проведено укрупнення сільських ґмін, за рахунок об'єднання дотогочасних (збережених від Австро-Угорщини) ґмін. Новоутворені ґміни відповідали волості — об'єднували громади кількох сіл або (в дуже рідкісних випадках) обмежувались єдиним дуже великим селом.

Сільські ґміни Кількість:

1920—1922 рр. — 131

1922—1924 рр. — 132

1924—1930 рр. — 131

1930—1933 рр. — 125

1933—1934 рр. — 124

1934—1939 рр. — 14 +Об'єднані сільські ґміни 1934 рокуСтарі сільські ґміниКількість1Ґміна Білка ШляхецкаБілка Крулєвска (Нижня Білка), Білка Шляхецка (Верхня Білка), Германув (Тарасівка), Міклашув (Миклашів), Журавнікі (Журавники), Зухожице (Сухоріччя), Чарнушовіце (Чорнушовичі)72Ґміна БжуховиціБоркі Домініканьскє (Бірки), Боркі Яновскє (Бірки), Бжуховіце (Брюховичі), Вулька Гамулєцка (Воля-Гомулецька), Голоско Вєлькє, Зарудце (Зарудці), Зашкув (Зашків), Завадув (Завадів), Косьцєюв (Костеїв), Козіце (Кожичі), Рокітно (з 01.02.1922), Женсна Польска (Рясне), Женсна Руска (Рясне-Руське)133Ґміна ДавідувДавідув (Давидів), Козєльнікі, Кротошин, Пасєкі Зубрицкє (Пасіки-Зубрицькі), Сіхув (Сихів), Сєдліска (Селисько), Толщув (Товщів), Зубжа (Зубра), Черепін94Ґміна Зімна ВодаБілогорща, Кальтвассер, Рудно, Скнилів, Скнилівок, Зимна Вода, Зимновідка75Ґміна КрасувБродкі, Ґлуховєц (Глухівець), Красув (Красів), Лінденфельд, Любяна (Луб'яна), Новосюлкі (Новосілка), Подцємне (Підтемне), Поляна, Раковєц, Райхенбах106Ґміна КшивчицеКривчиці, Лисиничі, Підбірці37Ґміна Малєхув (з 1937 року — ґміна Дубляни)Дубляни, Гряда, Грибовичі, Жидатиче, Збоїща, Ляшкі Муроване, Малехів, Малі Підліски, Ситихів, Сороки-Львівські, Стронятин118Ґміна НаваріяБасьовка (Басівка), Ґлінна, Годовіце (Годовиця), Лєсьньовіце (Лісновичі), Малічковіце (Малечковичі), Мілошовіце (Мілошевичі), Мосткі, Наґужани (Нагоряни), Навар'я, Подсадкі, Полянка, Поршна, Пустомити, Сємянувка (Семенівка)149Ґміна ОструвАйнзідель, Добжани (Добряни), Дорнфельд, Гумєнєц, Заґрудкі, Лани, Ніконковіце (Никоновичі), Острув, Пяскі (Піски), Розенберґ, Сердица, Срокі Щежецкє (Сороки Щирецькі), Фалькенштайн, Хрусно Нове (Хоросно), Хрусно Старе (Хоросно), Ястшембкув (Яструбків)1610Ґміна ПрусиБорщовичі, Кам'янопіль, Пикуловичі, Пруси411Ґміна СокольнікіВолкув (Вовків), Жиравка (Жирівка), Заґуже (Загір'я), Кугаюв (Кугаїв), Мілятиче (Милятичі), Сокольнікі (Сокільники), Солонка712Ґміна ЧеркасиВербіж, Дмитре, Гонятиче (Гонятичі), Горбаче (Горбачі), Кагуюв (Кагуїв), Попеляни, Черкаси713Ґміна ЧишкіВіннічкі, Ґає (Гаї), Ґлуховіце (Глухівці), Ґанчари (Гончари), Дмитровіце (Дмитровичі), Подберезьце (Підберізці), Чижикув (Чижиків), Чишкі (Чишки)814Ґміна Яричув СтариВіслобокі (Вислобоки), Запитув (Запитів), Кукізув (Кукезів), Подліскі Вєлькє (Великі Підліски), Ременув (Ременів), Руданьце (Руданці), Яричув Стари (Старий Яричів), Цеперув (Цеперів)8отримала статус міської ґміниВинники (до 1924)1передано до міського повіту ЛьвівЗамарстинів (до 11.04.1930), Клепарів (до 11.04.1930), Голоско Мале (до 11.04.1930), Знесіння (до 11.04.1930), Сигнівка (до 11.04.1930), Кульпарків (до 11.04.1930)6ліквідованоВайнберґен (до 01.04.1933)1 * Виділено містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.

Міста (Міські ґміни) містечко Новий Яричів — місто з 1934 містечко ЩирецьRozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 27 marca 1934 r. o podniesieniu niektórych miasteczek w województwie lwowskiem do rzędu miast, objętych ustawą gminną z 1889 r.  — місто з 1934 м. Винникиhttp://vinnikiplus.in.ua/publ/21-1-0-720 Байцар Андрій. Адміністративно-територіальний устрій Винниківщини — права міської ґміни з 1924 року. Місто з 1933

Населення

У 1907 році українці-грекокатолики становили 49 % населення повіту.

У 1939 році в повіті проживало 156 730 мешканців (77 535 українців-грекокатоликів — 49,47 % та ще 745 польськомовних українців — 0,48 %, 12 965 українців-латинників — 8,28 %, 56 795 поляків — 36,23 %, 1 295 польських колоністів міжвоєнного періоду — 0,83 %, 5 150 євреїв — 3,29 % і 2 245 німців та інших національностей — 1,43 %)Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 . — Вісбаден, 1983. — с. 50.

Публіковані польським урядом цифри про національний склад повіту за результатами перепису 1931 року (з 142 800 населення ніби-то було аж 80 712 (56,52 %) поляків при 58 395 (40,89 %) українців, 1 569 (1,1 %) євреїв і 1 809 (1,27 %) німців) суперечать шематизмам і даним, отриманим від місцевих жителів (див. вище) та пропорціям за допольськими (австрійськими) та післяпольськими (радянським 1940 і німецьким 1943) переписами.

Перейменування Рішенням міністра внутрішніх справ 11 березня 1939 року змінені німецькі назви поселень (колоній) на польські: Любянка () замість Лінденфельд () Добжанка () замість Дорнфельд () Подзамче ( () замість Розенберґ ( — «Трояндова Гора») — тепер частина Щирця, селища міського типу Пустомитівського району, Львівської області). Воля Конопніцка () замість Кальтвасер ()

Рішенням міністра внутрішніх справ 4 травня 1939 року змінені німецькі назви поселень (колоній) на польськіZarządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 4 maja 1939 r. o ustaleniu nazw niektórych miejscowości w powiecie gródeckim, jaworowskim, lwowskim, niżańskim, samborskim i żółkiewskim w województwie lwowskim. : Сьредня () замість Айнзідель () Соколіца () замість Фалькенштайн ()

Друга світова війна 12 вересня 1939 року німці окупували більшість території повіту, однак 19 вересня передали територію радянським військам, оскільки за пактом Ріббентропа — Молотова територія належала до радянської зони впливу.

Див. також Львівський повіт Львівський повіт (Австро-Угорщина) Німецькі колонії Львівського повіту

Примітки

Джерела Байцар Андрій. Винники туристичні. Науково-краєзнавче видання / А. Л. Байцар. — Винники: Друксервіс, 2016. — 312 с. Байцар Андрій.Літопис Винник // Винниківський вісник № 437-438, серпень 2013 р. Байцар Андрій. Адміністративно-територіальний устрій Винниківщини від княжої доби до сучасності // Винниківський вісник № 444 — № 445, листопад — грудень 2013 р. Байцар Андрій. Адміністративно-територіальний устрій Винниківщини від княжої доби до сучасності (продовження) // Винниківський вісник № 446 — № 447, 31 грудня 2013 р.