Страстоцвіт м'ясочервоний або тілесний, пасифлора інкарнатна (Passiflora incarnata; від — страждання; incarnatus — інкарнатний, м'ясочервониий, тілесний) — рослина з родини пасифлорові (Passifloraceae). Батьківщина страстоцвіту м'ясочервоного — Бразилія.
Поширення і екологія Рослина походить з тропічних районів Бразилії. Вторинний ареал природного зростання — субтропічні райони континентальної Північної Америки і Бермудські острови.
Культивується також в країнах Південно-Східної Азії і на Філіппінах. З 1960 р. розпочато її інтродукцію в Грузії (Аджарія). В Україні культивується як плодова рослина з 2000 р.
Біологічний опис Це — багаторічна трав'яниста ліана з витким стеблом довжиною до 9 м. Під землею розвиваються довгі горизонтальні кореневища, зі сплячих бруньок яких виникають нові надземні вкриті листками стебла або підземні пагони.
Листя почергово глибокотрьохроздільні з дрібнопильчастим краєм, до 20 см в діаметрі, сидять на довгих черешках. У пазухах листя розвиваються вусики.
Квітки великі поодинокі, до 7-9 см діаметром, сидять на довгих квітконіжках, з п'ятьма чашолистками. Чашолистки ланцетоподібні, шкірясті, з шипуватими виростами на верхівці. Віночок складається з п'яти вільних пелюсток і «корони», що складається з двох кілець ниткоподібних облямівок, як і пелюстки, що мають яскраво-фіолетове забарвлення. Така своєрідна будова віночка зумовили ще одну назву рослини: «Кавалерська зірка».
Плід — ягода жовтого кольору, опадає при дозріванні.
Хімічний склад Трав'янисті частини рослини містять 0,5 % гармана, гарміна і гармолу, що представляють собою індольні алкалоїди. Там також містяться флавоноїди (вітексин, кверцетин, апігенін, лютеолін), кумарини та хінони.
Використання Трав'янисті частини рослини використовуються в сучасній медицині для приготування лікарських засобів (найчастіше рідкого екстракту), діють як седативний і легкий снодійний засіб, впливаючи на центральну нервову систему при неврастенії, безсонні, хронічному алкоголізмі, клімактеричних розладах. Екстракт пасифлори входить до складу препарату «Пасит». Желеподібна м'якоть плодів їстівна і використовується для приготування желе і джемів. На відміну від незимостійких центральноамериканських і південноамериканських родичів (маракуя, солодка гранаділла, гігантська гранаділла, бананова гранаділла, жовта гранаділла і чулюпа), страстоцвіт м'ясочервоний культивується в Україні садівниками-аматорами заради плодів.
Посилання Пасифлора інкарнатна // Фармацевтична енциклопедія
Література
Ліки в оториноларингології / Під ред. О. Кіцери, Р. Рудого, О. Левицької. — Львів: Медицина світу, 1999. — 408 с. — ISBN 966—7475—03—4 (див. онлайн)