Опоровські () — польський шляхетський рід гербу Сулима. Давній шляхетський рід Ленчицького воєводства. Представники роду — сенатори Корони. Прізвище походить від поселення Опорув () — тепер центр ґміни Опорув Кутновського повіту Лодзинського воєводства, Польща.
Відомі Опоровські Стефан з Опорува (пом. між 1370 i 1374) — хорунжий, суддя ленчицький. N. Гальшка — дружина Миколая Любранського. Боґуслав — ленчицький схоластик і архідиякон, канонік ґнєзненський. Мсціхна. Люхна. Влодзімєж — ленчицький підстолій (1370) і суддя (1387). Гальшка — дружина Святополка гербу Лис. Анна — дружина Бернарда гербу Доленга. (бл. 1365—1425) — ленчицький підконій (1391), ловчий (1394), підкоморій (1411), староста (1418—1420) та воєвода (1419—1425). Владислав (бл. 1395—11 березня 1453) — архієпископ Ґнєзненський і примас Польщі (1449—1453), Куявсько-поморський єпископ (1434—1449), підканцлер коронний (1428—1434). Ян Ґошлюбський з Ґошлюба — воєвода іновроцлавський. (пом. 1500) — познанський архідиякон (1468—1493) і канонік (1478); ґнєзненський канонік (1482—1492 і 1489), препозит (1483—1500), офіціал (1484—1500); архідиякон поморський у капітулі влоцлавській (1478—1483). Станіслав з Ґошлюба і Братошевіце (бл. 1420—1489) — мечник, підстолій, стольник ленчицький. Ян. Вікторин. Станіслав. Миколай — ленчицький ловчий (1505), каштелян іновлудзький (1506—1528). Стефан з Ходува й Опорува (пом. між 1454 та 1455) — каштелян бжезінський, староста цешинський, протопласта родини Ходовських (). Малґожата — дружина Сецеха з Ленкува гербу Топор. Марцін з Віслкі. Проспер. Миколай. Боґуслав (бл. 1400—1453) — писар земський ленчицький (1426), каштелян кавальський (1438—1439), воєвода іновроцлавський (1439—1452). Мацей Служевський зі Служева (пом. 1501) — каштелян крушвицький (1475—1480), бжесць-куявський (1480—1491); воєвода іновроцлавський (1491—1494), бжесць-куявський (1494—1496), ленчицький (1496—1501). Пйотр Служевський (пом. 1550) — каштелян ковальський (1520—1524), іновроцлавський (1526—1535), ленчицький (1535—1538), каліський (1538—1539); воєвода каліський (1539—1550). Мацей. Ян. Ян. Миколай. Флоріан Шрубський зі Шрубська (пом. 1482/1496) — підчаший іновроцлавський. Ян. Пйотр. Боґуслав. Владислав. Ян. Миколай Ґрохольський. Завіша. Ядвіга — дружина Миколая Борека з Осечної гербу Напівон. Миколай — каштелян бжезінський (1455—1469). Барбара — дружина плоцького каштеляна Сафіна Щавінського. (бл. 1405—1467) — ленчицький хорунжий більший (1434), староста (1447—1451), підкоморій (1450) і воєвода (1454—1467); староста крушвицький (1464). Анджей (бл. 1440—1483) — секретар королівський (1464—1479) і підканцлер коронний (1479—1483), адміністратор перемишльської дієцезії та перемишльський єпископ (1479—1480), куявсько-поморський єпископ (1480—1483). Софія — дружина . Ян (1435—1494) — писар земський ленчицький (1463), каштелян бжезінський (1469—1475), бжесць-куявський (1473—1480); староста (1482—1486) і воєвода (1480—1484) іновроцлавський, воєвода бжесць-куявський (1484—1494); дружина — Зофія, дідичка Куликова. Петронела Пйотруша — дружина Яна «сеньйора» Данаборського. Гелена. Ельжбета дружина . Зофія — дружина Фелікса Ґульшевського. Ян (бл. 1470—1540) — каштелян (1507—1514) і староста крушвицький (1508); каштелян бжесць-куявський (1514—1525), воєвода іновроцлавський (1525—1532), бжесць-куявський (1532—1540). 4 червня 1508 року він разом із братом Анджеєм провели поділ спільного майна, згідно з яким Ян отримав по матері маєтки в Галицькій Русі, серед яких — половина Куликова.Kowalska H. Oporowski Jan h. Sulima (ok. 1470—1540) // Polski Słownik Biograficzny. — T. XXIV/1, zeszyt 100. — S. 137.. Анна — дружина Томаша Любранського. Анджей — канонік влоцлавський (1498). Фелікс. Миколай — підстолій ленчицький (1445), каштелян крушвицький (1465—1475), бжезінський (1475—1480), бжесць-куявський (1479—1480). Беата з Опорува — дружина Давида БучацькогоDörflerówna A. Buczacki Dawid, h. Abdank // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — T. III. — S. 81. (репринт 1989 р.) ISBN 83-04-03291-0.. Зофія — дружина Каспера Лещинського. Ядвіга — дружина Анджея НіщицькогоNiszycki (początkowo Radzanowski) Andrzej z Niszyc h. Prawdzic (zm. 1532) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1978. — T. XXIII/1, zeszyt 96. — S. 134—135. . (пом. 1540) — каштелян крушвицький (1505—1507), бжесць-куявський (1507—1514), ленчицький (1514—1523); воєвода іновроцлавський (1523—1525), бжесць-куявський (1525—1532), ленчицький (1532—1542). Анна — дружина Яна Братошевського. Амброзій. Еразм — староста крушвицький (1540). Анджей. Марцін. СтаніславMałecki J. Herburt Jan h. własnego (zm. ok. 1570) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1961. — T. IX/3, zeszyt 42. — S. 439—440. (ім'я невідомеза Несецьким.— С. 476 — староста крушвіцький, дружина — донька белзького каштеляна Яна Гербурта Малґожата. Миколай — ловчий сєрадзький (1520), велюнський підкоморій (1530) і каштелян (1534—1561). Аґнєшка. Зофія — дружина . Катажина — дружина Вацлава Заремби та Яна Давідовського. Єронім.
Примітки
Джерела Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1740. — T. 3. — 938 s. — S. 475—476. Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1979. — T. XXIV/1, zeszyt 100. — S. 132—144.