Філіппо Наполетано або Теодоро Філіппо де Льяно ( бл. 1587, Рим або Неаполь — 1629, Рим) — неаполітанський художник перехідної доби від маньєризму до раннього бароко. Філіппо Наполетано — прізвисько майстра викривленою італійською, а не його справжнє ім'я.
Життєпис
Біографічні відомості і відомості про його твори залишаються уривчастими та неповними. Частка картин досі приписана або іншим, або невідомим майстрам.
Рік народження умовно позначають як 1587. За іншими даними він народився 1589 року в Римі, а не у Неаполі. У Неаполь родина перебралась після народження сина і перевезла з собою дитину.
Нема відомостей, у кого саме навчався майбутній художник. Власну художню кар'єру він почав у Неаполі у 1600-1613 рр. Можливо, він іспанець за походженням, що працював у Італії. Відомо декілька його релігійних творів, але з незвичним трактування (ніч в картині «Мучеництво Св. Себастьяна»). Твори митця взагалі відрізнялись екстравагантністю і незвичністю, навіть коли він брався за міфологічні композиції чи пейзажі. Віддалено вони споріднені то з фантазійними картинами Монсу Дезідеріо (« Данте і Вергілій в аду»), то з творами Адама Ельсгаймера. Перший римський період
У 1614-1617 роках він перебрався на працю у папський Рим. На стилістичну манеру періоду його зрілості мали вплив твори нідерландських і німецьких художників на кшталт Пауля Бріля (1556-1626) чи Готфріда Вальса (1595-1638), фінансово успішних митців, що працювали в Римі.
В Римі на незвичного художника звернув увагу кардинал дель Монте, більше відомий як перший серйозний і впливовий покровитель молодого Караваджо. Це сприяло знайомству неаполітанського художника з кардиналом Карло де Медічі.
Флорентійський період
Останній запросив його на працю у Флоренцію, де той мав стабільну платню і низку змов від родини Медічі. Працював при дворі Медічі поряд із лотаринзьким майстром-графіком Жаком Калло. Саме у Флоренції знайдена найбільша за кількістю збірка картин Філіппо Наполетано. По смерті герцога Козімо ІІ Медічі у 1621 році він знову прибув у Рим.
Другий римський період До другого римського періоду творчості Філіппо Наполетано належать офорти, створені за замовою Йогана Фабера, баварського лікаря і натуралиста, що перебував у Римі. Багатий Фабер збирав колекцію незвичних палеонтологічних решток, черепа тварин, екзотичну зброю, східну порцеляну, декілька кабінетних скульптур, давньоримські монети тощо. Це був типовий кабінет курйозів, типова прикмета доби західноєвропейського бароко. Офорти з зображеннями рідкісних експонатів колекції Йогана Фабера і створив художник, підписавши їх « Теодоро Філіппо де Льяно ».
Художник помер у Римі у листопаді 1629 року.
Вибрані твори
«Малий бенкет на траві » «Дві мушлі » « Морська баталія» « Пейзаж з річкою» « Свято в містечку Імпрунета» « Данте і Вергілій в аду» « Свято в сільській Італії» « Нічний пейзаж з храмом» «Мучеництво Св. Себастьяна» «Навернення Савла в апостола Павла» «Поруйнований храм в сільській Італії» « Батальна сцена з кавалестами» «Сільський пейзаж з невеличким водоспадом » «Атака кавалерії » «Подорожні біля руїн » «Нептун і Амфітріта » «Майстерня алхіміка » «Тріумф Смерті » «Процесія з екзотичними тваринами »
Вибрані твори
Джерела
Fletcher, Jennifer (1979). "Filippo Napoletano's Museum". The Burlington Magazine. http://www.polomuseale.firenze.it/inv1890/inventario.asp?autn=Angeli%20Filippo%20detto%20Filippo%20Napoletano
Посилання
Див. також
Мистецтво Італії Пейзаж Натюрморт Пауль Бріль Жак Калло Карло Селліто Монсу Дезідеріо Сальватор Роза Бароко у Неаполі Неаполітанська художня школа