Аборти в Бельгії повністю законні починаючи з 4 квітня 1990 року. Аборти легальні до 12 тижнів після запліднення (14 тижнів після останньої менструації) , і вагітна жінка мусить пройти консультації впродовж 6 днів до аборту, а потім лікар повинен стежити за її здоров'ям упродовж кількох тижнів після процедури. Пізніші строки абортів дозволені, якщо є ризик для життя вагітної жінки або плід може народитися з дефектами. рік кількість абортів становила 9,2 на 1000 жінок віком 15-44 років.

Лібералізація законодавства 1990 року До 1990 року Бельгія залишалася однією з небагатьох європейських країн, де аборти були під забороною. Однак їх можна було робити неофіційно (й навіть отримати відшкодування з фондів медичного страхування), коли їх реєстрували як «вишкрібання». Підраховано, що тоді кожного року проводили 20 000 абортів (у порівнянні з 100 000 живонароджень).

Коли Закон про лібералізацію абортів прийняли, це викликало суперечки серед багатьох бельгійців. На початку 1990 року, попри протидію християнської партії, коаліція соціалістичної та ліберальної партій прийняла закон, який частково лібералізував законодавство про аборти в Бельгії. Бельгійські єпископи звернулися до населення з публічною заявою, у якій виклали своє доктринальне та пастирське неприйняття закону. Вони попереджали бельгійських католиків, що будь-яка особа, задіяна «ефективно і безпосередньо» у вчинення абортів, «виключає себе з церковної спільноти». Мотивований сильною позицією бельгійських єпископів, король Бодуен 30 березня повідомив прем'єр-міністрові, що він не може підписати закон, не порушивши своєї совісті як католик. Оскільки закони не набирають чинності без фкоролівського підпису, то його відмова підписати могла викликати конституційну кризу. Однак проблему вдалося вирішити шляхом угоди між королем і прем'єр-міністром Мартенсом, згідно з якою Бельгійський уряд оголосив короля неспроможним виконувати обов'язки, взяв на себе його повноваження і ухвалив закон, після чого наступного дня парламент проголосував за те, щоб відновити короля на його посаді. У Ватикані охарактеризували дії короля як «благородний і сміливий вибір», продиктований «дуже сильною моральною совістю». Інші вважали дії Бодуена «не більш як жестом», оскільки його відновили на посаді короля всього через 44 години після відсторонення від влади.

Примітки