Торпеда Вайтгеда — серія торпед британського інженера Роберта ВайтгедаАльманах УНС 1917, що стояли на озброєнні усіх великих флотів світу. Вайтгед вдосконалив розробку австро-угорського фрегаттен-капітана () і біля 1866 розробив самохідну торпеду, яку приводив у рух мотор, що працював на стисненому повітрі. Перша торпеда при довжині 3,35 м, діаметрі 356 мм мала масу близько 136 кг при 8 кг вибухівки і дальність дії 640 м при швидкості 6 вузлів.
Торпеда вперше була використана 29 травня 1877, коли британський фрегат «» спробував торпедувати перуанський монітор «Huascar». 16 січня 1878 в ході Російсько-турецької війни два катери вперше потопили турецький пароплав «Intibah». Під час Громадянської війни в Чилі 23 квітня 1891 торпедні катери вперше затопили з відстані 100 м військовий корабель — панцирний фрегат . В час Другої світової війни німецький важкий крейсер Blücher був затоплений 9 квітня 1940 з фортеці Оскарборг двома ще австро-угорськими торпедами Вайтгеда.
Історія Невідомий сьогодні австро-угорський офіцер берегової артилерії намагався використати проти ворожих кораблів човен з вибухівкою, що приводився в рух паровою машиною і мотузками керувався з берега. Після його смерті ідея зацікавила капітана Джованні Луппіса, який розробив дві моделі, остання з яких «6m» приводилась в рух годинниковим механізмом. У 1860 він показав модель «6m» імператору Францу Йосифу I, але флотська комісія її відхилила через недовершене керування і малу швидкість. Мер Фіуми Джованні Джотта познайомив Луппіса з британським інженером-механіком Робертом Вайтгедом. Вони уклали угоду і до 1864 в основному була розроблена концепція торпеди, що могла пересуватись під водою за допомогою мотора на стисненому повітрі, автоматично контролюючи глибину, напрямок.
21 грудня 1866 морська комісія схвалила торпеду Whiteheads-Luppis’ і доручила розпочати дослідне виробництво. На 1868 Вайтгед розробив дві модифікації торпеди з різною вагою вибухової речовини і . Завдяки цьому австрійський флот купив 1869 права на торпеду Вайтгеда, швидкість якої на 1877 довели до 18 вузлів при дальності 830 метрів. Одночасно Вайтгед зберіг право продажу торпеди іншим країнам і після демонстраційних запусків право на неї 1871 купив Royal Navy. Згодом торпеди почали купувати флоти інших держав. З 1880-х років розпочали розгортання торпедних човнів під торпеди Вайтгеда, розробляти проекти їхнього застосування з підводних човнів. Але залишалась проблема відхилення від курсу через вітер, хвилі. Її вирішував гіроскоп австрійського інженера , права на який купив 1896 Вайтгед.
Серійне виробництво торпед розпочали 1872 у британському Вулвича. Американська купила права і 1892 розпочала виготовлення торпед для флоту США. Завод Stabilimento Tecnico di Fiume відкрили 1873, але через два роки він збанкрутував. Тому Роберт Вайтгед реорганізував її 1875 у Torpedo-Fabrik von Robert Whitehead (згодом Whitehead & Co.). Після смерті 1905 Роберта Вайтгеда спадкоємці продали підприємство компаніям Vickers Limited і Armstrong Whitworth, які володіли нею до початку війни.
Флоти-оператори
•Ц.к. Крігсмаріне •Royal Navy •Кайзерліхе Маріне •Регіа Маріна •Маріне Націонале •Військово-морські сили США •Імперський флот Росії •ВМС Бельгії •Королівські ВМС Данії •Королівські ВМС Норвегії •ВМС Швеції •ВМС Португалії •ВМС Чилі •ВМС Аргентини •ВМС Греції
Модифікації Модель (рік виробництва) Довжина, м Матеріал корпусу Вага торпеди, фунт Вага вибухової речовини, фунт Швидкість ходу, вузлів Дальність ходу, ярд Вартість (фунт стерлінгів) 356-мм (1866) 265 18 7 200 356-мм (1868) 346 40 7 200 406-мм (1868) 650 67 7? 600 356-мм (1875)Британського виробництва 530 26 18 600 381-мм (1882) 5,7 Сталь чи бронза 904 94 21 800 350 (С)С — сталь, Б — бронза., 380 (Б) 356-мм (1882)Замовлення флоту Росії 498 ? 24 400 356-мм (1883) (збільшено 14") 117 20 800 356-мм (1883)Німецька модифікація (модель Шварцкопфа) 581 44 21 650 305-мм (1883) 272 33 21 200 356-мм MkV (1886)Британське виробництво 660 58 24 600 457-мм (1890) Mk 1B 1236 198 30 800 при 27,5 вузлах 457-мм (1892) Mk 2 845 118 30 800 при 27 вузлах 457-мм (1893) Mk 2 (Тип C) 1232 132 1500 при 28,5 вузлах 457-мм (1906) 1609 220 35 1000 457-мм (1908) 1609 253 42 1090 на 42 вуз., 2190 при 34 вузл.4370 на 28 вузл. 457-мм RGF Mk VII (1908) 1553 200 41 5500 на 41 вузл., 3000 при 34 вузл. 457-мм (1911) 1620 253 42 1090 на 42 вуз., 6560 при 27 вузл. 457-мм (1911) 1743 220 44 6560 на 31 вуз., 2190 при 44 вузл.
Подальші розробки Торпеда Шварцкопфа Торпеда Ховелла
Вайтгедом було розроблено ряд торпед для ВМС США. Компанія з Брукліну 1892 розпочала виготовлення 100 з гіроскопом , 1892 , 1893 , 1893 . Примітки
Джерела Delgado, James P. (2011). Silent Killers: Submarines and Underwater Warfare. Osprey Publishing. стор. 74. ISBN 978-1-84908-365-2 Gray, Edwyn. The Devil's Device: Robert Whitehead and the History of the Torpedo, Annapolis: Naval Institute Press, 1991 310pp, ISBN 0-87021-245-1 Wilson, H. W. Ironclads in action;: A sketch of naval warfare from 1855 to 1895, London: Sampson Low, Marston and Company, 1895, Fourth Edition 1896 (Two Volumes), pre ISBN
Посилання Chronology — TORPEDO IN WORD AND PICTURE