Урожа́йне — село в Україні, у Мельнице-Подільській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Дзвіна, на південному сході району.

До 1964 називалося Бабинці.

Населення — 306 осіб (2007).

Географія Село розташоване на відстані 371 км від Києва, 120 км — від обласного центру міста Тернополя, за 31 км від міста Борщів та за 38 км від міста Кам'янець-Подільський.

Клімат Для села характерний помірно континентальний клімат. Урожайне розташовані у «теплому Поділлі», тут весна настає на 2 тижні раніше, південь Тернопільської області це один з найтепліших регіоні. Рівень наповнення річок водою в області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою.

Назва

До 1964 року село називалося Бабинці. Аби відрізнити його від Бабинець від Кривча спершу у Борщівському повіті, а потім у Борщівському районі, село називали Бабинці від Звенигорода. Радянська назва, котра не має жодного історичного підґрунтя, мала би характеризувати урожайні землі, на яких розташоване село.

Історія Село відоме з другої половини XVI століття. За адміністративним поділом XVI століття відносилось до Кам’янецького повіту.

На початку XIX століття селом володіла Катажина Коссаковська.

Діяли «Просвіта» та інші товариства.

У 1914 році село утворювало окрему гміну Бабинці від Звенигорода. Склад гмінної ради на 1914 рік:

війт — Максим Кукуруза (обраний 1912 року) заступник війта — Антоній Маркевич (обраний 1912 року) писар — Теодор Деркач (обраний 1912 року) касир — Онуфрій Чорний (обраний 1912 року) жандарм — Гаврило Горащук (обраний 1914 року)

З 621 морґа землі 409 належало громаді, а 212 поміщику графу Юзефу КозебродськомуЛітопис Борщівщини: Історико-краєзнавчий збірник. — Борщів, 1993. — Вип.4.

Полеглі члени ОУН і вояки УПАМизак Н. За тебе, свята Україно. Кн. 1: Південне Надзбруччя у визвольних змаганнях ОУН-УПА. — Чернівці: «Буковина», 1998. — 448 с.+№Коротка інформація 1 Балан Василь Гаврилович невідомий невідомий Член ОУН. Підрайоновий юнацької сітки ОУН. Пропав безвісти. 2 Басараба Василь невідомий 1944 Симпатик ОУН. Розстріляний НКВС за відмову зрубати хрест на могилі Героїв. Похований у с.Бабинці 3 Піндус Франко Миколайович невідомий невідомий Член ОУН. Зв'язковий ОУН. Розстріляний НКВС. 4 Рудяк Петро Іванович 1927 початок вересня 1944 Симпатик ОУН. Розстріляний НКВС. Похований у с.Бабинці. 5 Шестопальчук Михайло Теодорович невідомий 8 грудня 1945 Член ОУН (псевдо «Дуб»). Командир відділу УПА. Загинув під час бою з військами НКВС у с.Вовківці (Дністрове). Похований у с.Вовківці. 6 Шибинський Володимир Васильович невідомий невідомий Член ОУН. Заарештований армійською контррозвідкою «Смерш» 1944 р. Пропав безвісти.

З 1947 року мешканці села зазнали каральної акції операції «Захід».

З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.

До 2015 було центром сільради, якій підпорядковувалося села Дзвенигород і Латківці. Від вересня 2015 року ввійшло у склад Мельнице-Подільської селищної громади. Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Мельнице-Подільської селищної громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Борщівського району, село увійшло до складу Тернопільського району.

Населення

У 1810 році в селі була 51 родина, 48 житлових будинків і 221 мешканецьАкт передачі Тернопільського краю Австрією Росії (Leschyński Jan. Rzady Rosyjskie w kraju Tarnopolskim. 1809–1815. — Kraków, Warszawa, 1903. — S. 198–204). Лещинський Ян. Російський уряд в Тернопільському краї. 1809–1815. — Краків, Варшава, 1903. — С. 198–204..

У 1914 році в селі мешкало 70 осіб.

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська31199.36%російська20.64%Усього313100%

Пам'ятки

Є церква Успіння Пресвятої Богородиці (1860, кам'яна).

Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1970), встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини, насипано символічну могилу Борцям за волю України (1992).

Соціальна сфера Працюють ЗОШ 1 ступ., клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, ПАП «Надія», цегельний завод, торговельний заклад.

Світлини

Див. також Поділля — історико-географічна область. Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля. Подільський говір — різновид говорів української мови.

Примітки

Література

В. Уніят. Урожайне //  — С. 497.