Іва́н Мики́тович Кожеду́б (8 червня 1920, Ображіївка, Глухівський повіт, Чернігівська губернія, нині Сумська область, Україна — 8 серпня 1991, Москва, РРФСР, СРСР) — український радянський військовий діяч, пілот винищувача, найрезультативніший ас у авіації Антигітлерівської коаліції за весь час Другої світової війни. На його рахунку 64 повітряні перемоги. Тричі Герой СРСР (4.02.1944, 19.08.1944, 18.08.1945; єдиний українець із трьома золотими зірками Героя СРСР). Маршал авіації (1985). Депутат Верховної Ради СРСР 2—5-го скликань. Народний депутат СРСР (1989—1991).
Життєпис
Молодість та навчання Народився в родині селянина Микити Кожедуба в селі Ображіївка (зараз Сумська область, Україна). Батько — Микита Іларіонович Кожедуб походив із станового українського козацтва.
У своїй книзі під назвою «Вірність Вітчизні» Іван Кожедуб згадував, що в дитинстві міг загинути в Десні:Хлопці в розлив вирушили на човні на дальній острів і ввечері при сильному вітрі поверталися в село. Поривом вітру човен розвернуло поперек хвилі і перевернуло. Опинившись в холодній воді, діти попливли до дерева, що опинилося поблизу, і вилізли на гілки. До ночі ті, хто врятувався, почали замерзати, і друг Іванка Андрійко потонув. Та й самого Іванка здуло з гілки вітром, коли він, знесилившись, не зміг триматися. Впавши у воду, Іванко відразу пішов на дно. Дивним у його порятунку було те, що в цей час як раз підійшла допомога на баркасі, де був брат Іванка Олександр. Він встиг помітити, куди впав Іван і, пірнувши, врятував його. Того дня маленький Іван пережив першу важку втрату у своєму житті. А скільки ще доля йому готувала… Закінчивши у рідному селі семирічну школу, вступив у 1934 р. до школи робітничої молоді в Шостці. Восени 1936 року розпочав навчання в Шосткинському хіміко-технологічному технікумі і одночасно в місцевому аероклубі.
У Червоній Армії з 1940 року. У 1941 закінчив Чугуївську військову авіаційну школу льотчиків. Служив в ній інструктором. Залишаючись у школі льотним інструктором, він продовжував готувати пілотів після того, як восени 1941 року школа була змушена евакуюватися до Чимкенту через німецьке вторгнення до СРСР, поки його не відправили до Москви в листопаді 1942 року. Там він був відправлений до 240-го винищувального авіаційного полка, але на фронт він прибув лише тоді, коли в березні 1943 року на Воронезький фронт не була перекинута 302-а винищувальна авіаційна дивізія.
Німецько-радянська війна З початком німецько-радянської війни разом з авіашколою евакуйований на станцію Манкент Південноказахстанської області Казахської РСР. Після численних рапортів з проханням відправити на фронт його бажання задовольнили лише у 1943 році.
На фронті з березня 1943 року, коли у складі дивізії прибув на Воронезький фронт. Учасник Курської битви, битви за Дніпро, Нижньодніпровської, Корсунь-Шевченківської та Умансько-Ботошанської наступальних операцій, повітряного бою на ближніх підступах до Румунії в травні-червні 1944 року, Білоруської, Прибалтійської, Вісло-Одерської, Східнопомеранської, Берлінської наступальних операцій. Свій перший бойовий виліт зробив 26 березня 1943 року, але невдало: його Ла-5 отримав пошкодження в бою, а при поверненні ще й був обстріляний радянською зенітною артилерією. З великими труднощами Кожедуб довів винищувач до аеродрому і зробив посадку. Місяць літав на старих машинах, поки не отримав новий Ла-5. Пізніше воював на Степовому фронті.
Бойовий рахунок молодший лейтенант Кожедуб відкрив 6 липня 1943 року в ході битви на Курській дузі, збивши бомбардувальник Ju 87.
Першою зіркою Герой Радянського Союзу був нагороджений 4 лютого 1944 року за 146 бойових вильотів та 20 збитих літаків противника з формулюванням «Зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками і виявлені при цьому відвагу та геройство». Другої медалі «Золота Зірка» удостоєний 19 серпня 1944 року за 256 бойових вильотів та 48 збитих літаків супротивника. Після цього був переведений на пост заступника командуючого 176-го гвардійського авіаційного полку, де йому рідко доручали конкретні місії супроводу інших літаків або забезпечення повітряної підтримки військ, що дозволяло Кожедубу та його підлеглим отримувати більше повітряних перемог. У середині лютого 1945 року під час виконання місії зі своїм веденим та земляком-українцем Дмитром Титаренком Кожедуб збив реактивний літак Ме-262, ставши першим радянським льотчиком, який зробив це. Під час зіткнення Кожедуб і Титаренко вирушили на вільне полювання в районі на південь від Франкфурта, де зустріли Me 262; спочатку летячи на малій швидкості, Кожедуб швидко набрав повну швидкість, а потім збив його після того, як він нахилився ліворуч і сповільнився, наляканий трасуючими снарядами, випущеними Титаренком.
В автобіографії стверджував, що в 1945 році сам збив два американські літаки P-51 Mustang ВПС США, які атакували його, прийнявши за німецький літак.
Тричі Герой Радянського Союзу Будучи номінованим на третю золоту зірку в травні 1945 року, 18 серпня 1945 року він став тричі Героєм Радянського Союзу. До кінця війни гвардії майор Кожедуб здійснив 330 бойових вильотів, у 120 повітряних боях збив 64 літаки противника (сюди не входять 2 американських P-51, збиті ним весною 1945 року). Свій останній бій, в якому збив два FW-190, провів у небі над Берліном.
Тактична методологія Кожедуба Віддаючи перевагу коротким, інтенсивним атакам, щоб оглушити та збити ворожі літаки, однією з його улюблених технік, які він розробив та використав у війні, був метод кидка на ціль знизу та згодом відкривати вогонь лише з дуже близької відстані; тоді як Кожедуб дуже успішно застосував цю тактику проти пікіруючого бомбардувальника Ju-87, що дозволило йому загалом збити 18 подібних (зрівнявши його з Арсенієм Ворожейкіним за найбільшою кількістю збитих літаків такого типу). Однак, оскільки цей маневр був настільки ризикованим, його не підвищували та не навчали молодих льотчиків. Він ніколи не був збитий на війні, хоча його літак пошкоджували кілька разів в бою; тим не менш, йому завжди вдавалося посадити свій літак, незважаючи на отримані пошкодження.
Після Другої світової. Війна в Кореї Після війни працював на відповідальних посадах у Військово-повітряних силах СРСР. Після повернення в СРСР Кожедуб навчався у Військово-повітряній академії в Моніно, яку закінчив у травні 1949 року і спочатку мав бути заступником командира 31-ї винищувальної авіаційної дивізії, що базувалась в Баку, але завдяки високому статусу замість цього був перепризначений до 324-ї винищувальної авіаційної дивізії за наказом згори. Там він спочатку служив помічником командира з льотної підготовки, але незабаром був підвищений до командувача дивізією в листопаді 1950 року.
У 1950—1953 роках командував авіадивізією, що воювала в Північній Кореї. Пілоти його дивізії здобули 216 повітряних перемог у Кореї з квітня 1951 по лютий 1952 року, втративши лише 27 власних літаків МіГ-15 і дев'ять пілотів. На посаді командира дивізії Кожедуб пробув до 14 лютого 1955 року, коли був направлений на авіаційний факультет академії.
Останні роки життя У 1956 році закінчив Військову академію Генерального штабу. З 1964 року — 1-й заступник командуючого авіацією Московського Військового округу, з 1971 працював у центральному апараті ВПС, з 1978 — у групі генеральних інспекторів МО СРСР. Обирався народним депутатом Верховної Ради СРСР II—V скликань.
В 1970 р. став генерал-полковником авіації, а в 1985-му отримав погони маршала авіації.
Помер 8 серпня 1991 р. в себе на дачі у віці 71 року від серцевого нападу, за два тижні до проголошення незалежності України. Похований 12 серпня в Москві на Новодівочому цвинтарі.
Список повітряних перемог В офіційній радянській історіографії підсумок бойової діяльності Кожедуба виглядає як 62 літаки противника, збиті особисто. Однак недавні архівні дослідження показали, що ця цифра трохи занижена — в нагородних документах (звідки вона, власне, і була взята) з невідомих причин відсутні дві повітряні перемоги (8 червня 1944 — Messerschmitt Bf.109 і 11 квітня 1944 — PZL P.24), між тим як вони були підтверджені — офіційно занесені на особистий рахунок льотчикаБиков М. Ю. Радянські аси 1941—1945. Перемоги сталінських соколів. М., 2008, ISBN 978-5-699-30919-1, стр. 240.
№ п/п Дата перемоги Тип літака Місце перемоги 1 06.07.1943 Ju 87 на захід від Завидівки 2 07.07.1943 Ju 87 ст. Гостіщево 3 09.07.1943 Bf 109 Красна Поляна 4 09.07.1943 Bf 109 на схід від Покровки 5 09.08.1943 Bf 109 Прелєстний 6 14.08.1943 Bf 109 Іскрівка 7 14.08.1943 Bf 109 Коломна 8 16.08.1943 Ju 87 Рогань 9 22.08.1943 Fw 190 Люботин 10 09.09.1943 Bf 109 на північ від Іскровки 11 30.09.1943 Ju 87 на південний захід від Бородаївки 12 01.10.1943 Ju 87 на захід від Бородаївки 13 01.10.1943 Ju 87 на захід від Бородаївки 14 02.10.1943 Bf 109 Плоске 15 02.10.1943 Ju 87 Петрівка16 02.10.1943 Ju 87 на південний захід від Андріївки17 02.10.1943 Ju 87 на південний захід від Андріївки18 04.10.1943 Bf 109 на північний захід від Бородаївки 19 05.10.1943 Bf 109 на південний захід від Красного Кута20 05.10.1943 Bf 109 на захід від Куцевалівки21 06.10.1943 Bf 109 Бородаївка22 10.10.1943 Bf 109 Дніпрово-Кам'янка23 12.10.1943 Ju 87 на північ від Плоского24 12.10.1943 Bf 109 на південь від Петрівки25 12.10.1943 Ju 87 на південь від Домоткані26 29.10.1943 Ju 87 Кривий Ріг27 29.10.1943 He 111 на захід від Будівки28 16.01.1944 Bf 109 Ново-Злинка29 30.01.1944 Bf 109 на схід від Нечаївки30 30.01.1944 Ju 87 на захід від Липівки31 14.03.1944 Ju 87 Осіївка32 21.03.1944 Ju 87 Лебедин — Шпола33 11.04.1944 PZL P.24 Сирка34 19.04.1944 He 111 на північ від Ясс35 28.04.1944 Ju 87 на північний схід від Вултуру36 29.04.1944 Henschel Hs 129 Хорлешти37 29.04.1944 Henschel Hs 129 Хорлешти38 03.05.1944 Ju 87 Тиргу Фрумос — Думбревіца39 31.05.1944 Fw 190 на схід від Вултуру40 01.06.1944 Ju 87 Чужа Вода41 02.06.1944 Hs 129 на захід від Стинка42 03.06.1944 Fw 190 Редиу-Улуй — Тетер43 03.06.1944 Fw 190 Редиу-Улуй — Тетер44 03.06.1944 Fw 190 на північний захід від Ясс45 07.06.1944 Bf 109 Пирлиця46 08.06.1944 Bf 109 Кирпиці47 22.09.1944 Fw 190 на північний захід від Стренчі48 22.09.1944 Fw 190 на південний захід від Рамнієки — Даксти49 25.09.1944 Fw 190 на північний захід від Вальмієра50 16.01.1945 Fw 190 на південь від Студзяна51 10.02.1945 Fw 190 на північний захід від аеродрому «Морін»52 12.02.1945 Fw 190 на захід від 53 12.02.1945 Fw 190 на захід від Кінітц54 12.02.1945 Fw 190 озеро Китцер-Зее55 17.02.1945 Me 262 на схід від Альт-Фрідлянд56 19.02.1945 Bf 109 на північ від Фюрстенфельда57 11.03.1945 Fw 190 на північ від Брюнхен58 18.03.1945 Fw 190 на північ від Кюстрин59 18.03.1945 Fw 190 на північний захід від Кюстрин60 22.03.1945 Fw 190 на північ від Зеєлова61 22.03.1945 Fw 190 на схід від Гузова62 23.03.1945 Fw 190 станція Вербіг63 17.04.1945 Fw 190 Вріцен64 17.04.1945 Fw 190 Кінітц Літаки союзників (винищувачі США)65 квітень 1945 Р-51 в районі Берліна66 квітень 1945 Р-51 в районі Берліна
Літаки, на яких воював Кожедуб Ла-5 З травня 1944 року Іван воював на Ла-5ФН (бортовий № 14) З серпня 1944 року — на Ла-7.
Цікаві факти з життя військового пілота
З травня 1944 року воював на Ла-5ФН, побудованому на кошти колгоспника Сталінградської області В. В. Конєва. Через кілька днів збив на ньому Ju 87. Протягом 6 наступних днів збив ще 7 літаків. Наприкінці червня він передав свій Ла-5ФН Кирилу Євстигнєєву (згодом двічі Герою Радянського Союзу), а самого Кожедуба тоді направили у навчальний полк для перепідготовки на винищувач Ла-7.
На рахунку Кожедуба є і перший в історії реактивної ери літак, збитий в повітряному бою та ще й гвинтовим літаком. Це сталося 15 лютого 1945 р. над річкою Одер. Кожедуб збив реактивний винищувач Me-262 унтер-офіцера К. Лянге з I./KG(J)54. На реактивний літак сів ас, який мав 180 збитих літаків. Генерал-полковник авіації у відставці Сергій Горєлов згадував: