Володимир Йосипович Рєсін () — російський державний і політичний діяч, депутат Державної думи VI скликання від «Єдиної Росії», член комітету Держдуми із земельних відносин і будівництва, голова думської комісії з будівництва будівель та споруд, призначених для розміщення Парламентського центру. Мільйонер.

З 28 вересня по 21 жовтня 2010 тимчасово виконував обов'язки мера Москви.

У 2001-2011 рр. — перший заступник мера Москви в Уряді Москви, керівник комплексу містобудівної політики й будівництва міста Москви.

6 жовтня 2010 В. І. Рєсін вступив у партію «Єдина Росія». 4 грудня 2011 року його було обрано депутатом Державної думи РФ VI скликання, після чого Мер Москви Сергій Собянін відправив В. Рєсіна у відставку.

З січня 2012 року — радник патріарха Кирила з будівництва та куратор приватної програми зі зведення в Москві 200 нових храмів.Владимир Ресин считает необходимым построить в столице 600 храмов, 2012-04-06 Входить до опікунської ради «Фонду підтримки будівництва храмів столиці».

Голова Опікунської ради Російського єврейського конгресу, Член Президії Російського єврейського конгресу Структура Российского еврейского конгресса ..

Сповідує ортодоксальний юдаїзм.

«Програма 200» храмів для Москви Володимир Ресін відповідальний за реалізацію програми зведення в столиці 200-т нових храмів РПЦ МП. Побудова храмів і виділення земельних ділянок викликало обурення та протести в москвичів. На це відреагував єпископ Подільський РПЦ МП Тихон (Зайцев): «Протести — частина робочого процесу».

2011 28 вересня 2011 року на церемонії освячення закладення храму на честь святителя Стефана Пермського в московському районі Південне Бутово, яку очолив Кирило (Гундяєв) він пообіцяв «не розтягувати на десятиліття зведення цих храмів, а зробити їх хоча б за п'ять років».  — заявив Володимир Рєсін. Храм у Бутово зводили в межах згаданої «програми-200» — спільного проєкту мерії і РПЦ МП. Патріарх Кирило, зазначив що храми в столиці зводяться «в пам'ять про зруйновані святині Москви». Глава РПЦ МП подякував Володимиру Рєсіну за працю з реалізації програми 200 храмів «в нових районах Москви, де таких храмів практично немає», а також префекта ПЗАО Москви Олексія Челишева — за сприяння у зведенні храму в честь святителя Стефана Пермського.

2012 Рєсін пообіцяв добудувати 12 московських храмів з «патріаршої програми 200-600» до кінця року.

2013 Заявив, що програма будівництва храмів РПЦ МП в Москві займе 20 років.

2014 13 квітня заявив, що за найближчі 10 років в Новій Москві побудують 100-150 храмів РПЦ МП.

2015 Храм на честь святих Кирила і Мефодія на Дубровці став першою церквою, закладка якої відбулася в рамках реалізації програми будівництва в Москві 200 храмів. Його було закладено 29 квітня 2011 року і освячено патріархом Кирилом 13 грудня 2015 року.

2016 У квітні в рамках програми було побудовано також храм на честь Іверської ікони Божої Матері при академії ФСБ на Мічурінському проспекті, який освятив Патріарх Кирило (Гундяєв). У числі гостей, запрошених на захід: глава ФСБ Росії Олександр Бортніков; керівник Західним вікаріатством столиці, ректор Сретенської духовної семінарії, відповідальний секретар Патріаршої ради з культури, єпископ Єгор'євський Тихон (Шевкунов); депутат ГД Володимир Рєсін; депутат ГД Леонід Слуцький; начальник академії ФСБ Віктор Остроухов; префект ЗАТ м. Москви Олексій Александров; основні благодійники: президент концерну «Крост» Олексій Добашін, президент концерну «Монарх» Сергій Амбарцумян, представники духовенства, викладачі і студенти академії, благодійники, будівельники..

В липні заявив що в Москві буде побудовано від 550 до 600 нових храмів.

У грудні 2016 року на будмайданчику храму в честь Феодора Ушакова (який будується в рамках «програми 200») відбулося «урочисте освячення хреста на головний купол військового храму пам'яті воїнів державної безпеки Росії» тобто ВЧК-НКВД-КГБ-ФСБ. Як зазначив Володимир Рєсін . Освятив храм єпископ Дмитрівський Феофілакт, вікарій Святішого Патріарха Кирила який і відслужив панахиду за жертвами катастрофи літака ТУ-154Скоріш за все мова у джерелах йде про Катастрофу Ту-154 над Чорним морем ..

2017 У районі Куркіно на північному заході Москви вранці 13 листопада 2017 року за «програмою 200» почали будівництво храму РПЦ МП, проти якого виступили місцеві жителі. Роботи почали, незважаючи на відсутність документів, а прохід мітингувальникам проти забудови перегородили привезені на автобусах особи.

2018 Станом на квітень 2018 року в межах «Програми-200» в Москві мали «ввести в експлуатацію» 21 храмовий комплекс РПЦ МП. Володимир Рєсін заявив, що загалом у період 2010-2018 рр. в Москві звели 62 храмові комплекси (45 — за «програмою-200» і 17 — понад неї).

Сім'я Володимир Рєсін походить із єврейської сім'ї містечка Річиця Могилевської губернії. Батько — Йосип Гілімовіч Ресін(1904—1981) і мати — Роза Вольфовна Ресина (Шейндлін) (1903—1983) — були репресовані в 1937 році, але потім амністовані. Йосип Гілімовіч з 1938 року був першим заступником начальника Главлесосбиту при Раднаркомі СРСР, пізніше — начальником Главспічпрому і керівником справами Наркомлісу. Роза Вольфовна була випускницею юридичного факультету Ленінградського університету.

Дядько В. І. Рєсіна по материнській лінії — відомий російський теплофізик, академік Олександр Юхимович Шейндлін. Інший дядько — завідувач кафедри держави і права Ленінградського державного університету, доктор юридичних наук Борис Володимирович Шейдлін(1896-1963).

Дружина — Марта Яківна Чадаєва, дочка керуючого справами Раднаркому СРСР (1939—1949) Чадаєва Якова Миколайовича.

Санкції 23 лютого 2022 року, на тлі вторгнення Росії в Україну, занесений до списку санкцій Євросоюзу, оскільки "підтримував і проводив дії та політику, які підривають територіальну цілісність, суверенітет і незалежність України, які ще більше дестабілізують Україну".

24 березня 2022 року доданий до санкційного списку США.

26 січня 2022 року доданий до санкційного списку Австралії . Пізніше, за аналогічними підставами, Володимир Йосипович внесений до санкційних списків Великої Британії, Канади, Швейцарії та Нової Зеландії.

7 вересня 2022 року доданий до санкційного списку України.

Примітки

Посилання Власна сторінка