Даґмар Нормет (, при народжені та до 1940 Даґмар Рубінштейн, в 1940–1945 Даґмар Ранда, ;, Таллінн — , Таллінн) — естонська письменниця та перекладачка.
Життя та робота Даґмар Нормет навчалася в Німецькій гімназії та в Англійському приватному коледжі в Таллінні. Будучи єврейкою, у 1941 році вона втекла від німецької окупації Естонії до Радянського Союзу. У 1942–1943 роках навчалася русистики в Педагогічному інституті в Ульяновську, а згодом — спорту в Центральному інституті фізичної культури в Москві. У 1945 році закінчила Тартуський державний університет, здобувши фах учительки фізичного виховання. Спочатку працювала вчителькою, але вже у 1948 році дебютувала як письменниця. У 1956 році оселилася в Таллінні як вільна письменниця.
Упродовж своєї літературної кар’єри Даґмар Нормет створила численні дитячі книжки, казки, радіоп’єси, лібрето до оперет, а також сценарій до фільму «Vallatud kurvid» (разом із Шандором Штерном). Вона була однією з найшанованіших письменниць Естонської РСР. Окрім того, перекладала з російської та німецької мов. Особливо сприяла популяризації в Естонії творчості Міри Лобе та Крістіне Нестлінґер.
Даґмар Нормет була одружена з естонським композитором Лео Норметом (1922–1995) упродовж 1945–1960 років. Їхнім сином був театральний режисер і педагог Інґо Нормет (1946–2022), а донькою — журналістка Халді Нормет (нар. 1953). Даґмар Нормет похована на Лісовому кладовищі в Таллінні.
Твори «Maalesõit» (1948) «Me ehitame maja» (1957) «Vöödiline hobune» (Play 1968) «Lo Tui» (Essay; 1973) «Delfiinia» (1975) «Suur saladus» (Radio drama; 1977) «Une-Mati, Päris-Mati ja Tups» (1979) «Kümme ust» (1985) «Une-Mati rannakülas» (1986) «Ernst Idla — võlur Tallinnast» (1991) «Naeratuste vikerkaar» (1992) «Lõvi ja lohe» (1993) «Avanevad uksed» (2001) «… ainult võti taskus» (2004)