Глек, зменшувальна форма гле́чик — висока кругла посудина з вушком (рідше без вушка) для зберігання рідин, головним чином, молочних продуктів (молока, сметани тощо). Може бути як керамічним, так і металевим (бронза, луджена мідь). Залежно від призначення, розрізняється розміром і формою. Незамінний атрибут українського сільського побуту. У різних країнах глечик має різну назву і дизайн.

Назва Слово «глек» походить від , поширеного в східнослов'янському мовному ареалі й утвореного від загальнопраслов'янського *gъlъ. Вважається спорідненим з («глек»), , дав.-англ. ceol, дав.-в.-нім. і дав.-н.-нім. kiol («корабель»). Східно-праслов'янські й германські назви або виводяться від праіндоєвроп. кореня *geu, або вважаються запозиченими з семітських мов. Малопереконливе пов'язання з («глитати», «ковтати»), *glьjь («глей»).

У деяких діалектах глечик відомий як кувшинЄвген Желехівський / Eugen Żelechowski. Малоруско-нїмецкий словар в 2-х томах / Ruthenisch-Deutsches Wörterbuch in 2 Bänden. — Товариство ім. Шевченка / Szewczenko Verein, 1886, гладу́н, глади́шка. Слово кувшин, очевидно, має балтійське походження: від  — «великий ківш», утвореного від kaušas, від якого також походить і .

Призначення Залежно від позначення глечика він може називатися: Гладушка, гладишечка, гладущик — глечик без ручки (вушка); використовувався для тримання молока, води; Глек, гладиш, гладуш, гладун — найбільший глечик; використовувався для зберігання води, сирівцю, молока.

Виготовляли також спеціального призначення глечики. Глечик для вареної — красиво оздоблена, полив'яна ритуальна посудина; він використовувався для розливання хмільних напоїв під час родинних та календарних обрядів.

До поширення водопроводу глечики використовували разом з тазами замість умивальників. Для цього також вживали підвісні глеки — рукомиї.

Форма

Опішнянські видовжені глечики для молока мають плавне звужування доверху (зручно для збирання відстояних вершків). Здебільшого шийка опішнянського глечика зроблена без різко обмежених плечиків і плавно переходить в корпус глечика, який звужуючись, закінчується досить широкою стійкою основою. Вироблявся в Опішні також і більш «парадний» тип глечиків з багатим орнаментом.

Різновиди глеків Афтафа — глечик з довгим носиком, використовуваний мусульманами для омивання Квеврі — грузинський глиняний глек великих розмірів для виробництва вина. Куманець Кумган — вузькогорлий азійський глек Ойнохоя — давньогрецький глечик

Галерея

Інше

Глечики — рід водяних рослин родини Лататтєві. Назва дана за схожість квіток з жовтими глечиками. Глек — сорт груш народної селекції Назва «глекопар» вживалася щодо парила волосистого та чистотілу.

Мовні звороти, прислів'я Глек розбити — посваритися Глек брехні назбирали та й розбили

Див. також Глекові поховання Глеки з бородачами Посуд Дзбан Горщик Миска Карафа Молочник

Примітки

Джерела

Глечик Про керамологічні терміни в довідковій літературі початку ХХІ століття