Словотвір есперанто () — розділ мовознавства, що вивчає творення слів мови есперанто.
Характеристика Виділяють морфологічні та неморфологічні способи словотворення мови есперанто.
До морфологічних способів належать такі типи творення: суфіксальний (спосіб творення слів за допомогою суфікса): belo — beleco — belaĵo — belulo; konstruo — konstruaĵo — konstruado; infano — infanaĵo; pafo — pafado, marteli — martelado; iro — irado; malsano — malsaneco; manifesto — manifestacio; demonstro — demonstracio. префіксальний (спосіб творення слів за допомогою словотворчих префіксів): antaŭ — malantaŭ; patro — bopatro; urbo — ĉefurbo; kuri — diskuri; lerni — eklerni; edzo — eksedzo; veni — reveni. складання основ і слів (спосіб творення слів, при якому дві й більше основ поєднуються в одне слово): radikvortojn, radikkarakter, tranĉilingaro, registaro. редуплікація (подвоєння початкового складу (складів), основи (повністю або частково), слова або кореня): plenplena, finfine, fojfoje. При неморфологічному способові утворення нового слова відбувається шляхом переходу слова (або окремих морферм) з однієї мови у мову есперанто: -end- (суфікс з мови ідо) — pagenda, farenda, reg (корень з латини) — registaro. В есперанто корені слів запозичені й здебільшого форма основи зберігається з вихідної мови, будь то фонетичної (eks — від міжнародних ex-, vualo від французької voile) або ортогональної (teamo, boato від англійських team, boat, soifo від французького soif). Проте, кожен корінь мови есперанто, а відтак і основа, може сформувати кілька десятків відгалужень, які будуть мало схожими на еквівалентні їм у вихідних мовах, таких як registaro (держава), яке є похідним від латинської мови root reg (правило), але за морфологією ближче до німецької.
Афікси Один з найбільш корисних дериваційних афіксів у мові есперанто — це mal-About prefix mal- , за допомогою якого утворюються антоніми слів: peza (важкий) — malpeza (легкий); supren (уверх) — malsupren (униз); ami (любити) — malami (ненавидіти). Однак цей афікс не використовується для слів, антоніми яких входять до базової лексики: suda (південний), а не malsuda чи malnorda (від norda — північний).
Творення нових слів також можливо за допомогою характерних для есперанто закінчень, які виступають показниками частин мови: nura (простий, єдиний) від nur (тільки), tiama (тодішній) від tiam (тоді) або vido (зір) від vidi (бачити).
Більшість афіксів є коренями, і тому вони є невід'ємною складовою мови. Деякі афікси не є коренями і тому не впливають на віднесення основи, до якої примикають, до тієї чи іншої частини мови.
Суфікси СуфіксSufiksoj Neoficialaj sufiksoj Офіційний Значення Приклади -ac-застосовується в ботанічній термінологіїfabacoj (бобові) -aĉ-низька якість, нікчемний, зневажливийskribaĉi (писати нерозбірливо); veteraĉo (негода); domaĉo (будиночок); rigardaĉi (витріщатися) -ad- тривалість діїkurado (біг); parolado (публічний виступ) -aĵ-конкретний прояв ознакиmanĝaĵo (їжа); novaĵo (новина); glaciaĵo (морозиво); bovaĵo (яловичина); aĉaĵo (гидота) -al-у ботанічній номенклатурі — порядок; у хімічній — альдегід; в анатомічній — кістка rozaloj (рожеві); etanalo (етаналь); nazalo (носова кістка) -an-член, учасник, жительkristano (християнин); usonano (житель США); ŝipano (моряк); samkursano (однокурсник); samideano (однодумець) -ant-дієприкметник теперішнього часуfalanta (падаючий) -ar-сукупністьarbaro (ліс); vortaro (словник); homaro (людство); ŝafaro (овече стадо); ŝiparo (флот); anaro (колектив) -at-пасивний дієприкметник теперішнього часу; у хімічній номенклатурі — сіль кислоти з великим умістом киснюdemandata (той, що питає); sulfato (сульфат); -ĉj-чоловіча пестлива формаpaĉjo (татко); fraĉjo (братик) -ebl-модальністьkredebla (ймовірно) -ec-властивість, якістьamikeco (дружба); boneco (доброта) -ed-в зоологічній номенклатурі — родинаcervedoj (тварини родини оленів) -eg-збільшення, посилення; іноді з конотацією на позначення людейdomego (хороми); virego (гігант); librego (велика книга); varmega (гарячий); ridegi (реготати) -ej-місце, приміщенняlernejo (школа, училище), vendejo (магазин), juĝejo (будівля суду, зал судових засідань), kuirejo (кухня), hundejo (псарня), senakvejo (пустеля); devenejo (джерело) -em-схильність до чого-небудь, тенденціїludema (грайливий), parolema (балакучий); brulema (легкозаймистий) -end-запозичено з мови ідо.«який повинен бути»pagenda (платоспроможний); farenda laboro (работа, яка повинна бути зроблена) -er-частка чого-небудьĉenero (ланка); fajrero (іскра); neĝero (сніжинка), kudrero (застібка); vortero (морфема) -esk-«на кшталт»japaneska pentraĵo (малюнок в японському стилі); vireska virino (чоловікоподібна жінка) -estr-головна персона, начальникlernejestro (шкільний директор); urbestro (мер); centestro (сотник) -et-зменшення; іноді пестлива конотація на позначення людейdometo (будиночок); libreto (книжечка); varmeta (тепленький) -i-країна; група країн; наука; політичний режимUkrainio (Україна), patrio (батьківщина); Ŝengenio (країни Шенгену); geografio (географія); demokratio (демократія) -iĉ-суфікс, який застосовується новаторами заради симетрії зі суфіксом на позначення слів жіночого родуна позначення слів чоловічого родуreĝiĉo (король); edziĉo (чоловік); boviĉo (бик); kokiĉo (півень); profesoriĉo (професор) -id-нащадок, дитинчаkatido (кошеня); reĝido (принц); arbido (саджанець) -ig-робитиmortigi (вбивати); purigi (чистити) -iĝ-робитисяamuziĝi (розважатися); naskiĝi (родитися) -ik-вид мистецтва, наука, технікаpoetiko (поетика); elektroniko (електроніка) -il-знаряддя, інструмент, засібludilo (іграшка); tranĉilo (ніж); helpilo (підказка) -in-на позначення слів жіного родуbovino (корова); patrino (мати); studentino (студентка) -ind-гідний чого-небудьmemorinda (пам'ятний); kredinda (достовірний); fidinda (надійний) -ing-те, що кудись встромляєтьсяglavingo (піхви меча); kandelingo (свічник); ŝraŭbingo (гайка), piedingo (стремено); kuglingo (гільза) -int-дієприкметник минулого часуformanĝinta (той, що з'їв) -ism-громадський рух, вчення, особливості мови, пристрастьkomunismo (комунізм); kristanismo (християнство); germanismo (германізм) -ist-людина певної професії, переконань, вченняinstruisto (учитель); dentisto (стоматолог); komunisto (комуніст) -it-пасивний дієприкметник минулого часу; у хімічній номенклатурі — сіль кислоти з меншим вмістом кисню; в медичній — захворюванняvidita (побачений); sulfito (сульфіт); bronkito (бронхіт) -iv-здатністьproduktiva (здатний виробляти), sentiva (здатний відчувати), pagiva (здатний платити) -iz-постачати, додаватиŝtonizi (мостити каменем), orizi (покривати золотом), klimatizi (кліматизувати) -nj-пестливий суфікс до жінокJonjo (Джоанна); panjo (мама); anjo (бабуся); vanjo (нянько); aminjo (подруга) -obl-множинні числівникиduobla (подвіний); trioble (триразовий) -ol-у хімічній номенклатурі — спиртmetanolo (метанол), etanolo (етанол) -on-дробові числівникиduona (половина); centono (сота частина); dekonaĵo (десятина) -ont-дієприкметник майбутнього часуvenonta (прийдешній) -op-збірні числівникиduope (удвох); triopo (трійя); arope (усією групою) -ot-пасивний дієприкметник майбутнього часуskribota letero (лист, який буде написаний) -oz-насичений, повний, багатийsabloza (пісчаний), ŝtonoza (кам'янистий), sukoza (соковитий) -uj-країна; те, у чому зберігається; дерево, на якому ростеmonujo (гаманець); salujo (сільниця); abelujo (вулик); Anglujo (Англія); Kurdujo (Курдистан); pomujo (яблоня) -uk-кастрована тваринаbovuko (віл); ĉevaluko (мерин) -ul-особа, яка володіє певними якостямиjunulo (молода людина); sanktulo (святий); proksimulo (ближній) -um-без певного значення, застосовується тоді, коли суфікси не підходятьkolumo (комірець); krucumi (розіп'яти на хресті); plenumi (виконати); brakumi (обійняти); amindumi (доглядати)
Префікси
ПрефіксVortfarado. Prefiksoj Офіційний Значення Прикладиbo- | |родинні зв'язки |bopatro (свекор)
|dis-роз'єднанняdisĵeti (розкидати); dissendi (поширити)ek- | | початок або миттєвість дії |ekkrii (зойкнути); eksalti (стрибнути) |- |eks-колишній, екс-eksedzo (колишній чоловік)fi- | |мерзенний |fihomo (мерзенна людина); fiulo (мерзотник) |- |ge-на позначення обох статейgeulo (гермафродит); gea (гетеросексуальний)mal- | |антонім |malgranda (маленький); malriĉa (бідний) |- |mis-помилковістьmisaŭdi (недочути)pra- | |далека ступінь родинних зв'язків; первісність |praavo (прадід); prapatro (праотець); praa (доісторичний) |- |re-зворотня діяresendi (відіслати назад); rekonstrui (перебудувати); rebrilo (відблиск)
Неофіційні префікси есперанто: afro-, anti-, arĥi-, aŭdio-, aŭto-, bio-, des-, eko-, eŭro-, hiper-, infra-, ko-, kver-, makro-, meta-, mikro-, mini-, mono-, pre-, proto-, pseŭdo-, retro-, san-, semi-, stif-, tele-, termo-, ultra-, videoNeoficialaj prefiksoj .
Інтерфікси Інтерфікс Використання Приклади-o- |між двома приголосними звуками, які розрізняються звучуванням (дзвінкий та глухий), двома однаковими звуками за всіма якостями, сонорними, голосним та приголосним, для розрізнення омонімів |rozokolora (рожевий колір), kantobirdo (співоча птиця); vivovespero (вечір життя); konkoludo (гра) — konkludo (висновок).
Постфікси {| class="wikitable" ! Постфікс !! Використання !! Приклади |- |-обільшість іменниківkateto (кішка), katideto (кошеня)-in |похідні прикметники від назв істот жіночої статі |virina (жіночий) |- |-авсі прикметники та інші ад'єктивні словаinteligenta (розумний)-j |множинні форми іменників і прикметників |teleroj (тарілки) |- |-asформа теперішнього часу від усіх дієслівkredas (думаю), deriviĝas (тримаю)
Флексії Флексія Використання Приклади-a |у прикметниках у називному відмінку однини |simpla (простий, проста) |- |-oв іменниках у називному відмінку одниниkaraktero (характер)-i |в дієсловах з невизначеною формою |labori (працювати) |- |-eв прислівникахformale (формально)
Інколи зі зміною флексії відбувається зміна частини мови: simpla (прикметник проста) — simple (прислівник просто), labori (дієслово працювати) — laboro (іменник праця)Система суффиксов в эсперанто Доклад М. Р. Пентуса на семинаре «Некоторые применения математических методов в языкознании» от 25 марта 2006 г..
Див. також Граматика есперанто
Примітки
Джерела M. Malovec: Gramatiko de Esperanto, 1999 Суффиксы языка эсперанто К. Калочай О словообразовательной системе эсперанто (Pri la vortosistemo de Esperanto) Посилання