Васи́ль Микола́йович Домани́цький (  р., с. Колоди́сте (на Черкащині, тогочасна Київська губернія Микола Аркас. Історія України-Русі / Бібліотека історичного клубу «Холодиний Яр». — Київ: Наш Формат, 2015. — 464 с. (репринт другого видання від 1912 року)) —  р., Аркашон (Французька республіка), похований у с. Колоди́стому) — український літературознавець, письменник, історик, фольклорист, публіцист, громадсько-політичний діяч, кооператор. Псевдоніми — Василь Вітер, Звенигородец, Колодянин, В. Колодянський, Василь Потребитель; криптоніми: В. Д., Д., В.Д-ий, В. Д-кий, В. Дом., В. Доман., В. Вітер, Василь Вітер, Звенигородець, Колодянин, В. Колодянський, Василь Потребитель, W. D.. Старший брат Віктора і Платона Доманицьких.

Постійний співробітник «Киевской Старины», «Літературно-наукового вісника», «Нової громади», «Записок НТШ», газет «Громадська думка», «Рада», фактичний редактор органу Української парламентської фракції у Другій Державній думі «Рідна справа — Думські вісті». Співзасновник видавництва «Вік», учень Володимира Антоновича.

Редактор першого повного «Кобзаря» Тараса Шевченка (1907, 2-ге вид. — 1908, 3-тє — 1910), автор багатьох праць з історії України, редактор «Історії України-Русі» Миколи Аркаса. Організатор кооперації на Київщині та автор низки брошур з питань кооперації.

Життєпис

Народився 7 (19) березня 1877 р. у с. Колодисте на Черкащині в родині священика. Родина Доманицьких мала давнє шляхетське походження та належала до гербу ЛюбичДоманицкий В. Родословная фамилии Доманицких. К. : Типография Петра Барского,1901. 1 л.Комарова О. О. «Родовід прізвища Доманицьких» (1901) — нове джерело у вивченні генеалогії священицької родини // Наукові праці Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка: збірник за підсумками звітної наукової конференції викладачів, докторантів і аспірантів: у 3-х томах. Кам'янець-Подільський: Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2016. Вип. 15. Т. 1. С. 23-24..

Навчався у гімназії в Києві. У 1900 році закінчив історико-філологічний факультет Київського університету під проводом Володимира Антоновича. Деякий час учителював в одній із київських гімназій, був одним із організаторів видавництва «Вік». Працював у редакціях газет «Нова громада», «Громадська думка».

У 1905 за інціативи В. М. Доманицького та інших була утворена Всеукраїнська учительська спілка (ВУУС) — професійна українська організація вчителів і діячів народної освіти. Був членом Київської «Просвіти» з 1906 року.Букет Євген. Нариси з історії Київської «Просвіти». — К.: ВЦ «Просвіта», 2014. — С. 16.

За активну діяльність був відісланий на північ: у 1907 р. переїхав до Петербурга, де видав «Кобзар», працював над першим виданням «Історії України» Аркаса, збирав матеріали до монографії Марії Маркович, довівши авторство письменниці під псевдонімом Марко Вовчок.

Домігся дозволу поїхати на лікування: у 1908 р. емігрував до Царства Польського. Продовжив журналістську діяльність у м. Закопане.

(Богдан Лепкий)

Помер 28 серпня (10 вересня) 1910 р. у м. Аркашон (Французька республіка), лікуючи хворі легені. Похований у рідному селі.

Творчість Автор праць «Піонер української етнографії (Зоріан Доленга-Ходаковський)» (1904), «Критичний розслід над творами „Кобзаря“ Шевченка» (1906), «Друкарська справа у Малоросії на початку ХІХ ст.» (1900), «Життя Тараса Шевченка» (1918) та багатьох інших.

Окремі видання: Доманицький В. Критичний розслід над текстом «Кобзаря» Шевченка / Упоряд. та автор післямови В. Т. Поліщук. Репринт. відтворення вид. 1907 р. — Черкаси: Вертикаль, 2008. — 384 с. Доманицький В. Козаччина на переломі XVI—XVII в. (1591—1603). — Львів: Накладом Т-ва ім. Шевченка, 1905. — 171 с. Доманицький В. Лист до М. Коцюбинського // Листи до Михайла Коцюбинського / Упорядк. та комент. В. Мазного. — Ніжин, 2002. — Т. ІІ. — С. 161—162. Доманицький В. Словарик пояснення чужих та не дуже зрозумілих слів . — Київ, 1906.

Вшанування пам'яті 19 березня 2017 року на державному рівні в Україні відзначалась пам'ятна дата — 140 років з дня народження Василя Доманицького (1877—1910), філолога, історика, фольклориста та бібліографа. 8 грудня 2022 року Київська міська рада перейменувала на честь Василя Доманицького вулицю генерала Потапова в Святошинському районі міста Києва.Віталій Кличко: Київрада дерусифікувала ще 32 вулиці столиці. Зокрема, перейменувала бульвар Дружби Народів 22 грудня 2022 року Черкаська міська рада перейменувала провулок Енергетичний на провулок Василя Доманицького у м. Черкаси

Примітки

Джерела та література О. В. Корнієвська. Доманицький Василь Миколайович // В. А. Качкан. Доманицький Василь Миколайович // Універсальна енциклопедія «Черкащина». Упорядник Віктор Жадько.-К.,2010.-С.279-280. Білик О. І. Доманицький Василь Миколайович | Українська бібліотечна енциклопедія, електронна версія (дата звернення: 04.09.2021). Чистому серцем. Пам'яті Василя Доманицького. Біографія, спомини, похорон. / Упорядкував Сергій Єфремов — К.: Вік, 1912. Павловський О. Хто такий був Василь Доманицький. — К., 1920. Дей Олексій Іванович. Словник українських псевдонімів та криптонімів (XVI-ХХ ст.). — К.: Наукова думка,1969. Гуменюк, Михайло. Свіжий вітер // Вітчизна. — 1965. — № 2. — С. 177—179. Качкан, В. Доманицький Василь Миколайович [псевд. Вітер В., Вітер Василь] // Українська журналістика в іменах: матеріали до енциклопедичного словника. — Л., 1996. — Вип. 3. — С. 113—117 Балабольченко, Анатолій. Побратими. Сергій Єфремов, Василь Доманицький — нариси життя та творчості. — К.: Щек і Хорив, 2003. Біляїв, Володимир. На неокраянім крилі… — Донецьк: Східний видавничий дім, 2003. Поліщук, Володимир. Василь Доманицький як шевченкознавець // Доманицький, Василь. Критичний розслід над текстом «Кобзаря». Репринтне відтворення з видання: Критичний розслід над текстом «Кобзаря» Київ, 1907 р. — Черкаси: Вертикаль, 2008. — С. 374—383. Поліщук, Володимир. 33 роки творчого, діяльного життя (до 100-річчя В. М. Доманицького) // Свобода. № 27. 2 липня 2010. С. 15. Мацько В. Білий цвіт на калині. — Хмельницький: Просвіта, 2001. — С. 32. Сквирська Л. М. Доманицький Василь Миколайович // Українська літературна енциклопедія: У 5 т. -К.: Українська енциклопедія ім. М. — П. Бажана, 1990. — Т. 2. — С. 88-89. Франко І. В. Доманицький "Критичний розслід над текстом «Кобзаря» // Франко І. Зібрання творів: У 50 т. — К.: Наукова думка, 1982. — Т. 37. — С. 372—373. Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.  Микола Аркас. Історія України-Русі / Бібліотека історичного клубу «Холодиний Яр». — Київ: Наш Формат, 2015. — 464 с. (репринт другого видання від 1912 року) Лотоцький О. Під тягарем громадської праці (на 15 роковини смерти В. М. Доманицького) // Тризуб. — 1925 (15 листопада). — Рік I. — Ч. 5. — С. 15–18. Павленко, М. (2024) «Всі баришні були в чорному повдіваті»: Василь Доманицький в історії та спогадах жителів села Колодисте. Матеріали до української етнології, 2015, 23 (26), 160–169.

Посилання

Платонічна любов історика Василя Доманицького. Книги інородців // День, 2011 Василь Доманицький: чоловік з душею дитини // UaModna, 14 вересня 2015 Молодико В. Радомишльський біль роду Доманицьких Павленко, М. (2024) «Всі баришні були в чорному повдіваті»: Василь Доманицький в історії та спогадах жителів села Колодисте. https://mue.etnolog.org.ua/en/2024-year/23-26/2483-from-the-history-and-theory-of-the-ethnological-studies-prominent-figures/5621-all-the-ladies-have-been-dressed-in-black-vasyl-domanytskyi-in-the-history-and-memories-of-the-inhabitants-of-the-village-of-kolodyste