Каховка

Кахо́вка (XVI століття Рослан, пізніше Аслан-городок та Іслам-Кермен) — місто в Україні, у Каховському районі Херсонської області, адміністративний центр Каховської міської громади. Колишній центр Каховської волості Дніпровського повіту Таврійської губернії. З 24 лютого 2022 року місто тимчасово окуповане російськими загарбниками.

Населення 37 тис. мешканців (2016). Відома фестивалями «Таврійські ігри» та Байк-рок фестивалем «Тачанка».

Історія

У околицях Каховки знайдено залишки поселень та поховань доби пізньої бронзи, а також скіф. поселення, кам'яні баби кочівників 11–13 ст. Назва Рослан зафіксована на географічній мапі італійського географа Урбано Монті, та імовірно пов'язана з племенем Роксолан. Наприкінці XIV століття великий князь литовський Вітовт заснував на острові Тавань фортецю Місто святого Іоанна, яка згодом була захоплена турками. У1504—1695 поблизу сучасасної Каховки існувала турецька фортеця Іслам-Кермен (кримськ. İslâm Kermen, اسلام كرمان; османськ. اسلام كرمان, İslâm Kirmân). Назва в перекладі означає ісламська фортеця. В українських джерелах фортеця також мала назву Аслан-Город. У комплексі з іншими укріпленнями забезпечувала контроль над гирлом Дніпра та тамтешньою переправою. Її неодноразово штурмували запорізькі козаки — на чолі з Дмитром Вишневецьким (1556), Богданом Ружинським (1576), Михайлом Дорошенком (1628), Іваном Сірком (1660, 1671, 1672 і 1673). Фортецю зруйнували українські війська за участі Івана Мазепи під час Дніпровського походу 1695 року. 1771-го року на цьому місці побудовано Шагингирейське укріплення. Каховка вперше згадується у писемних джерелах 1791. Назва міста походить від прізвища генерала і державного діяча Василя Каховськогоhttps://web.archive.org/web/20190526212840/http://biblio.lib.kherson.ua/taemnitsyu-nazvi-mista-kahovki-rozkrito.htm. Заснована як слобода полковником Д. Овсянико-Куликовським, рід якого надовго осів у цих місцях. У 1771 році на місці старої фортеці було побудовано Шагингирейське укріплення.

До 1796 Каховка входила до складу Таврійської області, від 1797 — Новоросійської губернії. Від 1840 — містечко. Від 1861 — волосний центр Дніпровського повіту Таврійської губернії. Каховка була одним із центрів чумацького промислу. У 2-й половині 19 — на поч. 20 століття — важливий торговельний центр Півдня України. Два щорічних каховських ярмарки мали найбільший у Таврії товарообіг. Сюди приїздили управителі та прикажчики з маєтків Фальц-Фейнів, Трубецьких, Мордвинових, щоб найняти працівників для сільськогосподарських робіт (каховський «людський ярмарок» описано Г. Успенським і О. Гончаром). 1884 відкрито 2-класне нар. училище, згодом — жіноча і чоловіча гімназії та 3 громадські бібліотеки.

Станом на 1886 рік у селі мешкало 611 осіб, налічувалось 99 дворів, існували православна церква, єврейський молитовний будинок, школа, 2 парових млина, 34 лавки, парова лісопильна машина, ковбасний завод, 4 лісових пристані, 4 постоялих двори, харчевня, 3 трактири, ренський погріб, 2 винних склади, відбувався 2 щорічних ярмарки та базар. За 26½ верст — поштова станція, трактир, постоялий двір. За 25 верст — монастир, школа, лікарня, готель, 5 православних церков. За 32 верст — скит, православна церква. За 30 верст — рибний завод.

Наприкінці XIX століття у місті почало розвиватися промислове виробництво. З'явилися заводи сільськогосподарських машин, пивоварний, горілчаний, лісопильний, фабрика безалкогольних напоїв. На початку 20 ст. працювали заводи сільськогосподарчих машин, пивоварний, горілчаний, лісопильний; 2 парових млини, колісна майстерня, фабрика безалкогольних напоїв, електростанція.

На початку XX століття в Каховці діяло 6 шкіл, лікарня, бібліотека (одна з найстаріших в Україні), ілюзіон, народний дім, електростанція. Тут діяли лісопильний завод купців Панкеєвих, пивоварні — І. Бенда та Е. Коха, казенний горілчаний завод і завод сільськогосподарських машин І. ГуревичаСидьолкіна С. Л. Лютнева революція і Каховка: хроніка подій // Минуле і сучасність: Таврія. Херсонщина. Каховка: збірник матеріалів II Всеукраїнської науково-практичної краєзнавчої конференції з міжнародною участю (14 — 15 вересня 2017 р.) / Упоряд. М. В. Гончар. — Каховка; Херсон: Гілея, 2017. — С. 123—126.. На початку березня 1917 року у Каховці був утворений Комітет громадських організацій — місцевий орган Тимчасового уряду. Його очолив купець з с. Ново-Дмитрівки Блюгерман. До Комітету увійшли лісопромисловець Брускін, торговці Я. Малков, Славантатор та інші. Комітет створив міліцію, яка комплектувалася з колишніх поліцейських чинів, на чолі з касиром каховського відділення Санкт-Петербурзького комерційного банку палким чорносотенцем Закляховим.

Бурхливі події громадянської війни вписали в літопис міста історії боїв на Каховському плацдармі. Саме з цими подіями пов'язані імена більшовицьких воєначальників Михайла Фрунзе, Василя Блюхера, Дмитра Карбишева та відомих лідерів білого руху Петра Врангеля, Олександра Кутепова.

Від 1923 — райцентр. 1923–30 — у складі Херсон. округи, від 1932 — Одес., від 1944 — Херсон. обл. Жит. зазнали сталін. репресій, потерпали від голодомору 1932–33. У серпні 1941 — зона актив. бойових дій між рад. і нім. військами. Від 1 вересня 1941 до 2 листопада 1943 — під нім. окупацією. Діяв Рух Опору. У роки німецько-радянської війни 3600 каховчан нагороджені орденами і медалями, з них 6 — зірками Героїв Радянського Союзу. Більше 4 тис. каховчан загинуло під час війни.

1897 у Каховці мешкало бл. 1,2 тис., 1939 — 12,6 тис., 1959 — 19,1 тис., 1979 — 38,7 тис. осіб. У 1-й пол. 1950-х рр. створ. Кахов. водосховище (побл. м. Нова Каховка — Каховська ГЕС ім. П. Непорожнього). Від 1972 — місто обл. значення.

Російське вторгнення в Україну (з 2022)

Вранці 24 лютого 2022 року в місті було чутно вибухи з сусідньої Нової Каховки, де російські війська обстрілювали військову частину зі сторони тимчасово захопленого Криму. Через декілька годин російські війська увійшли в місто і окупували його.

27 лютого місто продовжувало бути під повною окупацією росіян; того ж дня, біля міста, роми вкрали російський танкПід Каховкою роми вкрали в росіян танк, — місцеві // 24 канал. — 2022. — 27 лютого.

12 березня у місті зник місцевий журналіст Олег Батурін. За словами дружини, його викрали російські військові на місцевій автостанції. 20 березня Олега Батуріна було випущено з полону.

1 квітня декілька озброєних російських військових захопили місцеву владу і назначили нового «мера» міста, колаборанта Павла Філіпчука, в минулому — депутата Херсонської обласної ради.

16 серпня окупанти перефарбували стелу при в'їзді у місто в «триколор».

22 серпня ЗСУ вдарили по офісу фірми «Грін Тім», де був ворожий склад боєприпасів.

Уранці 11 вересня у місті знову детонували ворожі боєприпаси. ЗСУ вдруге поцілили в «Грін Тім».

Перед початком відступу з правого берега Дніпра росіяни почали облаштовувати позиції вже на лівобережній частині Херсонщини, почавши рити траншеї та обставивши місцеву набережну та школу мистецтв бетонними ДОТ-ами.

4 листопада українські війська завдали ракетних ударів по двом локаціях російських окупантів: у будівлю бази відпочинку «Чисті Пруди» та школі № 6

11 грудня українські війська в черговий раз завдали удару по локаціях окупантів у Каховці, удар був по місцевій промбазі.

12 грудня на вул. Першотравневій 29 російські війська викрали авто місцевого жителя.

20 грудня ЗСУ завдали удару по аеродрому біля міста, де перебувала техніка окупантів.

9 січня 2023 року окупаційним «Міністерством охорони здоров'я Херсонської Області» був підписаний наказ, в якому йдеться про остаточне закриття 7 лікарень на лівобережжі Херсонщини, включно з місцевою центральною лікарнею.

29 січня 2023 року по овочесховищу «Грін Тім» ЗСУ був завданий черговий удар, що знищив базу техніки ЗС РФ.

Російські обстріли міста

Грудень 2022 16 грудня 2022 року росіяни з власних позицій на місцевій набережній з міномету обстріляли район заводу КЗЕЗУ, що знаходиться в центрі міста, влучивши у дах житлового будинку.

21 грудня російські військові знов обстріляли центр міста, зазнали пошкоджень житлові будинки, школа № 2, Каховська центральна районна лікарня, фітнес-клуб та приватна клініка.

Вночі 24 грудня російські війська знов обстріляли прилягаючі до КЗЕЗУ вулиці, пошкодивши багатоповерхові житлові будинки, адмінбудівлі заводу, пожежну частину, ресторан «Преслав» та будівельний гіпермаркет

У періоди з 25 грудня по 9 січня та з 14 по 30 січня невибіркові мінометні обстріли житлових кварталів міста зі сторони російських військових відбувалися щодобово

Січень 2023 Вдень 16 січня відбувся обстріл центру міста з мінометів, внаслідок прямих влучань було частково зруйновано житлову багатоповерхівку по вул. Велика Куликовська 116.

21 січня внаслідок чергового обстрілу міста росіянами загинула мати Героя України Олега Ліфінцева, який також загинув у 2014 році під час Війни на сході України.

Вночі 23 січня місто вчергове було атаковано російськими мінометами, пошкодивши багатоповерхівки на вул. Ентузіастів.

Вранці 30 січня росіяни обстріляли місцеву гімназію, будівля зазнала значних руйнувань.

Лютий 2023 8 лютого російські військові вчергове обстріляли місто, пошкодивши житлову багатоповерхівку.

Вранці 25 лютого 2023 року черговим російським мінометним обстрілом пошкоджено огорожу КЗЕЗУ та житлові будинки по вул. Гончара.

Березень 2023 1 березня російські війська обстріляли з мінометів район ПДУ, внаслідок чого було поранено 4 цивільні особи, повністю згорів один з житлових будинків, що потрапив під обстріл.

Жовтень 2023 Вночі, 18 жовтня 2023 року, російські війська з тимчасово окупованого міста випустили Керовану авіабомбу вагою в 500 кілограм в сторону Правого берега Херсонської області, одна з авіабомб не долетіла і влучила у приміщення фабрики «ОПЕНТЕК» і зазнала пошкодження житловим будинкам поруч.

Березень 2024 Вдень, 15 березня 2024 року, під час незаконно проведених в тимчасово окупованому місті виборів, російські війська обстріляли «виборчу дільницю» з метою звинуватити ЗСУ та після провокації почали обшуки місцевих.

21 березня російські війська обстріляли об'єкти критичної інфраструктури в місті, чим залишили його без світла, води і газу.

Мітинги проти окупації У місті проходили мітинги проти окупації, які відбувалися з 6 березня по 3 квітня.

6 березня відбувся перший мітинг, декілька тисяч каховчан вийшло в центр міста з українськими прапорами. Другий мітинг, з ходою через усе місто, відбувся 7 березня 2022 року. На ньому вирішили проводити надалі мітинги щонеділі.

21 березня, наступного дня, після четвертого мітингу, у Каховці російські війська вимкнули весь зв'язок по місту до кінця дня.

Останній мітинг, що відбувся 3 квітня 2022 року був зірваний росіянами, які оточили місце проведення мітингу військовою технікою, а потім світлошумовими гранатами та пострілами у повітря розігнали натовп мітингувальників, що на той час вже мирно розходились.

4 квітня росіяни вдруге вимкнули весь зв'язок до кінця дня.

Географія Місто розташоване на лівому березі річки Дніпро, за 86 км від обласного центру та 10 км від однойменної залізничної станції на лінії Херсон — Нововесела (Запорізької області).

Клімат Місто знаходиться у зоні, яка характеризується вологим континентальним кліматом зі спекотним літом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 22,2 °C (72 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -2,2 °С (28 °F).

Населення

Чисельність

Національний склад Національний склад населення за даними перепису 2001 року: НаціональністьВідсотокукраїнці82,10 %росіяни15,12 %білоруси0,68 %цигани0,51 %молдовани0,24 %болгари0,18 %татари0,17 %поляки0,14 %вірмени0,12 %інші/не вказали0,74 %

Мова Рідна мова населення за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська2816673.85 %російська964325.26 %циганська900.24 %білоруська590.15 %вірменська250.07 %румунська250.07 %болгарська150.04 %інші/не вказали1430.32 %Усього38166100 %

Очільники міста