Брани́цькі або Брані́цькіАркуша О. Анджей Потоцький: біографія політика . — С. 115—116. () — польські шляхетські та магнатські роди. Відомі чотири роди Браницьких — гербів Голобок, Гриф, Корчак та Яніна, що мали цілком різне походження. Найстаровиннішим з цих родів є рід Браницьких герба Гриф.
Браницькі герба Голобок
Ян, протопласта Браніцьких герба Голобок, мав бути сином Пйотра Цебровського, а з братом Пйотром у 1441 році поділити спадок батькаBoniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1900. — Cz. 1. — T. 2. — S. 313. .
Представники: Пйотр — суддя земський львівський Катажина (1690 — ?)
Браницькі герба Гриф
Рід Браницьких герба Гриф є гілкою магнатського і походить з Браніце та Рущі — давніх місцевостей поблизу Кракова, що нині розташовані в межах міста.
На відміну від Потоцьких чи Калиновських політичної ваги Браницькі набули досить пізно — на початку XVII століття. Саме тоді вони стали власниками величезних маєтків у Червоній Русі (Галичині) та на Поділлі.
Початок могутності роду Браницьких поклав Ян Клеменс Браницький — надвірний маршалок коронний. Саме з ним та його сином Стефаном Миколаєм пов'язаний процес розширення земельних володінь родини і придбання впливу при королівському дворі.
У другій половині XVIII століття Ян Клеменс Браницький ІІІ, названий так на честь діда, єдиний син Стефана Миколая, домігся найвищої військової посади в Речі Посполитій — став у 1752 році великим гетьманом коронним і залишався ним 19 років. До цього він служив у Франції, одержав звання генерала артилерії. У 1767 році Ян Клеменс активно співпрацював у Радомській конфедерації. Він не мав дітей і після його смерті у 1771 році ця гілка роду Браницьких згасла.
Представники: Ян — каштелян велюнський (1246) Сулько — воєвода краківський (1260—1263) Теодор — воєвода краківський (1288) Григорій — каштелян радомський (1450—1457) Петр — каштелян бецький (1469—1472) (1534–1595) — краківський ловчий Анна (? — 1639) Станіслав (1574–1620) — мечник королівський (1605) (? — 1657) — краківський підкоморій Станіслав (? — 1680) Ян Клеменс (1624–1673) — надвірній маршалок коронний Констанція Текла (1624–1673) Стефан Миколай (1640–1709) — великий стольник коронний, підляський воєвода Ян Клеменс Браницький ІІІ (1689—1771) — великий гетьман коронний (1752–1771), засновник міста Білосток Урсула (1700–1761) Ельжбета (? — 1746) Констанція
Маєтності: Палац Браницьких у Білостоці Палац Браницьких у Варшаві Палац Браницьких у Хорощі
Браницькі герба Корчак
Рід Браницьких герба Корчак походить з Любельщизни. Був представлений на Брацлавщині та Поділлі.
Першим видатним представником цього роду став Францішек Ксаверій (1730–1819), який, завдяки дружбі молодості з королем Станіславом Августом Понятовським, зробив стрімку кар'єру та отримав значні земельні володіння. У травні 1766 він був призначений ловчим коронним, у 1768 — отримав у довічне володіння Любомльське староство, де 1782 року збудував палац-резиденцію — Любомльський палац Браницьких. 1773 року Францішка Ксаверія було призначено польним гетьманом коронним, а вже 8 лютого 1774 — великим гетьманом коронним. Він обіймав цю посаду 19 років — до 1793Усенко П. Г. Браницький Франциск-Ксаверій, 2003. В 1781 у Санкт-Петербурзі Францішек Ксаверій Браницький одружився з племінницею Потьомкіна, улюбленою камер-фрейліною Катерини II — Олександрою Енгельгардт. До магнатських володінь подружжя на території нинішньої України входили міста Біла Церква і Сквира, а також 134 села з населенням понад 40 тисяч осіб. Головною резиденцією був маєток у Білій Церкві, тут Олександра Браницька заклала вишуканий дендрологічний парк «Олександрія».
Жовтневий переворот більшовиків призвів до втрати Браницькими їхніх маєтностей, влади та занепаду роду. Останнім представником роду Браницьких герба Корчак був . Він мав три дочки і жодного сина, помер у 1947 році.
Представники: (1484–1544) — Латинський єпископ Кам'янця-Подільського (1535–1538), Холмський латинський єпископ (1538–1539), познанський РКЦ, коронний референдарPolski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1936. — T. II/1, zeszyt 1. — S. 409—411. Станіслав — можливо, брат єпископа Юзеф — галицький каштелян, маршалок () під час Генеральної конфедерації 1717 року Петро Франциск (? — 1762) — брацлавський каштелян (1734–1800) — політична діячка, мати Казимира Нестора Сапєги Францішек Ксаверій (бл.1730–1819) — Великий гетьман коронний Речі Посполитої (1774–1793) Олександр (1780–1798) Катажина (1781–1820) — дружина Станіслава Потоцького Владислав Гжегож (1783–1843) — державний діяч, генерал від інфантерії російської служби (1816–1879) — фінансист Августин (1854–1905) Еліза (Ельжбета) (1820–1876) — дружина поета Зигмунта Красінського (1821–1877) — колекціонер, мандрівник, власник замку в Сухій-Бескидзькій Владислав (1848–1914) (1873–1934) — дружина Здислава Любомирського Юлія (1879–1929) Роза (1881–1953) Софія Катажина (1821–1886) Костянтин Гжегож (1824–1884) — натураліст, колекціонер і мандрівник Ксаверій Владислав (1864–1926) — мандрівник, колекціонер (1892–1947) — останній власник Вілянівського палацу у Варшаві до його націоналізації Марія Хелена (1923–1989) (1924-2023) — була останньою з живих представників роду Браницьких герба Корчак Беата Марія (1926–1988) — учасниця Варшавського повстання Катажина (1825–1907) — відома колекціонерка предметів мистецтва, меценатка Ягеллонського університету (1826–1884) Марія Розалія (1863–1941) Софія (1790–1879) — дружина Артура Станіслава Потоцького Ельжбета (1792–1880) — дружина Михайла Воронцова Володимир (? — 1812)
Маєтності: Літній палац Браницьких у Білій Церкві Зимовий палац Браницьких у Білій Церкві Білий палац у Варшаві Вілянівський палац у Варшаві Палац Браницьких у Варшаві на вулиці Нови свят Замок у Сухій-Бескидзькій Палац Потоцьких у Натоліні
Браницькі герба Яніна
Браницькі герба Яніна походять з Браніц Люблінського воєводстваKasper Niesiecki, Herbarz Polski, wyd. J.N. Bobrowicz: Lipsk 1839—1845.— T. 2. — S. 282—283. .
Представники: Адам, Єнджей — згадані 1539 року Єнджей — близько 1632 року підписав вибір королем Владислава IV Людвік, Казімєж — близько 1647 року підписали вибір королем Яна ІІ, як представники Люблінського воєводства Юзеф — близько 1673 року підписав вибір королем Яна III Собеського
Примітки
Посилання
Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека ім. К. А. Тімірязєва Історія розвитку родів Браницьких гербів Гриф і Корчак
Джерела Перерва В. С. Графи Браницькі: підприємці та меценати.— Біла Церква : Вид. Пшонківський О. В., 2010. — 269 с. — ISBN 978-966-2083-77-4. Томазов В. В. Браницькі // Чернецький Є. Браницькі. — Біла Церква : Видавець Олександр Пшонківський, 2011. — 736 с. — ISBN 978-617-604-001-9. Усенко П. Г. Браницький Франциск-Ксаверій // Gajl T. Herbarz Polski od średniowiecza do XX wieku. — Gdańsk : L&L, 2007. — S. 414. — ISBN 978-83-60597-10-1. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1728. — T. 1. — Cz. 2. — 820 s. — S. 162—176.