Айно Баліня (; 3 травня 1935, Таллінн — 31 травня 2023, там само) — латвійська джазова співачка та музикантка. Вокалістка естрадного оркестру Ризького, джаз-оркестру Олега Лундстрема. Мала унікальний низький тембр і стиль співу.
Біографія
Народилася в Талліні, вчилася в Талліннському педагогічному інституті, займалася художньою гімнастикою, балетом, співала в студентському джаз-ансамблі «Інтеграл».
У 1955 приїхала до Латвії для участі в Балтійській студентської спартакіаді. Там познайомилася з музикантом Ерменом Баліньшем, згодом одружилася. Після народження дочки в 1956 році залишилася жити в Ризі.
За рекомендацією Раймонда Паулса стала солісткою Ризького естрадного оркестру. Баліня виконувала пісні з репертуару Елли Фіцджеральд англійською, естонською та латвійською мовами. Про її появу в оркестрі розповів в 2011 журнал «Ліліт»:
За словами Раймонда Паулса, піком виступу Айно Баліня була пісня «Колискова країни птахів» (). Він же стверджує, що вона була практично єдиною вокалісткою, яка співала як справжня афроамериканська співачка.
Гастролювала з оркестром в Тбілісі, Одесі та в багатьох інших містах. Після того, як в 1964 художнім керівником Ризького естрадного оркестру став Раймонд Паулс, Айно Баліня, як класична джазова співачка, стала менш затребуваною через зміну репертуару оркестру. Баліня казала, що з найтеплішими почуттями вона згадує час, коли керівником оркестру був Рингольд Оре. Прийнявши запрошення Олега Лундстрема, переїхала в Москву і на п'ять років стала солісткою його джаз-оркестру. У цей період пісні в її виконанні виходять на грамплатівках фірми «Мелодія»: «Скарга бідного турка», «Якби у мене був молот».
У 1970-х переїхала назад до Риги. Її сім'я на той час розпалася. Відчула себе зайвою — з'явилися нові естрадні зірки. Якийсь час вона співала у вар'єте «Юрас перли», художнім керівником якого був Марк Гурман. У 1976 повернулася на батьківщину, в Естонію, де знову одружилася й продовжила виступати, співала з оркестром Таллінської філармонії.
В 1960-1970-ті концертний репертуар Баліня складався приблизно з 150 пісень, і включав як джазову, так і попмузику: твіст «Допоможи мені, Буратіно» естонською мовою "Про-ла-ді, про-ла-да " () з репертуару «Бітлз» , «Лялька» з репертуару Патті Право, «Тінь твоєї посмішки», «Всі діти співають зі мною» з репертуару Мірей Матьє естонською.
Посилання «Pavasara dziesmiņa» (Ringolds Ore, 1957) «Kam gaidi, mans draugs» (Raimonds Pauls, 1958) «Lelle » (1970, La Bambola) «Saules dimanti» (Alnis Zaķis, 1971) «Jau krastu balti sniegi klāj …» «Janušeks» «Palīdzi man, Buratīno» (igauniski) The Shadow Of Your Smile (angliski) Somewhere no «Vestsaidas stāsta» (angliski) Слезинки (krieviski)