Іван Федорович Олено́вич (9 жовтня 1934, с. Козачий хутір Христинівського р-ну Черкаської обл. — 20 лютого 2004, м. Київ) — український військовослужбовець, науковець, педагог. Генерал-лейтенант (з 1989), доктор технічних наук, професор, співзасновник Академії інженерних наук України. Заслужений діяч науки і техніки України (1997).
Життєпис Народився 9 жовтня 1934 року в селі Козачий хутір Христинівського р-ну Черкаської обл. Випускник залізничної школи № 18 — нині Христинівська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 1 ім. О. Є. Корнійчука.
1957 — закінчив Одеське артилерійське училище. 1964 — закінчив Київське вище артилерійське інженерне училище ППО Сухопутних військ, де після випуску працював начальником відділення лабораторії кафедри, викладачем та старшим викладачем.
1968 — кандидат технічних наук. 1972 — доцент.
1974 — переведено до новоствореного в Києві Філіалу ППО Сухопутних військ Військової артилерійської академії ім. М. І. Калініна, на базі якої в 1977 році було створено Військову академію ППО Сухопутних військ, де працює на посаді старшого викладача, заступника начальника кафедри.
1978 — доктор технічних наук. 1979 — призначено на посаду начальника кафедри.
1980 — професор. 1982 — присвоєно військове звання «генерал-майор» та призначено на посаду заступника начальника академії з навчальної та наукової роботи.
1988 — закінчив Вищі академічні курси при Академії генерального штабу. 1989 — присвоєно військове звання «генерал-лейтенант».
1991 — академік Академії інженерних наук України. 1992 — дійсний член Міжнародної академії комп'ютерних наук і систем. 1993 — член Головної ради Вищої атестаційної комісії УкраїниПостанова Верховної Ради України від 4 січня 1993 року № 1 «Про затвердження персонального складу Головної ради та президії Головної ради Вищої атестаційної комісії України».
1994 — заступник начальника Академії Збройних Сил України з наукової роботи. З 1995 — професор Центру оперативної підготовки. З 1998 — головний науковий співробітник.
Автор понад 200 наукових робіт та винаходів 2.1 Патенти Оленовича І. Ф. 2.2 Наукові видання Оленовича І. Ф. .
Помер на 70-му році життя 20 лютого 2004 року у м. Києві. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 49а, ).
Нагороди Орден Червоної Зірки Орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» Заслужений діяч науки і техніки України (14 травня 1997) — За вагомий особистий внесок у розвиток наукових досліджень та підготовку висококваліфікованих фахівців Медаль «60 років Збройних Сил СРСР» Медаль «70 років Збройних Сил СРСР» Медаль «За бездоганну службу» (СРСР) I ступеня Медаль «За бездоганну службу» (СРСР) II ступеня Медаль «За бездоганну службу» (СРСР) III ступеня
Примітки
Джерела Про Оленовича Івана Федоровича на сайті «КВЗРІУ ім. С. М. Кірова» Про генерала Оленовича Івана Федоровича Военная академия противовоздушной обороны Сухопутных войск. Под общ. редакций Духова Б. И. — К.: Изд-во академии. — 1991.