Валерій Петрович Пацунов (3 червня 1939, м. Київ — 19 червня 2022Пішов з життя засновник столичного театру «Золоті ворота», Вечірній Київ, 20.06.2022) — український театральний режисер, сценограф, педагог, заслужений діяч мистецтв України (1992), професор (2002), член спілки театральних діячів України (1972).
Життєпис Творчий шлях почав з акторської діяльності, в юнацькі роки брав участь у зйомках та дубляжах фільмів на кіностудії ім. О. Довженка, грав на сценах народних театрів.
Згодом молодого Пацунова «знайшов» кінорежисер Олексій Герман, який привів його до художнього керівника БДТ (Санкт-Петербург) Георгія Товстоногова, під орудою якого В. Пацунов зіграв у виставі «Океан» О. Штейна. Участь у творчому процесі одного з найвизначніших театрів світу завершило перший період формування юного В. Пацунова. З цим багажем він і поступив у Київський театральний інститут ім. Карпенка-Карого разом з Іваном Миколайчуком, Брониславом Брондуковим, Борисом Івченком, Володимиром Савельєвим та багатьма іншими представниками майбутнього славетного Золотого фонду українських митців. У тому зірковому наборі були й такі сокурсники Валерія Пацунова, як Апік Парра (нині нар. арт. Росії), Борис Соколов (нині нар. арт. Росії), майбутня авторка популярної п'єси «Фантазії Фарятьєва» — Алла Соколова та ін.
По завершенні навчання режисурі у Київському державному інституті театрального мистецтва ім. Карпенка-Карого (1968) В. Пацунов закінчив у Москві курси підвищення кваліфікації під кер. професора Леоніда Хейфіца. Згодом стажувався у таких режисерів, як Борис Равенських (Московський театр ім. О. Пушкіна), Олег Єфремов (МХАТ), Анатолій Ефрос (Московський театр на Малій Бронній), Микола Охлопков (Московський академічний театр ім. В. Маяковського), Юрій Любимов (Московський театр на Таганці), Вольдемар Пансо, Каарел Ірд, Ян Тоомінг (Таллінн, Тарту, Естонія), Ю. Мільтініс (Паневежис, Литва).
У 70-ті р. р. В. Пацунов захопився творчістю Єжи Гротовського (Вроцлав, Польща), безпосередньо контактуючи як з режисером, так і з його акторами та їх послідовниками. Саме після цього творче надбання великого польського реформатора вперше перетнуло російсько-українські кордони.
На ґрунті педагогічних засад кращих європейських режисерів В. Пацунов створив власну програму виховання актора.
80-ті р. р. за пропозицією керівництва Всеукраїнського Центру культурних досліджень В. Пацунов створив на базі цього Центру постійно-діючу всеукраїнську творчу лабораторію з вивчення досвіду «бідного театру» Єжи Гротовського. Тоді ж за ініціативи цього ж Центру взяв участь у заснуванні Всеукраїнського Національного центру (ВНЦ) Міжнародної асоціації театральних аматорів (АІТА), що працювала під орудою ЮНЕСКО, та був обраний Президентом ВНЦ АІТА (1996—2006). Очолюючи ВНЦ АІТА, В. Пацунов сприяв встановленню культурних зв'язків українських народних театрів з міжнародними фестивальним рухом, в результаті чого українська театральна молодь отримала змогу брати участь у багатьох європейських фестивалях.
Таким чином, театральний світогляд В. Пацунова формувався під безпосереднім впливом видатних майстрів європейської режисури ХХ-го століття Г. Товстоногова, Ю. Любимова, А. Ефроса та Єжи Гротовського. І цей світогляд реалізувався у метафоричній режисурі, якій присвятив себе В. Пацунов.
Після роботи в Київському Театрі юного глядача (1970—1980) працював режисером-постановником театральних фестивалів та у 1984 році очолив Київський театр Поезії, на базі якого 1990 р. створив єдиний в Україні театр метафоричної естетики — Київський театр «Золоті ворота», яким керував до 2014 р.
Протягом чверті віку В. Пацунов викладає в Національному університеті культури і мистецтв на кафедрі режисури і майстерності актора. Має низку наукових статей, навчальних програм та навчальних посібників.
Творчість Найважливіші режисерські постановки Театральна режисура К. Чапек «Біла хвороба» — Київ. Навчальний т-р.1967 Г. Мамлін «Ей, ти — здрастуй!» — Харків. ТЮГ. 1970 В. Пальчинскайте «Я доганяю літо» — Київ. ТЮГ. 1971 Ю. Чеповецький «Котовасія» — Київ. ТЮГ. 1971 М. Анчаров, Б. Равенських «Драматична пісня» — Київ. ТЮГ. 1972 Г. Полонський «Втеча в Гренаду» — Київ. ТЮГ. 1973 А. Шагінян «Мій любий малюк» — Київ. ТЮГ. 1974 М. Шатров «Кінь Пржевальського» — Київ. Ін-т культ. 1974 В. Тендряков «Весняна мадонна» — Київ. ТЮГ. 1975 М. Ібрагімбековим «За все добре…» — Київ. ТЮГ. 1976 Р. Погодін «Тринь-бринь» — Київ. ТЮГ. 1977 М. Фонвізін «Недоросток» — Київ. ТЮГ. 1977 М. Шатров «Ім'ям революції» — Київ. ТЮГ. 1978 А. Тоболяк «Історія одного кохання» — Київ. ТЮГ. 1978 О. Гончар «Бригантина» — Київ. ТЮГ. 1979 А. Ліндгрен «Ковбаска, боцман та інші» — Київ. ТЮГ. 1980 Ю. Марцинкявічус «Кров та попіл» — Київ. Т-р «Золоті ворота».1985 Л. Горлач «Золоті ворота» — Київ. Т-р «Золоті ворота».1985 Ю. Михайлов «Ной» — Київ. Т-р «Золоті ворота».1986 О. Пушкін «Моцарт і Сальєрі» — Київ. Т-р «Золоті ворота».1986 Л. Костенко «Маруся Чурай» — Київ. Т-р «Золоті ворота».1987 Т. Ружевич «Картотека» — Київ. Т-р «Золоті ворота».1988 А. Камю «Калігула» — Київ. Т-р «Золоті ворота».1990 Ф. Достоєвський «Убивець» — Київ. Т-р «Золоті ворота».1991 А. Дьяченка «Актори, актори, актори..» — Київ. Т-р «Золоті ворота».1992 А. Дьяченка «Злодії, злодії, злодії…» — Київ. Т-р «Золоті ворота».1993 А.-В.-Я. Врапащак«Акторські ігри з Арістофаном» — Київ. Т-р «Золоті ворота». 1994 Ю. Чеповецький, В. Пацунов «Гра в байки» — Київ. Т-р «Золоті ворота». 1994 О. Пушкін «Моцарт і Сальєрі» Нова редакція — Київ. Т-р «Золоті ворота».1995 Б. Шарварко, В. Пацунов «Різдвяно-новорічна фантазія» — Київ. ПК «Україна». 1996 Е. Йонеско «Король вмирає» — Київ. Т-р «Золоті ворота».1997 Ж. Ануй «Еврідика» — Київ. Т-р «Золоті ворота». 1998 М. Розовський «Чорний квадрат» — Київ. Т-р «Золоті ворота». 2003 В. Гюго «Собор Паризької Богоматері» — Київ. Т-р «Золоті ворота». 2008 Л. Разумовська «Медея» («Безумство кохання») — Київ. Т-р «Золоті ворота». 2009 Х. Бойчев «Бомж-ілюзіон» («Оркестр Титанік») — Київ. Т-р «Золоті ворота». 2009 Ж. Кокто «Людський голос» — Київ. Т-р «Золоті ворота». 2010 Е. Йонеско «Король вмирає». Новаа редакція — Київ. Т-р «Золоті ворота». 2012 М. Розовський «Чорний квадрат» Нова редакція. — Київ. Т-р «Золоті ворота». 2012 Л. Горлач «Золоті ворота». Нова редакція. — Київ. Т-р «Золоті ворота».2014 Ф. Достоєвський «Ідіот» — Вінниця, Академічний театр ім. М. Садовського, 2017
Режисура міжнародних фестивалів та свят Міжнародний фестиваль дружби молоді СРСР та НДР, — Київ. Палац Спорту, 1983 Театралізоване свято, присвячене чемпіонату світу з боротьби — Київ. Палац Спорту. 1983 Міжнародний фестиваль духовного мистецтва — Белгород-Дністровський, 1993 Міжнародний театральний фестиваль «Рампа Дружби» — АРК, Євпаторія, 2001 Перший Міжнародний фестиваль-симпозіум української театральної діаспори, — м. Київ, 2002 Другий Міжнародний фестиваль української театральної діаспори — м. Київ, 2006
Режисура масових видовищ Всеукраїнський фестиваль пісні «Молода гвардія» — Луганськ-Краснодон. 1968 Концерт Валерія Леонтьєва — Київ, Палац Спорту, 1981 Театралізований вечір «100-річчю українського театру» — Київ. Т-р ім. І.Франка. 1982 Творчий звіт майстрів мистецтв Київської області — Київ. ПК «Україна». 1982 Театралізований концерт «Музика театру і кіно». — Київ. ПК «Україна». 1983 Літературно-мистецьке свято «В сім'ї вольній, новій». — Київ. Т-р Опери і балету. 1983 Всесоюзний фестиваль мистецтв «Кримські зорі» — АРК. Євпаторія. 1983 Театралізований концерт-вистава «Вишневі усмішки» — Київ. ПК «Україна». 1984 Всесоюзний фестиваль мистецтв «Київська весна» — Київ. ПК «Україна». 1986 Театралізоване масове дійство 250-річчя м. Ялти" — АРК. Ялта. 1988 Мистецьке свято «День Києва» — Київ. Пам'ятка «Золоті ворота».1989 Театралізований концерт, присвячений 90-річчю О. Довженка — Київ. Будинок Кіно. 1989 Театралізований концерт-бенефіс Ніни Матвієнко — Київ. ПК «Україна». 1990 Театралізоване масове дійство «500-річчя запорізького козацтва» — Запоріжжя, о. Хортиця. 1991 Добродійний творчий вечір тріо «Золоті ключі» — Київ. ПК «Україна». 1993 Театралізована новорічна вистава «Українська снігова фантазія» — Київ. ПК «Україна». 1993 Театралізоване свято молодої сім'ї «Любов і злагода» — Київ. ПК «Україна». 1994 Масова театралізована вистава «Благословен вовіки, наш державний Київ!» — Київ. Співоче поле. 1995
Участь у створенні відео-кіно-продукції «Пригоди бравого солдата Пешкіна», відео-фільм — режисер-постановник — Київ, «Укртелефільм» 1973 "Київський театр «Золоті ворота», відео-фільм — автор сценарію — Київ, «Укрнаукфільм» 1991 «Український Орфей», відео-фільм — читець — Київ, «Національна Телекомпанія України», 2014 „Казка про гроші“, кінофільм — актор — Київ, Кіностудія ім. О. Довженка», 2017 «Стоматолог», телесеріал — актор — Київ, «1+1 Продакшн», 2018
Режисура радіовистав у фонд Національного радіо України В. Пальчинскайте «Я доганяю Літо» — Нац. радіо України 1972 Ю. Чеповецький «Котовасія» — Нац. радіо України 1973 Л. Устінов «Місто без кохання» — Нац. радіо України 1974 В. Тендряков «Весняна мадонна» — Нац. радіо України 1975 А. Алексін «Дзвоніть і приїздіть» — Нац. радіо України 1975 А. Фонвізін «Недоросток» — Нац. радіо України 1976 В. Бойко «Ой, вже цей Негода!» — Нац. радіо України 1976 О. Казнєвський «Пригоди До-Ре-Мі» — Нац. радіо України 1977 О. Ленціус «Севастопольська ніч» — Нац. радіо України 1978 Л. Українка «Лісова пісня» — Нац. радіо України 1994
Сценографія театральних вистав М. Анчаров, Б. Равенських «Драматична пісня» — Київ. ТЮГ. 1972 Г. Полонський «Втеча в Гренаду» — Київ. ТЮГ. 1973 Ю. Марцинкявічус «Кров та попіл» — Київ. Т-р «Золоті ворота».1985 А. Дьяченка «Актори, актори, актори..» — Київ. Т-р «Золоті ворота».1992 А. Дьяченка «Злодії, злодії, злодії…» — Київ. Т-р «Золоті ворота».1993 А.-В.-Я. Врапащак«Акторські ігри з Арістофаном» — Київ. Т-р «Золоті ворота». 1994 Ю. Чеповецький, В. Пацунов «Гра в байки» — Київ. Т-р «Золоті ворота». 1994 О. Пушкін «Моцарт і Сальєрі». Нова редакція — Київ. Т-р «Золоті ворота».1995 Е. Йонеско «Король вмирає» — Київ. Т-р «Золоті ворота».1997 В. Гюго «Собор Паризької Богоматері» — Київ. Т-р «Золоті ворота». 2008 Л. Разумовська «Медея».(«Безумство кохання») — Київ. Т-р «Золоті ворота». 2009 Х. Бойчев «Бомж-ілюзіон» («Оркестр Титанік») — Київ. Т-р «Золоті ворота». 2009 Ж. Кокто «Людський голос» — Київ. Т-р «Золоті ворота». 2010 Е. Йонеско «Король вмирає». Новаа редакція. — Київ. Т-р «Золоті ворота». 2012 М. Розовський «Чорний квадрат» Нова редакція. — Київ. Т-р «Золоті ворота». 2012 Л. Горлач «Золоті ворота» Нова редакція. — Київ. Т-р «Золоті ворота».2014. Ф. Достоєвський «Ідіот» — Вінниця, Академічний театр ім. М. Садовського, 2017
Драматургія П'єси «Акторські ігри з Арістофаном» — спів-автор, з Я. Верещаком та О. Вратарьовим — 1994 «Гра в байки» — спів-автор, з Ю. Чеповецьким — 1994 «Різдвяно-новорічна фантазія» — спів-автор з Б. Шарварком — 1996 «Одісея до Пакистану» — автор — 2014
Інсценізації За повістю А. Шагіняна «Мій любий малюк», 1974 За повістю В. Тендрякова «Весняна мадонна», 1975 За повістю М. Ібрагімбекова «За все добре- смерть», 1976 За романом О. Гончара «Бригантина», 1979 За героїчною поемою Ю. Марцинкявічуса «Кров та попіл», 1985 За історичною поемою Л. Горлача «Ніч у Вишгороді», 1985 За романом у віршах Л. Костенко «Маруся Чурай», 1987 За романом Ф.Достоєвського «Злочин і кара», 1991 За романом Ф. Достоєвського «Ідіот», 2017
Найважливіші науково-педагогічні твори Начальні посібники «Театральна вертикаль» — Київ, КНУКіМ, 2003. «Станіславський у ХХІ ст.: Культ? Міф? Чи реальність?» — Київ, Макрос, 2011. «Головне — не спізнитись» — ж-л «Театрально-концертний Київ» — травень 1973, с.- 6-7. «Діалектика наших взаємин» — ж-л «Театрально-концертний Київ» — жовтень 1975, с.- 3-4