Східнослов'я́нські мо́ви — в мовознавстві одна з трьох регіональних підгруп слов'янської групи балто-слов'янської гілки індоєвропейських мов, що поширена у Центральній та Східній Європі. Нині цими мовами розмовляють у всій Східній Європі і поширюються на схід до Сибіру та Далекого Сходу Росії; в той час як ними говорять як лінґва франка в Балтійських країнах, Кавказі та Центральній Азії. Носії східнослов'янських мов значно переважають за кількістю носіїв західнослов'янські та південнослов'янські сім'ї.
Існуючі східнослов'янські мови — білоруська, російська та українська;Мозер Міхаель. Українська мова // Енциклопедія історії України: Україна—Українці. Кн. 2 / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — : В-во «Наукова думка», 2019. — С. 596—601. — 842 с. — ISBN 978-966-00-1740-5. русинська вважається або окремою мовою, або карпато-русинським діалектом української мови (більшість філологів з України та інших країн, які досліджували ці говіркиРусинська мова // вважають її кодифікованою або не кодифікованою групою говорів української мови).
Теоретично, спільний давньоруський період у східнослов'янських говорах закінчився із занепадом зредукованих ъ, ь, який відбувався протягом XI—XIII ст. у східнослов'янських діалектих ареалах не синхронно. Неоднакові наслідки цього процесу засвідчили початок самостійної історії окремої східнослов'янської мовиПівторак Г. П. Східнослов'янські мови // . Але на сьогодні остаточно спростовані теорії про давньоруську мовну єдність. За сучасними уявленнями група діалектів псковсько-новгородського регіону за багатьма ознаками відрізнялась від групи діалектів позосталої території Русі. Це висновок з роботи філолога Залізняка, який дослідив усі наявні берестяні грамоти Новгорода.
Усі ці мови використовують кирилицю, однак білоруська та українська мови мали в минулому латинські альфабети, зараз русинська використовує в деяких регіонах латиницю.
Деякі сучасні мовознавці заперечують існування стадії спільної східнослов'янської мови, тому вважають віднесення української мови до «східнослов'янських» радше даниною академічній традиціїГалушко К. Ю. Українці // Енциклопедія історії України: Україна—Українці. Кн. 2 / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2019. — 842 с.Півторак Г. П. Українська мова // .
Класифікація
Індоєвропейські мови Балто-слов'янські мови Слов'янські мови Східнослов'янські мови Давньоновгородський діалект † Давньопсковський діалект † Давньоруська або старосхіднослов'янська мова † Староросійська мова † Російська мова Північне наріччя Ладого-тихвінський діалект Вологодський діалект Костромський діалект Середньоросійське наріччя Псковський діалект Владимиро-поволзький діалект Південне наріччя Курсько-орловський діалект Рязанський діалект Руська або староукраїнська/старобілоруська мова † Білоруська мова Північно-східні діалекти Південно-західні діалекти Середньобілоруські говірки Поліські діалекти (наближені до українського поліського наріччя) Українська мова Поліські діалекти (Північне наріччя) Східнополіський говір Середньополіський говір Західнополіський говір Південно-східні діалекти (Південно-східне наріччя) Середньонаддніпрянський говір Слобожанський говір Степовий говір Кубанський говір або балачка Південно-західні діалекти (Південно-західне наріччя) Гуцульський говір Лемківський говір Бойківський говір Закарпатський говір Подільський говір Волинський говір Покутсько-буковинський говір Надсянський говір Бачвансько-русинська мова Пряшівський діалект
Поширення Східнослов'янські мови до недавнього часу були поширеними лише на території Східної та Центральної Європи. Проте із зростом Російської імперії і її завоюваннями на сході російська мова — представниця східнослов'янських мов почала поширюватися і в Північно-Східній Азії. Подібна ситуація виникла тоді, коли українські емігранти 19-20 століть почали селитися у Канаді, США, Бразилії, Аргентині та інших державах і тим самим поширювати українську мову на різних континентах.
Серед усіх східнослов'янських мов найпоширенішою є російська. Вона є рідною для близько 200 мільйонів осіб, 350 мільйонів людей узагалі володіють нею. Російська мова є офіційною в неслов'янських країнах: Казахстані, Киргизстані, у де-факто окупованих Росією Абхазії та Південній Осетії, та інших регіонах.
Історія
Генетичні Ці теорії не відкидають консолідацію, але вважають спільне походження мов важливішим.
Риси, що відрізняють східнослов'янські мови від інших слов'янських — на думку деяких вчених є результатом існування окремої мови.
Вона виділилась з праслов'янської мови у VIII ст. з метатезою плавних, що призвела до першого повноголосся. Друга палаталізація призвела до виділення північних говорів. Консолідація двох говорів дала давньоновгородський діалект. Занепад редукованих у XII ст. поклав початок розпаду єдиної мови. Наступні політичні події — феодальна роздробленість та завоювання Гедиміновичів пришвидшили цей процес. Єдина мова розділилась на дві — східну і західну. Консолідація східної мови на землях, що залишилась під владою Рюриковичів, з давньоновгородським діалектом поклала початок російській мові. Втрати Гедиміновичами земель на користь Ягеллонів призвели до розпаду західної мови на білоруську та українську.
Представники — О. О. Шахматов, М. С. Трубецькой, О. І. Соболевський, С. М. Кульбакин, А. Ю. Кримський, А. Москаленко, Ю. Карпенко, А. Залізняк, Т. Лер-Сплавинський, О. Гуйер, В. Вондрак, А. Брюкнер, Л. Нідерле.
Консолідаційні Ці теорії не відкидають спорідненість східнослов'янських мов, але відносять її до часів праслов'янської єдності — не пізніше VII століття. Потім з праслов'янської мови виділилось від трьох до п'яти окремих мов — в залежності від автора. Риси, що відрізняють східнослов'янські мови від інших слов'янських — результат консолідації цих мов в умовах існування різних держав. В часи Русі іншим мовам нав'язувались характерні риси давньоукраїнської, в часи ВКЛ — давньобілоруської, в часи Російської імперії — російської. Представники — С. Й. Смаль-Стоцький, М. С. Грушевський, І. О. Бодуен де Куртене, К. Т. Німчинов, О. Н. Синявський, Є. К. Тимченко, І. І. Огієнко, В. М. Ганцов, П. К. Ковалів, О. Горбач, Ю. В. Шевельов, С. І. Ткаченко, В. М. Русанівський, І. Г. Матвіяс, Ф. Миклошич, А. Мейє, Й.Шмідт.
Політична складова На суперечки між вченими накладається політична ідеологія. Походження, розвиток та історію східнослов'янських мов кожен трактує по-своєму. Відмінність існує навіть у назвах. Мову часів Київської Русі українські мовознавці називають давньоукраїнською, білоруські — давньобілоруською, російські — давньоруською. У Радянському союзі для широкого загалу подавався дуже спрощений варіант генетичної групи. Існування давньоновгородського діалекту, про який фахівцям відомо з другої половини XIX віку, замовчувалось. У той же час у професійній літературі викладались думки цілком консолідаційного характеру.
Порівняльна характеристика Дев'ять спільних рис білоруської, російської та української мовІсторія української мови . Г. Д. Басова, А. В. Качура, А. В. Кіхно, В. П. Мусієнко, Н. Г. Озерова, Г. П. Олейник, Н. П. Романова, О. С. Снітко, О. Є. Творонович Порівняльна граматика російської та української мов: Київ Наукова думка:2003Дані з болгарської та польської мов наведені для показу відмінностей східнослов'янських мов від південно- та західнослов'янських. Повноголосся (перше). Праслов'янські співзвуччя «tort», «tolt», «tert», «telt» змінились на «torot», «tolot», «teret», «telet», де «t» — будь-яка приголосна. Є наслідком метатези плавних. Праслов'янська моваБілоруська моваРосійська моваУкраїнська моваБолгарська моваПольська мова*gordъго́рад, гаро́дго́род, огоро́дгóрод, горо́дград, градинаgród, ogród*golvaгалаваголоваголоваглаваgłowa Найбільш виражене в українській мові. У російській літературній мові значно редуковане через велику кількість запозичень з церковнослов'янської з неповноголоссям південного типу. Праслов'янська моваБілоруська моваРосійська моваУкраїнська моваБолгарська моваПольська мова*volgaвільгацьвлагавологавлагаwilgoć Послідовний розвиток епентетичного [l] після губних у непочатковій позиції з праслов'янських сполучень губних з [j] Праслов'янська моваБілоруська моваРосійська моваУкраїнська моваБолгарська моваПольська мова*zemjaзямляземляземляземяziemia*lubjonлюблюлюблюлюблюлюбленlubię*lovjaлоўляловляловляловътłowienie Найбільш виражений у російській мові Праслов'янська моваБілоруська моваРосійська моваУкраїнська моваБолгарська моваПольська мова*sъlnьceсонцасолнцесонцеслънцеsłońce Спрощення груп *dl, *tl. Випадають звуки [d] [t], залишається [l] Білоруська моваРосійська моваУкраїнська моваПольська мовамыламыломилоmydłoсаласалосалоsadło Найбільш виражене в російській мові. У білоруській та українській мовах виражене менше через велику кількість запозичень з польської мови. Білоруська моваРосійська моваУкраїнська моваПольська мовасвердзелсверлосвердлоwiertło Перехід початкового загальнослов'янського [e] в [o] перед складом, що містить [i], [e], [ě] Праслов'янська моваБілоруська моваРосійська моваУкраїнська моваБолгарська моваПольська мова*jelenаленьоленьоленьеленjeleń*jedenадзінодинодинединjeden Найбільш виражений в білоруській та українській мовах. У російській мові виражений менше через велику кількість запозичень з церковнослов'янської мови. Праслов'янська моваБілоруська моваРосійська моваУкраїнська моваБолгарська моваПольська мова*jedenадзінкаединицаодиницяединицаjednostka Перехід груп *dj, *tj в [ʐ], [tʃ] у процесі слов'янської йотації Білоруська моваРосійська моваУкраїнська моваБолгарська моваПольська мовасвечкасвечасвічкасвещświecaмяжамежамежамежаmiedza Однаковий перехід редукованих. Вокалізація у сильній позиції /ъ/ → /о/, /ь/ → /е/. Занепад у слабкій позиції /ъ/ → нуль звука, /ь/ → пом'якшення попередньої приголосної. Церковнослов'янська моваБілоруська моваРосійська моваУкраїнська моваБолгарська моваСербська моваПольська мовасънъсонсонсонсънсанsenдьньдзеньденьденьденданdzień Заміна аориста на перфективну форму. Риса спільна для північнослов'янських (східно- і західнослов'янських) мов. Білоруська моваРосійська моваУкраїнська моваБолгарська мовааористБолгарська моваперфектПольська моваЯ хадзіў у школуЯ ходил в школуЯ ходив у школуАз ходех на училищеАз ходил съм на училищеChodziłem do szkoły Редукція форм дієслова «бути» у теперішньому часі за винятком південно-західного наріччя української мови. Білоруська моваРосійська моваУкраїнська моваПівденно-західне наріччяукраїнської мовиБолгарська моваПольська мовая ёсцья естья єя ємаз съм(ja) jestemты ёсцьты естьти єти єсити си(ty) jesteśён ёсцьон естьвін євін є/єстьтой има(on/ona/ono) jestмы ёсцьмы естьми єми смоние имаме(my) jesteśmyвы ёсцьвы естьви єви стевие има(wy) jesteścieяны ёсцьони естьвони євони сутьте са(oni) są Спільною рисою синтаксису літературних мов є опускання присудка, якщо він виражений дієсловом «бути» у теперішньому часі. Білоруська моваРосійська моваУкраїнська моваБолгарська моваПольська мовая дуранья дуракя дуреньаз съм глупаjestem głupi
Дванадцять спільних рис української та білоруської мов Подібна рефлексація плавних з колишнім слабким редукованим: *trъt < , , , *tlъt < , , Зміна [l] в нескладовий [ụ]: *tьlt < [ў], , Асиміляція звука [j] та поява подовження м'яких передньоязикових: *tьj < , , Втрата початкового [i] та поява приставних голосних: *jь > [i]: *jьgrati > , , , *rьža > , , Позиційні чергування [w]/[ụ] та [i]/[ị]: , , Втрата зімкненого задньоязикового етимологічного *g > українське [ɦ], білоруське [γ], російське [g] Злиття двох праслов'янських префіксів: *sь, *iz > , , Протетичні приголосні: *jesenь > , , , *ognь > , , *ǫgъlъ > укр. вугол, біл. вугал, рос. угол, *ulica > , , , *ovьca > , , . Збереження чергування задньоязикових зі свистячими в іменниках: , , Збереження чергування [ɦ]/[ʒ], [k]/[t͡ʃ] у 2 особі однини наказового способу: , , Збереження кличного відмінка: , ,