Збігнев Мар'ян Горнунг, або Збіґнев Мар'ян Горнунґ (, 23 січня 1903, Львів — 22 липня 1981, Вроцлав) — польський вчений, історик мистецтва, архітектури. Професор Вроцлавського університету, університету Миколая Коперника (Торунь).
Життєпис Народився 23 січня 1903 року в м. Львів (нині Україна).
Історію мистецтва вивчав у Львівському університеті ім. Яна Казімежа, науковий керівник — професор Владислав Подляха. Перед ІІ-ю світовою — окружний «консерватор» у Львові. Зокрема, приїжджав до зруйнованого у першу світову під час бомбардування 1916 року московськими агресорами Язловця, сприяв збереженню вцілілих міських вірменських ренесансових пам'яток. Під час московсько-більшовицької, гітлерівської окупацій — керівник відділу західньоєвропейського малярства Львівської картинної галереї (нині Львівська національна галерея мистецтв імені Бориса Возницького). Після червоної окупації 1944 року став віце-директором закладу, брав активну участь у перевезенні пам'яток зі Львова до Польщі.
Доробок Статті Пінзель,Hornung Z. Pinsel (Pinzel) (zm. ok. 1770) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk, 1978. — T. XXVI/2, zeszyt 109. — S. 343—345. Бернард Меретин,Hornung Z. Merenyn Bernard (zm. 1759) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk, 1978. — T. ХХ/3, zeszyt 86. — S. 442—444. Франциск Оленський, Осинський Антон (Polski Słownik Biograficzny). Stanisław Stroiński. — Львів, 1935. Antoni Osiński, nakwybitniejszy rzeźbiarz lwowski XVIII st. — Львів, 1935. Pierwsi rzeźbiarze lwowscy z okresu rokoka // Ziemia Czerwieńska, III. — 1937. — S. 1—37. Na marginesie ostatnich badań nad rzeźba lwowską XVIII wieku // Biuletyn Historii Sztuki. — № VII. — 1939. — S. 131—149. (переклад українською мовою ) Wpływy drezdeńskie w rzeźbie polskiej XVIII wieku. — Торунь, 1965. Majster Pinzel snycerz. Karta z dziejów lwowskiej rzeźby rokokowej. — Вроцлав, 1976. Jan de Witte, architekt kościoła Dominikanów we Lwowie (1995).Jan de Witte, architekt kosciola Dominikanow we Lwowie (Polish Edition)
Частину його атрибуцій спростовують сучасні дослідники.
Примітки
Джерела Підставка Р., Рибчинський О. Язловець — 640. Історія, архітектура, туризм. — Збараж, 2013. — 128 с. — С. 48-51. Ostrowski J. K. Kościół parafialny p.w. Św. Trójcy w Podhajcach // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. Praca zbiorowa. — Kraków : Międzynarodowe Centrum Kultury, Drukarnia narodowa, 1996. — T. 4. — 211 s., 402 il. — S. 184. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 83-85739-34-3. Wrabec O. Zbigniew Hornung (1903—1981) // Rocznik Historii Sztuki. — PAN WDN, 2011. — T. XXXVI. — S. 113—125. [доступ 2017-02-08]
Посилання Збіґнєв Ґорнунґ. На марґінесі нещодавніх досліджень львівської скульптури XVIII століття // Ї. — 2013. — Ч. 72. Мечислав Гембарович (1893 −1984) і львівська мистецтвознавча школа. Zbigniew Hornung