П'єтро Берніні (; 6 травня, 1562, Сесто-Фьорентіно — 29 серпня, 1629, Рим) — італійський художник і скульптор зламу XVI—XVII ст., майстер фонтанної справи. Батько скульптора Лоренцо Берніні.
Життєпис Народився в Сесто-Фьорентіно неподалік від Флоренції. Художню майстерність опановував під керівництвом скульптора Рідольфо Сірігатті, надалі стажувався у Римі. Хто був його вчителем у живопису, залишилось невідомим. Традиційно вважають, що він навчався у Антоніо Темпеста. Працював скульптором-реставратором античних скульптур.
Неаполітанський період
1584 року відбув у місто Неаполь. Брав замови на виконання скульптур для низки неаполітанських церков. Слабкий у власних композиціях, він створив найкращі твори лише за малюнками інших митців. Серед скульптурних творів неаполітанського періоду — рельєф «Святий Мартин і жебрак» та «Мадонна з немовлям і Іваном Хрестителем дитиною».
Окрім скульптур святих, брався за створення садово-паркових скульптур, позаяк вельможі почали працювати над благоустроєм власних заміських садиб. В Італії розпочався активний етап створення садів бароко.
П'єтро Берніні діяльно сприяв побудові фонтанів. У неаполітанський період, який тривав 21 рік, створював фонтани як по замовленням приватних осіб, так і для міста. Серед них «Фонтан гіганта», «Фонтан Нептуна», останній з декількома декоративними скульптурами виконав разом із скульптором Мікеланджело Накьєріно (1550—1622).
Шлюб Перебуваючи в Неаполі, узяв шлюб із Анжелікою Галанте. Подружжя мало тринадцять дітей. 1598 року в Неаполі у подружжя народився черговий син, котрого назвали Джованні Лоренцо. Син зробить блискучу кар'єру і став художнім диктатором у папській столиці Римі.
Римський період 1606 року численна родина скульптора П'єтро Берніні перебралась на житло у Рим. Починали як майстри садово-паркової скульптури і садів бароко. Батько і син працювали над створенням барокового саду Вілли-Боргезе у Фраскатті, котрою володів Шипіоне Боргезе, племінник Папи Римського і найвпливовіший з меценатів тогочасного Риму.
Архаїчна манера батька задовольняла смаки лише в садовій скульптурі. Син, Лоренцо Берніні, виявився спритнішим і талановитішим за батька, брався як за створення палацових скульптур, так і портретів, насичував скульптури рухом, використовував різні техніки обробки мармуру. Його художня манера сподобалась родині Боргезе і Шипіоне Боргезе став покровителем родини Берніні.
Серед садово-паркових скульптур римського періоду П'єтро Берніні — «Флора» та «Пріап» («Вертумн»?). П'єтро Берніні продовжив працювати фонтанним майстром. Серед фонтанів, створених для Риму — Фонтан Баркачча на площі Іспанії. П'єтро Берніні вдало обіграв у власному проєкті події повені у Римі 1598 року, коли за переказами тут сів на мілину баркас (баркаччо італійською). Декоративний човен із мармуру, повний води, і став головною і несподіваною атракцією фонтана.
П'єтро Берніні помер у Римі на шістдесят восьмому році життя.
Вибрані твори
«Святий Мартин і жебрак», Національний музей Сан Мартіно, Неаполь «Фонтан гіганта», Неаполь «Фонтан Нептуна», Неаполь «Фонтан Баркачча», Рим, площа Іспанії «Апостол Петро» «Флора» «Приап» «Двійка путті» «Мадонна з немовлям і Іваном Хрестителем дитиною», Національний музей Сан Мартіно, Неаполь «Св. Стефан» «Св. Лаврентій» «Сатир і пантера» «Св. Бруно» «Св. Катерина Александрійська» «Св. Катерина Сієнська» «Алегорія Милосердя» «Св. Лючія» Надгробок кардинала Джованні Долфін, Венеція.
Світлини вибраних творів
Див. також Мистецтво Італії Живопис бароко Фонтан Сад бароко Садово-паркова скульптура Неаполітанська художня школа Римська художня школа
Джерела
Hans-Ulrich Kessler, Pietro Bernini 1562—1629, Monaco, Hirmer 2005 (in tedesco; studio monografico con catalogo completo delle opere).