Респу́бліка Інгуше́тія (, ) — де-факто окупована Росією республіка Інгушетія, де-юре суб'єкт Росії, яку РФ включає до складу Північно-Кавказького федерального округу.
Інгушетія — найменший регіон Росії за територією (не враховуючи міст федерального підпорядкування Москви і Санкт-Петербурга).
Столиця — місто Магас.
Утворено 4 червня 1992.
Етимологія
Назва республіки походить від російського найменування корінного населення — інгуші, чия назва в свою чергу, ймовірно, походить від назви села Ангушт, що зараз має назву Тарське (рос. Тарское). Самоназва народу — «галагай».
Географія
Розташування Інгушетія розташована на північних схилах передгір'я Великого Кавказького хребта, у центральній його частині.
Межує з Північною Осетією, Чечнею і Грузією.
Межі Інгушетія не межує з Кабардино-Балкарією, попри те що наявність такої межі відзначено на офіційних сайтах обох республік. Інгушетію від КБР відокремлює вузька смуга землі, на якій розташоване селище з осетинською назвою Хурікау. Хоча ситуація із цим перешийком непроста, формально і юридично він відноситься до Північної Осетії.
Між Північною Осетією й Інгушетією існує територіальна суперечка — Інгушетія претендує на частину Пригородного району на схід від Владикавказа. Історія
Інгушетія увійшла до складу Російської Імперії в 1810 році. В 1860 році за наказом імператора Олександра ІІ у східній частині Північного Кавказу була створена Терська область, до складу якої ввійшли Чеченський, Ічкерийський, Інгуський і Нагорний округи.
Після встановлення Радянської влади, у березні 1920 року, Терська область була розформована, а Чеченський (об'єднаний з Ічкерийським) і Інгуський (об'єднаний з Нагорним) округи стали самостійними територіальними утвореннями.
Через рік, 20 січня 1921 року, Чечня й Інгушетія разом з Карачаєво-Черкесією, Кабардино-Балкарією і Північною Осетією увійшли у новостворену Горську АРСР.
7 листопада 1924 року Горська АРСР була ліквідована та була утворена Інгуська АО у складі РРФСР.
15 січня 1934 року була створена Чечено-Інгуська автономна область, що 5 грудня 1936 року стала Чечено-Інгуською АРСР (ЧІАРСР).
У лютому 1944 року після депортації чеченців та інгушів автономія була розформована, при цьому Інгушетія ввійшла до Північно-Осетинської АРСР, як Назранський район. 9 січня 1957 року з поверненням депортованих жителів Чечено-Інгуська АРСР була відновлена (при цьому Пригородний район, що до того часу вже заселили осетини, був включений до складу Північної Осетії).
15 травня 1991 року ЧІАРСР перейменована на Чечено-Інгуську Республіку.
1 жовтня 1991 року рішенням Верховної ради РРФСР Чечено-Інгуська Республіка була розділена на Чеченську та Інгуську Республіки.
До складу республіки ввійшли три адміністративних райони колишньої Чечено-Інгушетії: Сунженський, Малгобецький і Назранський. Столицею обрано колишній районний центр Назрань. З 2002 року столиця Республіки — місто Магас.
Населення
Населення — 534 491 особа (2025) Густота населення — 171,15 осіб/км² (2025) Питома вага міського населення — 52,44 % (2022) Природний рух населення, на 1000 осіб: +12,4 (2020) Народжуваність, на 1000 осіб: 16,2 (2020) Смертність, на 1000 осіб: 3,8 (2020) Середнє число дітей на одну жінку — 1,719 (2025) Середня очікувана тривалість життя, років: 80,52 (чоловіки — 77,26; жінки — 83,29) (2021) Співвідношення жінок на 1000 чоловіків: 1010 (2017)
Етнічний склад населення +Етнічний склад населення ІнгушетіїЕтнос19261939195919791989200220102021Осіб%Осіб%Осіб%Осіб%Осіб%Осіб%Осіб%Осіб%Інгуші47 28061,679 46258,044 63440,6113 88974,2138 62674,5361 05777,3385 53794,1473 44096,4Чеченці 2 5533,37 7465,75 6435,19 1826,019 19510,395 40320,418 7654,612 2402,5Росіяни24 18531,543 38931,751 54946,926 96517,624 64113,25 5591,23 3210,83 2940,7Українці1 5012,01 9211,41 7631,66870,47530,41890,0910,0340,0Інші1 2151,64 5493,36 4385,92 8521,92 7811,54 8241,11 9180,52 1290,4Не вказали етнос262—2 897—18 404—
Адміністративний поділ Джейрахський район Малгобецький район Назрановський район Сунженський район
Населені пункти + Населені пункти Інгушетії з чисельністю мешканців понад 5 тисяч осіб (2025) Назрань 127 994 Плієво 17 212 Сунжа 63 378 Сурхахі 13 722 Карабулак 44 643 Сагопші 13 168 Малгобек 38 704 Яндаре 10 579 Екажево 28 362 Верхні Ачалуки 8 832 Троїцька 23 616 Барсуки 7 922Магас19 199Інаркі7 625 Нестеровська 18 614Галашки7 493 Кантишево 17 573Долаково7 056
Примітки
Посилання
Крах імперії: правда про Кавказ та інгуський народ зокрема — Говорить Магомед Торієв / ВІДЕО Офіційний сайт Інгушетії Портал державних закупівель Інгушетії Республіка Інгушетія в довіднику-каталозі «Вся Росія» Новини Інгушетії Wild West — перша соціальна мережа Інгушетії Коріння і крона галгаєвської (інгуської) цивілізації Новий Інформаційно-розважальний портал Інгушетії Новини Інгушетії Співтовариство ІТ молоді Інгушетії Науково-освітній Сайт Інгушетії Інгуський інформаційно-розважальний сайт Інгушетія на Відкритому порталі Півдня Росії