Слов'яні́зм — слово або зворот, запозичені неслов'янськими мовами з будь-якої слов'янської. Окремими випадками слов'янізмів є українізми, росіянізми, полонізми, чехізми (богемізми) тощо — за умови, якщо вони запозичені до неслов'янських мов.
У мовах світу Роль слов'янізмів у різних неслов'янських мовах неоднакова. Так, у мовах народів, що в процесі історичного розвитку мало контактували зі слов'янами, слов'янізми нечисленні — переважно слов'янські культурологічні терміни й слова для позначення предметів побуту слов'янських країн, тобто будучи в них екзотизмами (bandura, boyard, czar, halušky, hopak, sputnik, vareniki, vodka, zaporozhtsi). Проте, в мовах народів, що мали тісні зв'язки зі слов'янами, запозичень зі слов'янських мов незрівняно більше. З індоєвропейських до них належать, насамперед, румунська, німецька, а також балтійські мови. Значна кількість слов'янізмів у фіно-угорських мовах (угорська, фінська, естонська). Запозичення з російської мови численні у мовах неслов'янських народів Росії і колишніх республік СРСР.
Всесвітньо відомими є слов'янізми робот і пістолет — чеського походження (чехізми).
Румунська мова
Найбільший пласт лексики слов'янського походження містить румунська мова: за деякими відомостями, до чверті всього словника.
Окрім того, слов'янське походження мають і багато топонімів: Чернаводе, Прилог, Думбрава, р. Бистриця, Рус, Бістра, Глод, Рускова, Стража, Тирговіште тощо.
У кінці XVIII — початку XIX століття під впливом ідей мовного пуризму (Трансильванська школа) почалася заміна слов'янізмів латинізмами і галліцизмами, внаслідок чого число їх в румунській значно скоротилося, але і зараз слов'янські корені становлять близько 20 % розмовного і 10 % письмового мовлення.
Угорська мова Чимало слов'янізмів і в угорській мові — вони починають проникати в неї з VIII ст., коли мадярські племена оселяються у Паннонії, частково асимілювавши місцевих слов'ян, що жили там доти. Припливу слов'янізмів сприяло і розташування Угорщини між слов'янських територій: на сході жили східнослов'янські племена (Русь), на півночі — західнослов'янські (Польща, Чехія), на півдні — південнослов'янські (Сербія, Хорватія). Вважають, що слов'янське походження має 20 % всієї лексики угорської мовиA nyelv és a nyelvek («Language and languages»), edited by István Kenesei. Akadémiai Kiadó, Budapest, 2004, ISBN 963-05-7959-6, p. 134).
Слов'янську етимологію має і назва міста Веспрем: < < праслов. *Bezprěmljь, «Безпрімль».
Фінська мова
Литовська мова
Латиська мова
Німецька мова
Слов'янськими з походження вважаються і німецькі прізвища із закінченнями -itz: цей суфікс походить від старопольських прізвищ на -ić (сучасний польський суфікс -icz є запозиченням із східнослов'янських мов)Янкоўскі Ф., «Беларуская мова». — : «Вышэйшая школа», 1978. — С.300. Шур В. В., «Беларускія ўласныя iмёны: Беларуская антрапаніміка i тапаніміка». — Мінск: Мастацкая літаратура, 1998. — 239 с. — ISBN 985-02-0164-9 .
Окрім того, колись численне слов'яномовне населення Східної Німеччини залишило сліди в топономіці: слов'янську етимологію мають такі географічні назви як Лейпциг (Lipsk — «Липськ»)Hanswilhelm Haefs. Das 2. Handbuch des nutzlosen Wissens. ISBN 3-8311-3754-4 , Дрезден (Drežďany — «жителі заплавних лісів», пор. «дрягва»), Померанія (po more — «Помор'я»), Любек (Lubice), Росток (*orz-tokъ — «розтік»), Торгау (від *tъrgъ).
Англійська мова
Див. також Українізм Росіянізм Полонізм
Примітки
Джерела «Die slawischen Reliktwörter in den deutschen Mundarten im ehemaligen slawischen Siedlungsgebiet westlich der Oder», Die Slawen in Deutschland, J. Herrmann, 1985 А. Шилов. Славянские заимствования в романо-германских языках
Посилання