Криве () — село в Польщі, у гміні Тісна Ліського повіту Підкарпатського воєводства. Знаходиться на прадавній етнічній українській території. Розташоване в гірській пасмі Бескидів, недалеко від кордону зі Словаччиною і Україною. Населення — (2011).

Історія Ймовірно, території були населені русинами ще за часів Київської Русі.

Перша документальна згадка про село — 1552 р., як власність роду Балів.

В 1-й пол. XVII ст. у власності Урбанських, згодом з сер. XVIII ст. до поч. XIX ст. належала батькові Олександра Фредра (Fredry) — Яка, далі власники — Флемінгові (Flemingowie), пізніше під кін. XIX ст. — Герман Чех де Ліндевальд (Herman Czecz de Lindewald), власники в міжвоєнний час — жидівська родина Баекенброзов (Baeckenbrothów).

З 2-ї половини 18 ст. до 1918 року село у складі Австро-Угорщини. 1904 року через село офіційно введена вузькоколійна залізниця від Нового Лупкова до Тісної з продовженням через Кальницю до Бескиду.

З листопада 1918 по січень 1919 тут існувала Команчанська Республіка. У 1919-1939 рр. село входило до Ліського повіту Львівського воєводства.

Після 1947 року через переселення до СРСР і акцію Вісла село було знищене.

У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

Церква Св. Іоана Хрестителя В селі був особняк з водним млином і корчмою, який з 1811 по 1873 рік служив священику. Мешкала там родина пароха с. Смерек о. Семетківського, який був адміністратором церкви в с. Криве. Парохіяльна церква (з приходом з с. Присліп) належала до Балигородського (з 1924 року до Тіснянського) деканату Перемиської єпархії. Сільська церква Св. Іоана Хрестителя була побудована в 1845 р. на місці старої теж дерев'яної, в 1848 році освячена. Розміри — 15,8 м довжини і 8 м ширини. В перші роки ХХ ст. в церкві було проведено ґрунтовний ремонт. В 1910 році була знову освячена. В святині був поставлений гарно оздоблений іконостас зі сценами життя святих — св. Миколая, св. Онуфрія, св. Юра. В Історичному Музею м. Сянік зберігається ікона 17 ст. Вознесіння Матері Божої і 18 ст. Св. Юра з цієї церкви. Біля церкви стояла дзвіниця з трьома дзвонами. Найбільший дзвін вагою 500 кг був вилитий в Перемишлі на межі 20-30-х рр. ХХ ст. Після окупації села німцями, мешканець на прізвище Плишка сховав дзвони в свердловині. Але під загрозою розстрілу жителі вказали місце і німці вивезли дзвони до Німеччини. Церква і дзвіниця були знищені до 1947 р. Зараз на сільському цвинтарі залишились два надгробки.

Демографія 1921 — 191 осіб, з них 8 римо-католиків.

У 1939 році в селі проживало 290 мешканців, з них 280 українців-грекокатоликів і 10 українців-римокатоликівКубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 . — Вісбаден, 1983. — с. 43..

1943 — 285 осіб

1946 — 320 осіб.

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:

Примітки

Джерела Archiwum Państwowe w Rzeszowie Oddział w Sanoku. Фонд 433/0 Akta stanu cywilnego Parafii Greckokatolickiej w Krzywem k. Baligrodu. Метричні записи за період з 1785 по 1910 рр. Archiwum Państwowe w Przemyślu. Фонд 142/0 Archiwum Greckokatolickiego Biskupstwa w Przemyślu. Метричні записи за періоди - 1785-1788, 1790-1838 рр.

Література

https://web.archive.org/web/20160720174044/http://region.halicz.pl/cerkwie/krywe.html Krywe zamiast Krzywego, www.bieszczady.pl https://web.archive.org/web/20180623140634/http://warholic.tripod.com/Krywe_names.html